Як правильно подати заяву на відстрочку від призову на військову службу? Пояснює адвокат

• Під час дії воєнного стану в Україні деякі категорії військовозобовʼязаних мають право на відстрочку від мобілізації. 
• Що потрібно для того, щоб подати заяву на відстрочку? Що робити, якщо довго немає відповіді? Ми дізнались в адвоката.

Право на відстрочку мають усі військовозобов'язані, якщо у них є відповідні підстави. Кожен може подати необхідні документи та заяву на отримання відстрочки.

Це право зберігається, доки існують причини, передбачені законом, і їх можна підтвердити документально. Наприклад, якщо підставою є утримання трьох дітей віком до 18-ти років, відстрочка анулюється, коли одна дитина досягає повноліття. А студенти вищих навчальних закладів втрачають відстрочку після завершення навчання.

Як оформити відтермінування від призову на військову службу — розповідає адвокатка Мар’яна Слізяк.

Як оформити відстрочку від мобілізації

Для того, щоб отримати відстрочку від мобілізації у період воєнного стану, необхідно самому зібрати пакет документів, написати заяву і прийти до ТЦК особисто.

Якщо у призовника є підстави для отримання відстрочки, він має подати заяву на ім’я голови комісії районного або міського ТЦК, яку для цього створили. До неї потрібно додати документи, що підтверджують право на відстрочку, або їхні засвідчені копії. Після цього заяву повинні зареєструвати. Можна заяву на відсрочку також відправити поштою.

— Заяву на відстрочку можна надіслати поштою можна, адже закон цього не забороняє, — зазначає Мар’яна Слізяк.— Якщо у вашому місті здійснює прийом заяв центр комплектування, ви можете заяву надіслати поштою. Якщо ж у вашому місті визначено порядок подання заяви на відсрочку через центр надання адміністративних послуг, тоді вам потрібно особисто прибути в ЦНАП.

Заброньованим працівникам відстрочку мають оформити державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації, де вони працюють.

Чи отримає призовник відстрочку від служби, вирішує комісія, яку створюють при територіальних центрах комплектування. Вона складається з керівника відповідного відділу ТЦК, представників підрозділів освіти та науки, охорони здоров’я, соціального захисту населення, служби у справах дітей або ЦНАПу районної або міської держадміністрації. Склад буде залежати від того, про яку причину відстрочки заявлятиме призовник.

Розглянувши документи, комісія вирішує — надавати відстрочку призовнику чи ні. За цим рішенням вона оформляє протокол.

Комісія має розглянути заяву протягом семи днів з дати подачі. Після цього телефонує призовнику або надсилає своє рішення поштою разом із довідкою, де зазначає термін відстрочки.

— Якщо ж пройшло сім днів, а про результати розгляду відстрочки і прийняте рішення ТЦК вас не повідомило, а ви не маєте бажання з'являтися в центр особисто, можна звернутися до свого адвоката, — зазначає правозахисниця. — Той надішле адвокатський запит, і через п’ять днів ви отримаєте відповідь. 

Якщо військовозобов’язаному відмовляють, то повинні відправити листа з причинами такого рішення. За умови, якщо він не погоджується з висновком, може оскаржити його в суді.

Як отримати відстрочку поштою

Для того, щоб отримати відстрочку від мобілізації поштою, чоловіку потрібно:

• зібрати необхідні для підтвердження відстрочки документи;
• зробити копії цих документів та засвідчити їх у нотаріуса;
• написати заяву з проханням надати відстрочку на ім'я голови комісії ТЦК, вказавши підстави;
• надіслати прохання надати довідку про таку відстрочку, щоб не виникало проблем із можливим затриманням на вулицях або щоб використовувати цю довідку для виїзду за кордон;
• пакет документів та відповідну заяву необхідно направити на адресу ТЦК та СП рекомендованим листом з описом і зворотнім повідомленням про вручення.

Хто може отримати відстрочку від служби у війську?

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації:

• заброньовані працівники;
• особи з інвалідністю, непридатні та тимчасово непридатні до служби призовники за висновком ВЛК;
• жінки та чоловіки, які утримують трьох і більше дітей віком до 18-ти років;
• жінки та чоловіки, які самі виховують дитину віком до 18-ти років;
• опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18-ти років;
• опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з тяжкими ураженнями нервової системи, тяжкими вродженими вадами розвитку, онкологією, дитячим церебральним паралічем, тяжкими психічними розладами, цукровим діабетом I типу, гострими захворюваннями нирок;
• опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, що отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, паліативної допомоги, якщо у неї не встановлена інвалідність;
• жінки та чоловіки, які утримують повнолітню дитину з інвалідністю I чи II групи;
• усиновлювачі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які утримують дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування віком до 18-ти років;
• ті, хто доглядає за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, своїми батьками або батьками дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують постійного догляду;
• ті, хто мають дружину (чоловіка) з інвалідністю або якщо його (її) батьки чи батьки дружини (чоловіка) з інвалідністю I чи II групи. Умова — немає інших не військовозобов'язаних, які можуть їх утримувати за законом;
• опікуни особи з інвалідністю, яку суд визнав недієздатною; зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I чи II групи; зайняті постійним доглядом за особою, яка потребує постійного догляду, якщо немає інших не військовозобов'язаних, які можуть її доглядати;
• жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу;
• народні депутати;
• працівники Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Бюро економічної безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;
• студенти коледжів і вишів, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною формою;
• викладачі, наукові працівники вишів та коледжів, наукових установ та організацій, які мають вчене звання або науковий ступінь, викладачі та вчителі, які працюють у закладах освіти не менш як на 0,75 ставки;
• жінки та чоловіки, чиї близькі родичі загинули або пропали безвісти під час АТО;
• жінки та чоловіки, чиї близькі родичі загинули або пропали безвісти під час війни з росією;
• військовозобов’язані, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації та зі служби їх звільнили у запас (крім тих, хто на службі у військовому резерві першої черги) на шість місяців з дня звільнення;
• чоловіки до 25-ти років, які пройшли базову загальновійськову підготовку;
• звільнені з полону, які проходили військову службу і тепер перебувають у запасі. Однак їх можуть призвати за власною згодою.

Читайте також:

Перетворив хобі на бізнес: як ветеран з Ладижина розвиває власне тепличне господарство

Паралімпійка Марія Шпатківська поєднала долю з захисником. Про роботу і особисте життя спортсменки

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.