«Їх розстріляли тільки за те, що були євреями…» Музей Голокосту відкрили у Липовці

Шауль Горовіц, керівник іудейської громади, на місці розстрілу прочитав молитву

• 11-12 вересня 1941-го гітлерівці провели масовий розстріл євреїв у Липовці.
• У пам'ять про безневинно вбитих чоловіків, жінок, дітей провели мітинг-реквієм на місці розстрілу.
• Після цього у школі №2 відкрили музей Голокосту.

У двох місцях гітлерівські окупанти розстрілювали євреїв. Одне з них це територія колишнього  аеродрому. Знаходиться на виїзді з міста ліворуч автомобільної дороги на Вінницю.

Друге також за містом, його називають Вікентіївське поле. Це у напрямку села Росоша.

Про це 20minut.ua розповів історик і краєзнавець Олександр Роговий.

Він один з тих, хто брав участь у мітингу, а також долучався до створення музею Голокосту.

На місці розстрілу, неподалік від колишнього аеродрому, багато років тому встановили пам’ятний знак. До нього поклали квіти, що їх принесли мешканці громади. Поруч посадили зелені секвої.

Саме там відбувався  мітинг-реквієм. Шауль Горовіц, керівник іудейської громади області, прочитав молитву у пам'ять про вбитих. «Коли ми чуємо слово Голокост, нам завжди стає страшно», — сказав він. Керівник музею Голокосту у Вінниці Леонід Трахтенберг цитував рядки проникливого вірша: «Хотів би всіх поіменно назвати, всіх поіменно назвати, та списку немає де взяти…». Олександр Роговий згадав про українців, які рятували євреїв. Вони знали, що гітлерівці так само безжально знищують рятівників. Все одно йшли на ризик. Саме так зробила Пелагея Радецька, рятуючи єврейського хлопчика. Коли підріс, називав її мамою.

 «У цій могилі є також українці, один з них колишній голова колгоспу, його прізвище Гавриленко Іван Степанович.    

Документи забрали у Москву

За його словами, єврейські могили, де лежать убиті німцями євреї, є у кожному великому селі колишнього Липовецького району.

Упродовж багатьох років Роговий досліджував архівні матеріали Голокосту. Крім того, спілкувався з рідними убитих, очевидцями тих страшних подій.

Приблизно дві тисячі євреїв з Липовця знищили окупанти у Липовецькому районі.

Роговий наводить порівняння: за роки війни з гітлерівцями загинули понад шість тисяч жителів Липовеччини.

Найбільше прізвищ дослідник віднайшов у Москві, у Державному архіві Російської Федерації. Було це ще до окупації Криму і Донбасу.

—Потрапити в архів мені допоміг московський науковець Богданов, —  розповідає Роговий. — Ми з ним досліджували коріння Достоєвського на Вінниччині. Він приїжджав до нас. Коли я звернувся з проханням попрацювати в архіві, допоміг потрапити.

Історик каже, що списки розстріляних знайшов у розділі архіву, де зібрано документи воєнного і післявоєнного періоду. Там були так звані звіти про втрати у війні. Він був здивований, що навіть такі документи Москва прибирала до рук, тобто до свого архіву.

—Мало хто знає у Москві про наш Липовець, а документи все одно прибрали до рук…

Частину прізвищ виписав з матеріалів бібліотеки єврейської громади у Вінниці.  Найбільш хвилюючими є сторінки книги, в яких подано спогади очевидців про звірства гітлерівців у ставленні, зокрема, до людей єврейської національності.

У книзі багато прізвищ

Віднайдені прізвища розстріляних Роговий опублікував у книзі «Липовецький шлях вічних мандрівників». Над її підготовкою працював разом з учителькою липовецької  СШ №2 Оленою Ненюковою.

Є там розповіді про окремих розстріляних. Автори записали їх з уст очевидців. Наприклад, згадується прізвище Табачник Марії Григорівни. Її розстріляли разом з трьома малими дітьми. Родич вбитої Яків Мандебура був присутній на мітингу і відкритті музею. Нині він пенсіонер. Раніше очолював районний Пенсійний фонд.

Книга «Липовецький шлях вічних мандрівників» є у новоствореному музеї Голокосту. Оформили експонати в одній з кімнат на другому поверсі.

У цій школі на фасаді є меморіальна дошку одному з відомих представників єврейської національності. Це Зіндерс Абрам Мойсеєвич. У роки війни він підірвав себе гранатою. Разом з ним загинули гітлерівці, які оточили його, бійця штурмового батальйону. Сталося це у 1943-му у місті Мелітополь.

Страшно дивитися у вікно

Фінансову підтримку у створенні музею Голокосту надала ГО «Remember». Про це журналісту розповіла Олена Ненікова. Вона ж назвала керівників цієї організації — Юлію й Ігоря Корсунських. Незважаючи на те, що проживають в США, допомогли фінансово створити музей, виготовити стенди. Робили їх у Києві.

На відкриття музею приїхав науковий працівник Українського центру вивчення історії Голокосту Михайло Тяглий.

Зібралися вчителі, учні школи, жителі громади.

У музеї особливо вражає інсталяція у формі вікна. Складається враження, що дивишся у вікно і бачиш, що робиться за ним на вулиці. А робиться там страшне. Німецькі солдати у військовій формі зі зброєю у руках вбивають безневинних людей.

—Наш музей стане ще одним спогадом про трагічну сторінку історії розстріли євреїв фашистами, — каже Олена Ненюкова. — Одночасно це має бути  пересторогою людству в тому, що воно не має права давати можливість диктаторам розв’язувати руки і брязкати зброєю. На жаль, людство не дуже добре запам’ятовує такі уроки. Нинішня війна на Донбасі є підтвердженням сказаному.

Читайте також:

Як в Оводова цигани вкрали коні і чому повернули? Історія з життя голови міської Думи Вінниці

Такими вірші Франка і Стуса ви не чули! Марія Бурмака везе у Вінницю «Улюблених класиків»

Кросворд: Історія Вінниці від заснування міста до наших часів
 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.