«Йшла у поле Гандзя жати, та забула серп узяти»: як у Сьомаках вивели на жнива дорослих і дітей?

«Йшла у поле Гандзя жати, та забула серп узяти»: як у Сьомаках вивели на жнива дорослих і дітей?
Як працювали на жнивах наші предки, показали у селі Сьомаки учасники місцевого аматорського колективу "Крикухи", які запросили на поле дорослих і дітей. Фото: Жмеринська газета.
  • Дорослі і діти у вишиванках на жнивному полі — таку хвилюючу картину можна було побачити у селі Сьомаки Жмеринської громади.
  • Їм розповіли і показали, як у минулому люди працювали на жнивному полі.
  • Хто організував таке незвичне дійство

Дорослі і діти на жнивному полі із серпами у руках жнуть жито-пшеницю, складають їх у снопи, возами відвозять на тік і там обмолочують збіжжя.

Нині нам складно уявити таку картину. Уже давно на жнивних полях працюють комбайни. Але ж у минулі часи врожай збирали вручну. Як усе відбувалося, можна було побачити у селі Сьомаки Жмеринської громади. Тут організували свято першого снопа, розповіла про подію  Жмеринська газета.

Відео дня

Зробили це учасники аматорського колективу художньої самодіяльності «Крикухи» місцевого клубу. Ініціатором стала керівниця колективу Людмила Бондар.

—Для участі у святі на жнивному полі запросили дорослих і дітей, — розповідає Людмила Бондар. — Нам було дуже важливо, аби прийшли діти. Хотілося їм показати, як жнуть колоски. Попросили односельців одягнути святошне вбрання, Бо саме так одягалися на жнива наші предки. Знаємо про це з розповідей старших людей, бачимо на картинах художників.

Присутнім показали, як колись користувалися жниварі серпами, як правильно в’язати снопи, аби вони не розсипалися під час перевезення, це ціла наука.

Пані Людмила цікаво розповіла, як дітей привчали до хліборобської справи.

Спершу діти спостерігали за роботою дорослих, як кажуть, вчилися очима. Бачили, як дорослі тримають серп, зрізають колос, в’яжуть снопи. Приблизно у 10 років дітям дозволяли самостійно пробувати жати. Робили це під пильним наглядом старших. Не одразу давалася ця непроста наука. Бо праця була справді важкою. Жати доводилося під пекучим сонцем.  

Праця на пшеничному полі, чи на току, де обмолочували збіжжя, згуртовувала людей. У щоденній роботі ближче пізнавали одне одного.  Особливо це стосувалося молоді. Юнаки і дівчата закохувалися одне в одного. А після жнив справляли весілля.

Під час роботи на жнивному полі народжувалися пісні, з’являлися влучні прислів’я і приказки. Бувало, хтось гострий на язичок як скаже! То вже надалі ті слова линуть від вуха до вуха.

Учасниці ансамблю «Крикухи» мають у своєму репертуарі чимало таких пісень. Та й прислів’їв зібрали немало.

Ось одне з них: «Йшла у поле Гандзя жати. Та й забула серп узяти. Хліб узяла, серп забула, ось така то Гандзя була».

Незвичне свято на жнивному полі у Сьомаках організували у рамках третього обласного мистецького онлайн-проекту під назвою «Колосок до колоска». Цей проект присвячують 34-й річниці проголошення Незалежності нашої держави.

Читайте також:

«Два комбайнери на комбайн — це розкіш»: що вродило в області у четвертий рік війни і чи подорожчає хліб?

«Якщо є підозра, оголошуйте, якщо нема — закривайте справу»: два роки слідство блокує роботу заводу

Мамину теплицю під’єднав до інтернету: фермер вирощує овочі на замовлення з доставкою додому

 

 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі

keyboard_arrow_up