У червні минулого року вінничани почали скаржитися, що вода з крану смердить. Люди помітили запах болота, а у когось було ще гірше — сморід фекалій. Версій про причини цього було багато: від хімічного забруднення річки до цвітіння водоростей.

На сесії Вінницької обласної ради, що відбулась 8 червня 2017 року, директор «Водоканалу» Олександр Чернятинський розповів, що причиною забруднення можуть бути добрива з полів, які змило дощами. Але використовувати її можна. На цій же сесії Чернятинський випив стакан цієї води, щоб довести, що вона безпечна.

Учора, 22 березня, обласна Рада провела виїзне засідання Координаційної ради на базі «Вінняцяоблводоканалу». Обговорювали тільки одне питання — про стан забезпечення населення області питною водою.

У публікації «Чи смердить вода з крану? Беріть участь в інтерактивному опитуванні» ми попросили вінничан обрати варіанти з запропонованих відповідей, що їх найбільше не влаштовує у якості води.

Найбільше голосів зібрали варіанти про неприємний запах та смак води. Найменше — варіант «З водою все добре, я задоволений (-на)» — 11 голосів.

Які проблеми з водопостачанням

Сергій Волков, директор департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури облдержадміністації, серед іншого, виокремив основні проблеми, що стосуються водопостачання. Це:

• Недосконалість системи тарифного регулювання. Тобто тарифи не відповідають собівартості послуг. Зазначалося, що вартість залежить від інших чинників, наприклад, від ціни на електроенергію.

• Обладнання підприємств, які постачають воду в області, зношене в середньому на 40-50%. Як наслідок, витоки і непродуктивні втрати води становлять більше 30%.

• Потребує заміни застаріле енергозатратне насосне обладнання.

• Недовантаженість очисних споруд каналізації та суттєве збільшення концентрації забруднюючих речовин в стічній воді.

• Відсутність фінансування розвитку галузі з боку держави в поєднанні з незадовільним фінансовим станом самих водоканалів не дозволяє вирішити дані проблемні питання.

Волков розповів, що у 2018-му році для реконструкції водопостачальних систем планують отримати 32 мільйони гривень.

«Ситуація з водою буде повторюватися»

Андрій Ковальов, депутат облради, голова постійної комісії з питань житлово-комунального господарства, енергоефективності та енергозбереження сказав, що що джерело водопостачання, річка Південний Буг, погіршило класність води з 2 категорії на 4.

— Мешканці Вінниці відчули на собі це погіршення минулого літа, коли ми мали проблеми з водою з наших кранів, — каже Ковальов. — У той час були оперативно проведені аналізи і проблему вирішили. Але ми чітко знаємо, що ситуація повториться у 2018-му році. І у 2019-му, і в 2020-му. Бо заходів і ресурсів, які у нас зараз є, недостатньо для повного вирішення проблеми.

Депутат вважає, що потрібно визначити загальний кошторис речей, які потрібно зробити для покращення якості водозабезпечення. Зважаючи на брак коштів, треба також визначити те, що потрібно зробити у першу чергу. Це дозволить не «розпорошувати» ресурси, а якісно приділити увагу тому, де вже зараз склалася катастрофічна ситуація.

— Кілька слів про наших сусідів — Хмельницьку область, — сказав Ковальов. — Потрібно встановлювати спеціальні прилади, які будуть моніторити, з якою якістю вода заходить у нашу область. Це дозволить швидко реагувати.

Директор «Вінницяоблводоканалу» Олександр Чернятинський розповів, що у 2017-му році підприємство придбало установку для приготування та дозування активованого вугілля та цеоліту для водопровідної насосної станції № 3 «П'ятничани».

Така установка покращить якість питної води та зменшить неприємний запах.

«Заборонити фосфати»

Еколог Олександр Мудрак пропонує обласним депутатам звернутися до Верховної ради з пропозицією законопроекту, який би заборонив використовувати фосфати у мийних засобах. Ще Мудрак каже, що зайвим не буде поставити у різних місцях Південного Бугу прилади, які б постійно моніторили якість води. А ще звернути особливу увагу на підприємства, які розташовані неподалік річки та можуть зливати небезпечні речовини у воду.

— Ми бачимо найбільшу проблему Південного Бугу і нашого «Водоканалу», — говорить Мудрак. — Це те, що водна екосистема є замкнутою. Через це вода починає «цвісти». Також у воду потрапляє велика кількість фосфатів. Вони у нас використовуються у мийних засобах. Вода стає непридатною. Особливо улітку, коли рівень кисню падає нижче допустимої норми.

Читайте також:

• Реконструкція очисних на Сабарові: що зроблять за 25 мільйонів гривень?