Сьогодні, 13 жовтня, у нашому місті вже втретє відбувся фестиваль «Вінниця - столиця УНР». У рамках нього була виставка військових машин на Європейській площі та хода українських захисників вулицею Соборною до Центрального парку. Вже там, біля «Райдуги», підготували поле битви, де зіткнулися «білогвардійці» з Корнілівського полку та армійці УНР з угрупуванням махновців.

І хоча територіально поле битви — це Вінниця, але насправді усі битви, які були показані в реконструкції — це околиці Бершаді, в 1919 році. У постановці набої були холостими.

На початку другої години ще була коротка нарада командирів батальйонів. Реконструктори востаннє повторювали сценарій та хто за ким буде виходити на поле.

А на початку битви вийшов міський голова Сергій Моргунов, який привітав вінничан та гостей міста, зазначив, що цей історичний фестиваль має велике значення, адже показує як українці боролися з російською агресією майже сто років тому.

Опісля його промови почалася постановка. Невелика група чоловіків у військовій формі вийшла на поле, лягли на землю, серед них були «поранені». Диктор оголошував, що відбувалося на полі битви.

— Невелике угрупування махнівців було оточене білогвардійцями влітку 1919 року. У них був один шлях — порозумітися з військовими УНР. Згодом вони об’єднали свої сили.

Далі вийшла ще одна група чоловіків. Від них відійшли двоє — перемовники. Це військові УНР, які зустрілися зі старшим «махнівців». Вже через хвилину вони обнімаються, а у виставу вступають лікарки-волонтерки, які допомагають хворим.

Не встигла сцена закінчитися, як інші «УНРівці» викатують до огорожі гармату. Усі військові заряджають свої рушниці.

— Влітку 1919 року на Поділля наступають білогвардійські батальйони. Вони хочуть захопити всю Україну, а потім піти на Москву та подолати більшовиків.

Молодий військовий в формі корнілівського полку гукає до УНРівців російською: «Не стреляйте, крестьяне! Среди вас хоть грамотные есть? Давайте поговорим!».

До них підходять двоє перемовників з УНР. «Чоловіки хоча й мають суміжні погляди на Україну, але бачать її майбутнє по-іншому», — лунає голос диктора з «Райдуги».

Через хвилину лунає свисток, що знаменує початок битви. І по обидві сторони звучать постріли рушниць, кулеметів та гармати. Але сили корнілівців та інших білогвардійців переважають сили УНР та махнівців.

— Це зупинило наступ сил УНР та союзників до осені 1919 року, — сказав диктор.

Глядачам показують, як білогвардійці розстрілюють полонених, які не підкоряються та не хочуть переходити на сторону «білих». Військові перед «смертю» співають гімн України.

Вмить наступає третій акт історичної реконструкції — наступ військ УНР 13-14 жовтня, які зуміли зібрати сили проти білогвардійців. На підмогу їм були не тільки військові, а й панцерник «Петлюра», що мав виняткову, на той час, броню та кулемети.

На кінець битви вцілілі корнілівці покидали захоплений табір.

На узліссі востаннє зіткнулися з українськими армійцями. Сутичка була недовгою, і військові загукали, що «Перемога! Слава Україні!».

Так після цих слів полеглі «воскресали», УНРівці допомагали підвестися білогвардійцями з землі. Постановка закінчилася гучними пострілами у повітря.

Далі натовп глядачів ринувся робити фото з реконструкторами, «Петлюрою». А діти — збирати відстріляні гільзи.

Читайте також:

• У центрі міста стоять військові броньовики минулого століття

• «Хтось ходить на рибалку, а ми на війни минулого». Розмова з одеським реконструктором