Чому ціна на проїзд в транспорті постійно зростає, а комфорт — ні

У липні ціна на проїзд у маршрутках зросте до 5-6 гривень. А восени може змінитися вартість квитка і в трамваях, тролейбусах та автобусах

Вінницькі маршрутники просили збільшення вартості проїзду в міської влади на рівні 7-8 гривень ще з початку 2018. На засіданні виконкому, 21 червня, ухвалили підняття тарифу, але тільки до 5-6 гривень.Нічна маршрутка «25Н» возитиме городян за 8 гривень.

Нова ціна в маршрутках буде з 1 липня. При цьому «Вінницька транспортна компанія» теж хоче переглянути тариф на проїзд у трамваях, тролейбусах і автобусах.

Останнє здорожчання було тільки два роки тому. Чому так швидко перевізникам потрібна нова ціна проїзду? І коли разом з ціною зросте комфорт у громадському транспорті?

Менше їздити, ходити пішки

Новині про нову ціну на проїзд в маршрутках городяни не зраділи. Адже ті люди, яких опитали, казали, що має «зрости зарплата, а потім тарифи». Городяни нарікають, що від зміни тарифу транспорт комфортним не стане.

— Ого! Ціни будуть піднімати? Ми й не знали такого. Здається, шість гривень - це багато. Постійно користуємося маршрутками, якість перевезень — нормальна. Звісно, трамваї та тролейбуси кращі, ніж маршрутки, бо там місця більше. Але краще підходить маршрутка, — сказали школярки Олександра та Анна (16).

— Якщо мінімалка буде 10 тисяч гривень, тоді я буду радий новій ціні в маршрутках. Якість перевезень не влаштовує: і забиті салони, і водії-курці. Нічого не зміниться й при новій ціні, — сказав спортсмен Олександр (39).

— Здорожчання приймаю як неминучість. Сумніваюсь, що якість перевезень якось зміниться. Взагалі стараюсь менше їздити маршруткою та більше ходити пішки. Якщо потрібно кудись поїхати, то частіше їжджу на трамваях, тролейбусах. Маршрутка після транспортної реформи перестала бути зручною: їх стало менше, багато маршрутів скоротили, — сказала лікарка Лідія (45).

Суворі правила

Після транспортної реформи, яка відбулася у Вінниці в 2012 році, кількість маршруток скоротили на половину: з 500 до 241 машини. Тоді місцева влада вирішила зробити акцент на електротранспорті – трамваях і тролейбусах.

Голова Асоціації перевізників ГО «Маршрут» Олександр Гота казав, що з того часу маршрутне таксі у Вінниці стало «додатковим» громадським транспортом.

— У 2000-х, ще при 5-8 гривень за долар, ми могли купувати нові машини через кожні два роки. Зараз парк машин — це переважно «Мерседеси» та «Богдани», яким від 8 до 18 років. Їх перевізники регулярно ремонтують та підтримують, бо на нову машину грошей немає.

Гота розповів, що для маршрутників існує суворий контроль. Кожного дня о 5-й ранку водії проходять медогляд. Їхні машини ретельно передивляються механіки: шукають неполадки у рульовому механізмі, гальмах; оглядають шасі, тяги. А ще кожні півроку всі маршрутки проходять повністю техогляд за участю фахівців міської ради, Укртрансбезпеки та поліції.

Усі скарги на маршрутників перевізники розглядають на нараді у міського голови два рази на місяць. Зокрема, поширена скарга — відставання від графіка. Питаємо, чи можливо створити чіткий графік, як у комунального транспорту?

— Є інтервали між машинами. Зазвичай, це 5-10 хвилин у будні. На вихідні та святкові дні цей інтервал довший. На кінцевих стоять диспетчери, які контролюють прибуття, відбуття маршруток. Зробити його наочним складно, і для водіїв це стане ще одним тягарем. Адже якщо буде затор чи аварія на рейсі, то запитувати будуть потім з водія та перевізника, — відповів Гота.

Частим явищем є й переповнені маршрутки. Але, за словами Олександра Готи, набагато частіше пасажири скаржаться на те, що маршрутники «не беруть».

— Цьому причина проста — вінницька поліція проводить рейди та затримує переповнені пасажирами маршрутки. Ніхто з водіїв не хоче отримувати протокол від поліції, а кожній людині, яка залізає в забиту маршрутку, пояснювати це складно.

Хотіли 8 гривень

Останнє здорожчання тарифу на проїзд у маршрутках було в 2016 році. Минуло два роки й приватні перевізники запросили проїзд 7-8 гривень. Головний аргумент — зростання вартості палива, запчастин та податків.

— Для прикладу, на 29 маршруті заробляють орієнтовно 13 тисяч гривень «брудними» на місяць. А тепер віднімаємо — заміна масла та фільтрів - близько 2000 гривень, робота механіків - 200. Ще треба відкласти на нові шини, заплатити диспетчеру, водію, придбати страховку... там 600, там 1000. У кращому випадку для перевізника залишається 3-4 тисячі гривень заробітку. А якщо потрібен капремонт, то це не менше 5000 доларів в гривневому еквіваленті, — сказав голова ГО «Маршрут».

Усі ці чинники впливають і на кількість водіїв. Перевізники кажуть, що кваліфікованих кадрів стає все менше — люди виїжджають працювати за кордон, де більша зарплата.

