Паралімпійка Марія Шпатківська поєднала долю з захисником. Про роботу і особисте життя спортсменки

Лариса ОЛІЙНИК

Козятинчанка Марія Шпатківська виборола срібло на Паралімпійських іграх у Парижі

Минулого тижня на Паралімпійських іграх у Парижі козятинчанка Марія Шпатківська виборола срібло у штовханні ядра і побила рекорд Європи.
Крім захоплення спортом, дівчина працює у реабілітаційному центрі Вінниці, допомагає військовим стати на ноги.
Редакція «20 хвилин» дізналася більше про чемпіонку, її роботу і особисте життя.

Як ми раніше писали, 24-річна Марія Шпатківська народилася в Козятині. З народження не має частини лівої руки. Та така особливість дівчини не завадила їй іти до своєї мрії та досягати успіхів.

Марія любить спорт і почала ним займатися з самого дитинства, з восьми років.

Відео дня

Спочатку це було плавання. Потім, коли козятинський басейн закрили, вона перейшла на легку атлетику. Трохи згодом, десь з 13-ти років, почала штовхати ядро та метати спис.

Марія Шпатківська — представниця Вінницького регіонального центру «Інваспорт», майстер спорту України з легкої атлетики. У цьому напрямі досягла значних успіхів у трьох дисциплінах. Була чемпіонкою України у метанні ядра, метанні списа і штовханні ядра. Пізніше основною дисципліною обрала саме ядро та стала Майстром спорту України.

Велике бажання, щоденні тренування та наполегливість дали свої результати. Марія — неодноразова призерка чемпіонатів України, учасниця чемпіонатів Європи і світу, майстер спорту України міжнародного класу (клас F46) серед спортсменів з ураженням опорно-рухового апарату.

«Золото Парижа» вінницька параатлетка отримала у червні на відбіркових змаганнях. 4 вересня на Паралімпіаді спортсменка теж виступила блискуче: дебютанка здобула «срібло» у штовханні ядра.

Найкраща спроба Марії Шатківської склала 12.35 м. Цей результат став не лише її особистим і національним рекордом, а й новим рекордом Європи.

Марія поділилася з журналістами своїми враженнями від отримання дебютної медалі Паралімпіаді:

«Враження неймовірні. Дуже сподівалася на цю медаль, хотіла і чекала її. Але саме розуміння, що я її здобула — це неймовірні відчуття, у мене сльози на очах. Дуже рада».

За два тижні до Паралімпіади під час тренувань Марія травмувала спину. Спортсменці довелося зібрати всі сили, аби показати гідний результат.

«Зі мною постійно був український стяг, підписаний моїми пацієнтами-воїнами. Є там і підпис чоловіка. Це додавало енергії, я боролась, — каже Марія Шпатківська. — Яка моя найбільша мрія? Звісно, вибороти на наступній Паралімпіаді золото. Цьогоріч його здобула американка Ноель Малкамакі, штовхнувши ядро на 14,06 метра»

Реабілітолог в «Ортопедсервісцентрі»

З народження мешканка Козятинщини вчилась жити без однієї руки. В 24-річної Марії вроджена відсутність лівої кінцівки й немає лівої долоні. Спочатку в неї був косметичний протез, а потім коли поїхала на чемпіонат Європи, де змагались люди з інвалідністю, відмовилась — почала сприймати себе такою як є.

Згодом спортсменка вступила до Вінницького національного педагогічного університету, де здобула спеціальність фізичного терапевта та ерготерапевта. Коли почалось повномасштабне вторгнення, Марію запросили на роботу в Ортопедичний сервісний центр. Колись їй тут зробили протез, а нині вона допомагає стати на ноги пораненим військовим.

Сьогодні,10 вересня, в реабілітаційному центрі, лікарі і пацієнти зустрічали свою чемпіонку.

— Марія спочатку у нас була як пацієнтка. Наші фахівці виготовили їй спеціальні протези для занять спортом. Після університету прийшла до нас працювати, — розповіла заступниця директора з медичних питань Антоніна Суприган. — Вона з пораненими захисниками могла швидше знайти спільну мову, оскільки сама має таку проблему — живе без кінцівки. На своєму прикладі показує, що це її не зупиняє. Разом з бійцями займалася спортом, проводила з ним заняття.

В «Ортопедсервісцентрі» Марія знайшла не лише своє покликання, а й коханого чоловіка.

Чемпіонка і захисник

Євген втратив кінцівку під час штурму в Луганській області. У бійця був довгий шлях протезування. Допомогла та підтримувала ветерана його реабілітологиня Марія Шпатківська, а нині — законна дружина.

Зі своїм майбутнім чоловіком дівчина познайомилась на заході, який організував центр для реабілітації воїнів — він був другом захисника, який лікувався у Вінниці. Євген планував протезуватися в столиці, тому вони на певний час розлучилися.

Одного дня захисник без ноги все ж з’явився на подвір’ї ортопедичного центру. Марія відразу запропонувала бійцю стати його реабілітологом. Стосунки розвивалися швидко. У квітні цього року Євген зробив пропозицію Марії, а третього травня вони розписались.