«Не віриться, що це ручна робота». Хрести-розп’яття стали краєзнавчим відкриттям для дослідників

«Не віриться, що це ручна робота». Хрести-розп’яття стали краєзнавчим відкриттям для дослідників
Кам'яні хрести — це багатовікова історія цілого народу, це шедеври каменотесного мистецтва українських каменярів, що потребують збереження, — вважає Роман Маленков
  • Чотири дні тривала експедиція ГО «Україна Інкогніта» у південних районах області — краї майстрів-каменотесів.
  • Досліджували стародавні хрести.
  • Окрему увагу звернули на хрести-розп’яття — назвали їх неймовірним краєзнавчим відкриттям.
  • Дивуються, чому ці шедеври не є пам’ятками для нашої держави?

Мандрівник, дослідник, засновник та голова ГО «Україна Інкогніта» Роман Маленков написав, що під час експедиції вони здійснили маршрут у понад 500 кілометрів. Досліджували кам’яні хрести, розташовані переважно на кладовищах. Деякі з них можна бачити при дорозі.

Побували у селах Бандишівка, Букатинка, Дзигівка, Стіна, Оксанівка.

— Чотири дні без зв’язку, частину шляху долали по снігу, але ми побачили неймовірні українські шедеври, — зазначив пан Роман. — Найдавніший напис, який зустріли, датований 1810 роком.

Відео дня

Найцікавіші, на думку активіста, були хрести-розп’яття. Як стверджує дослідник, такого рівня майстерності каменотесного мистецтва, як на хрестах-розп’яттях, раніше йому не доводилося зустрічати.

Фотографія не передає тієї витонченої роботи, яку можна побачити безпосередньо на камені. Але й побачене на світлинах вражає.

— Щиро кажучи, не віриться, що побачені хрести-розп’яття виготовлені руками майстрів, — розповідає Роман Маленков. — Що зробили їх наші українські майстри каменярі.

Дослідники висловили подяку громаді села Дзигівка колишнього Ямпільського району. Тут розчистили старий великий цвинтар. Найдавніший напис на ньому датований 1810 роком.

Водночас вони неприємно вражені тим, що такі шедеври каменотесного мистецтва не цікавлять тих, хто покликаний оберігати такі вироби.

— Як же так, що такі шедеври не є пам’ятками для нашої держави? — запитує Роман Маленков. Нема діла державі до шедевральних об’єктів пам’яті.

За його словами, Україна має свої маркери дерев’яні храми та кам’яні хрести. Останні збереглися на усіх етнічних територіях.

Він нагадує, що у нас є надзвичайно цікава книга «Кам’яні хрести України». Це фоліант на понад 800 сторінок тексту. Його автор доктор мистецтвознавства Валерій Малина.

— Це багатовікова історія говоріння кам’яними формами цілого народу, — наводить слова автора Роман Маленков.

Також нагадує, що над книгою автор працював 30 років.

На розповідь активістів «Україна Інкогніта» відгукнулася голова ГО «Ямпільщина Туристична» Мирослава Марченко:

— Стільки нових відкриттів для нашого краю!Маємо визнати, що ми не бережемо та не цінуємо те багатство, що нам залишили пращури. Кожен знак, кожен символ має певне значення. Україна має показати спадщину своїх майстрів світові.
 

Читайте також:

Пляшка проса у музеї. Історія зерна, схованого і загубленого у голодному 1932 році

У Вінниці затримали зрадницю, яка допомагала окупантам на Херсонщині

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі

keyboard_arrow_up