На сім коротких маршрутів з 1 липня встановлять ціну — 5 гривень.

Це 1А, 2А, 7А, 9А, 11А, 14А, 21А

Попри свої витрати маршрутники погодилися на тариф 5-6 гривень, який пропонувала мерія.

— Самі розуміємо, люди будуть шоковані зростанням з 4 до 8 гривень. Тому погодилися на те, що нам пропонували. Чи досить нового тарифу для купівлі нових машин? Навряд чи. Будемо й надалі підтримувати те, що маємо. У цьому бізнесі залишилися тільки фанатики та старі люди, яких більше нікуди не візьмуть, — сказав голова асоціації перевізників Олександр Гота.

«Омолоджують» транспорт

Схожі проблеми на ті, що мають приватні перевізники й у «Вінницькій транспортній компанії»: зменшення кадрів, застарілий парк машин. Для прикладу, 70% тролейбусів мають вік 30 років. Тому замість придбання нових машин, старі капітально «омолоджують» — міняють агрегати, салон, кузов, наново фарбують.

На маршрути щодня випускають 131 тролейбус, 74 трамваї та 50 автобусів, бо більше не можуть — електромережа та 20 підстанцій не витримають навантаження.

Останнім часом городяни побачили, що у громадському транспорті немає кондукторів, а розрахунок йде через водія.

— У нас є 346 кондукторів, і ще не вистачає 180 кондукторів. Є нестача 120 водіїв. Людей нажахало те, що з появою електронного квитка в транспорті їхні послуги не будуть потрібні. Але вони нам будуть потрібні ще мінімум 1,5 роки як консультанти, що будуть навчати городян, як користуватися е-квитком. До того ж, ми можемо платити кондукторам 4500 гривень при виконанні норми. І при кращій пропозиції вони змінюють роботу, — сказав гендиректор транспортної компанії Михайло Луценко.

Вінничани часто скаржаться, що не знають про аварії транспорту на маршруті, бо не отримують такої інформації.

— Ми знайшли спосіб, як вирішити цю проблему. Будемо робити масову розсилку повідомлень через сайт sms-fly.ua, — сказав Луценко. — Центральний диспетчер відправляє коротку СМС з описом ситуації групі користувачів. Оповіщення отримуватимуть водії, службові особи та інші люди.

Стара ціна не лишиться?

Є ймовірність, що слідом за маршрутниками збільшать ціну квитка й у комунальному транспорті. Михайло Луценко сказав, що передумови для зміни ціни є.

— Після останнього підвищення тарифу на проїзд у 2016 році вартість електроенергії збільшилася у 2,7 раза, пального - у 2,5 раза, матеріали та запчастини - 1,5-1,7 раза. Ще нам не в повній мірі компенсують втрати доходів за пільгові перевезення окремих категорій громадян з державного бюджету.

Питаємо, які ж будуть тарифи в комунальному транспорті?

— Розрахунки на економічно обгрунтований тариф знаходяться на перевірці у департаменті економіки. Після завершення цієї роботи можемо говорити про новий тариф. Думаю, що таке рішення буде ближче до кінця літа - початку осені, — коротко відповів очільник «Вінницької транспортної компанії».

Як діє транспорт у ЄС

Аналітики ГО «Український центр європейської політики» навели кілька прикладів, яким чином працює громадський транспорт у Європі.

У естонському Таллінні з 2013 року громадський транспорт безкоштовний. Це призвело до збільшення податкових надходжень до міського бюджету: мешканці міста, які раніше не мали стимулу зареєструватись у ньому офіційно, тепер зробили це для того, щоб не платити за проїзд. Коштом їхніх податків столичний бюджет поповнився приблизно на 20 мільйонів євро — цього достатньо для субсидування транспорту.

У Лондоні мережа головних автодоріг, весь транспорт (наземний, річковий) контролюється установою Transport for London (TfL). Вона відокремлена від міської влади, але члени її правління призначаються лондонським мером.

Її структурні підрозділи займаються взаємодією з надавачами транспортних послуг: публічні підприємства (наприклад, лондонське метро), приватні користувачі франшиз (інший рейковий транспорт, трамваї та більшість автобусів) і ліцензовані перевізники (інші автобуси, таксі, річковий транспорт). Наприклад, автобусні перевізники беруть участь у тендерному відборі, змагаючись за право обслуговувати той чи інший маршрут і отримувати за це встановлену винагороду.

Маршрути встановлює та адмініструє TfL, він же здійснює цілодобовий диспетчерський контроль. Від перевізників вимагається лише надати автобуси та водіїв і дотримуватись інструкцій TfL. Натомість дохід від продажу квитків належить TfL, а не перевізнику.

У Варшаві міська адміністрація публічного транспорту ZTM організує тендери та платить перевізникам за кожен проїханий кілометр. У разі порушення останніми вимог контракту, ZTM може стягувати з них штрафи або й розривати угоди. Серед перевізників є як комунальні підприємства (автобусний оператор, метро, електричка, трамваї), так і приватні (чотири автобусних оператори).

Останні можна відрізнити за номерами держреєстрації, але ніякої практичної різниці для пасажира між приватним і муніципальним автобусом немає: послуги надаються за єдиним для всіх встановленим стандартом.

Фото у матеріалі Михайла Курдюкова

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.