«Два комбайнери на комбайн — це розкіш»: що вродило в області у четвертий рік війни і чи подорожчає хліб?

В області уже намолотили понад два мільйони тонн зерна, але, скільки б не вродило, хліб все одно дорожчає. На світлині комбайни на полях агрофірми "Ольгопіль".

• Понад два мільйони тонн зерна намолотили на полях області станом на 15 серпня 2025 року.
• Врожай зібрано на 80 відсотках площ.
• Як вродило поле у четвертий рік війни?
• Хто заміняє механізаторів, які нині у війську?

В області завершують роботи на жнивному полі. Ще трохи — і комбайни закінчать обмолочувати зернові культури. У господарствах Ямпільської громади жнива уже завершили. Якими вони були у ТОВ «Великокісницьке», журналісту «20 хвилин» розповів його керівник Микола Шарко.

Зерна пшениці більше, але воно гіршої якості

—Ми зібрали врожай за два тижні, — розповідає Микола Шарко. — Нинішні жнива минули якось непомітно. Це колись навколо жнивної кампанії було багато шуму й галасу. Така помпезність тільки заважала роботі жниварів. Але це так, до слова.

Як тоді, так і тепер, важливий результат. У час війни хліб дуже потрібен. Бо ж на територіях, де йдуть бойові дії, не до жнив. Тому маємо працювати за себе і за них.

Так ось, нинішній врожай кращий, ніж минулорічний. Більше зерна зібрали не тільки ми. Така само картина в інших сільгосппідприємствах Ямпільської громади.

Для порівняння співрозмовник наводить декілька цифр.

—Торік озимої пшениці намолотили з гектара по 39 центнерів, це був дуже низький показник, — продовжує керівник господарства. — У нинішньому році маємо по 58 центнерів з гектара. Знаю, що є господарства, де зібрали по 65 центнерів.  Так само кращий урожай озимого ячменю.

Щоправда, зерно озимої пшениці у нас гіршої якості, ніж було торік. Якщо конкретніше, у ньому нижчий рівень клітковини. Цей показник погіршує технологічні та хлібопекарські властивості збіжжя.

Є дощ — буде горох

Така бобова культура, як горох, не тішить великокісницьких хліборобів. За словами Миколи Шарка, три роки поспіль у ТОВ «Великокісницьке» збирають небагато бобів гороху.

—Є дощ — буде горох, — каже він. — Ця культура полюбляє вологу. На наших полях з вологою проблема. Торік мали найнижчий врожай, мабуть, за всю історію господарства. Намолотили тільки по 10 центнерів з гектара. У нинішньому році маємо у понад два рази більше — по 25 центнерів на круг. Бувало, намолот бобової культури становив по 40 центнерів з гектара.

Співрозмовник пояснює, що дощі, чомусь, оминають їх. Буває, насувається велика хмара. А виходить, як у тій приказці, з великої хмари — малий дощ. Або інший варіант: дощова хмара просто обходить село.

Можливо, це специфічний вплив потоків повітря розганяє хмари. Таке припущення співрозмовник робить, виходячи з того, що території біля їхнього села у свій час облюбували дельтапланеристи. Вони проводили тут свої змагання. Пілоти розповідали, що висхідні потоки повітря для них є найкращими для польотів.

Велика Кісниця могла б поливати свої поля. Село розташоване на березі Дністра.

—Зрошення це дуже дороге задоволення, — каже керівник господарства. — Про таке можна хіба що мріяти. Принаймні поки що.

Три комбайни замість 16

Попереду збирання пізніх культур. Приблизно через десять днів розпочнуть обмолочувати соняшник. Як уточнив Микола Шарко, торік соняшник вродив дуже погано. У ТОВ «Великокісницьке» зібрали по 15 центнерів з гектара. У деяких господарствах цей показник був ще нижчий. Нині види на врожай такі, що матимуть у два рази більше, приблизно по 30 ц/га.

Дозріває кукурудза. Ця теплолюбива культура «змерзла» на весні, коли несподівано вдарили заморозки. Зате тепер отримує вдосталь тепла. Як каже співрозмовник, агрономи прогнозують врожайність качанистої на рівні 80-90 ц/га. Це непоганий показник.

У Великій Кісниці, так само, як в інших селах, зіткнулися з проблемою дефіциту кадрів. Особливо, коли йдеться про механізаторів. Багатьох з них мобілізували на війну.

—Були часи, коли у нашому господарстві працювало 1200 людей, нині залишилося тільки 80, — говорить керівник ТОВ «Великокісницьке». — Чк виходимо із ситуації? У першу чергу за рахунок сучасної техніки.

За словами співрозмовника, раніше на полях працювало 16 комбайнів, нині тільки три одиниці скошують зернові. Але це сучасна техніка іноземного виробництва — John Deere, New Holland. На старих комбайнах працювали по два, а то й по три комбайнери. Продуктивність техніки поступалася сучасній. Бувало, і вночі доводилося працювати.

—Нині два комбайнери на один комбайн це велика розкіш, — говорить Микола Шарко. — За день одним комбайном скошуємо зернові на 20-25 гектарах. Раніше про такі показники могли тільки мріяти.

Уже є два мільйони!

Зернові в області зібрано на 80% площ. Намолочено 2083 тисячі тонн збіжжя. Таку інформацію станом на 15 серпня 2025 року оприлюднила обласна військова адміністрація.

Повідомляється, що майже всі культури дають кращий урожай у порівнянні з торішнім на 10-19 відсотків ( у розрізі культур). Завершено збирання ярого та озимого ячменю, гороху, закінчують обмолот ріпаку. На понад половині площ зібрано яру пшеницю, а озиму на 76%.

Скільки б не вродило, хліб все одно дорожчає

Тих, хто читає ці рядки, менш за все цікавлять цифри про намолоти, врожайність і т.д.

У людей своя арифметика. Вони рахують те, що є у гаманці. Тому їх більше цікавить, скільки коштуватиме буханець хліба із борошна нового врожаю.

—Вартість хліба це чутливе питання, — каже один з експертів на ім’я Микола, просить не згадувати прізвище. — На жаль, можу прогнозувати, що наші буханці таки додадуть в ціні. Як не дивно це звучить, але врожайність зернових не стримує ріст цін. Згадайте випадки, коли в області намолочували чотири, чи навіть понад п’ять мільйонів тонн зерна, а хліб все одно додавав у ціні.

На цінову політику впливає ціла низка факторів. Два найважливіші з них — це енергоносії і пальне. Вони, як відомо, постійно дорожчають. Відповідно «тягнуть» за собою подорожчання інших продуктів, зокрема, хліба.

Читайте також:

«Якщо є підозра, оголошуйте, якщо нема — закривайте справу»: два роки слідство блокує роботу заводу

«Про таке не можна мовчати»: батько полеглого спецназівця захистив офіцера від поліцейських

Мамину теплицю під’єднав до інтернету: фермер вирощує овочі на замовлення з доставкою додому

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.