Як живе «Масложир» та що тут буде

Галина Правєдна гуляє з онуком на дитячому майданчику. Його та спортивний стадіон зробили за кошти «Бюджету громадських ініціатив»

Мікрорайон, обмежений вулицями Чехова — Залізнична — Шимка — Гладкова, має неофіційну назву «Масложир». Цю назву він отримав від одного з найбільших підприємств Вінниці — Олієжиркомбінату (нині ViOil — авт.), що працює тут щонайменше півсторіччя.

Місцеві жителі називають свій район тихим, спокійним та бачать, що у останні роки за нього «взялися»: приводять до ладу зони відпочинку, прокладають нові маршрути транспорту. Хоча у мерії кажуть — глобальних змін тут очікувати не варто.

Особливий аромат

Почали знайомство з мікрорайоном «Масложир» з перехрестя Волошкової (колишня Іванова — авт.) з Немирівським шосе. Від «головного входу» до району залишаються приємні враження: тут облаштований невеликий парк, є ряд магазинів, рівна дорога та тротуари.

У самому парку є дитячий майданчик та місця для відпочинку. Там зустріли пенсіонерку Ірину Завальну з онукою, яка сама живе на Тяжилові, а у Масложирі її діти.

— Взагалі район хороший. Тут тихо, спокійно. Дітям є де грати, поробили дитячі майданчики. Я сама живу на Тяжилові, а тут в мене діти. І проблем доїхати звідти на Масложир в мене немає, — сказала Ірина. — Для дітей тут є два дитсадки, а от школи немає. Найближча на Карла Маркса (нині Максима Шимка — авт.) і це не добре, адже Масложир великий, і дітей тут багато.

Одразу врізається особливий запах цього району — суміш ароматів пересмаженого насіння та козинаків — наслідки роботи заводу ViOil, що займається переробкою зернових та олійних культур.

— Живемо тут три роки і досі не можемо звикнути до запаху від заводу. Навпаки, тільки гірше стає: у моєї доньки алергія почалася, Розваги для дітей... Ну, які розваги? Є тільки розвиваючий клуб «VinSmart», кілька адекватних майданчиків та й все. Через усе це й будемо переїжджати скоро, — розказала вінничанка Аліна Білик, яка в декретній відпустці.

Активні жителі

Для подальшого знайомства з районом обираємо шлях вздовж вулиці Волошкової. На ній є усі громадські зони, які робили за міські кошти, але не без участі мешканців. Ще з 2015 року вони опанували такий інструмент як «Бюджет громадських ініціатив».

Його суть полягає в тому, що самі люди обирають, що варто змінити у їхньому районі: ініціатори пишуть проекти, отримують підтримку сусідів по району. А коли їх проект отримує більше голосів, ніж інші проекти, то на реалізацію ідеї отримують гроші з бюджету міста.

Таким чином в 2016-му тут поклали асфальт на тротуарі вздовж Волошкової та облаштували набережну біля озера на Гладкова.

У 2017 році зробили спортивний стадіон з полями для гри у футбол, баскетбол і волейбол та дитячим майданчиком. А у 2018-му до цієї спортивної зони додали ще алею з лавками та тротуарною плиткою; зробили благоустрій джерела на вулиці Ценського та пляж біля ще одного озера.

— Мені наш район подобається. Тут спокійно, є де з дітьми погуляти. Наприклад, часто гуляємо тут, на майданчику біля заводу. А не вистачає того ж, що й всім — гідних зарплат, пенсій та адекватних цін на продукти, — розказала вінничанка Галина Правєдна, яка гуляла з онуком Тимофієм.

У «Бюджетні громадських ініціатив» на 2019 рік також є багато ідей від жителів Масложиру, які хочуть ще один пляж біля озера на Волошковій, фонтан та поле для пляжного волейболу.

Нагадаємо, що з 1 до 15 жовтня триває голосування за проекти «Бюджету громадських ініціатив», які будуть робити в 2019 році.

Проблеми у дворах

Сам район складається переважно з малоповерхової забудови — приватні будинки висотою одно та двох поверхів. Поміж ними зведені квартали нечисленних багатоповерхівок.

На подвір’я мало звертають уваги: побитий асфальт, старі дитячі майданчики та загальна гнітюча атмосфера. Хоча часто її намагаються розрядити саморобними дитячими атракціями та малюнками на трансформаторних підстанціях.

А поки крокуємо подвір’ями, зустрічаємо незнайомця, який дізнавшись, що ми журналісти, одразу тягне за собою, за будинок на вулиці Волошковій, 14А.

— Цікавитесь, що тут є? А давайте я вам покажу, як газовики трубу біля дому проклали! От, дивіться, прямо під моїм балконом!, — розказав чоловік, що представився Віталієм.

Справді, одна з газових труб проходить під балконом на першому поверсі. Віталій багато свариться та показує, як залізти до нього в дім по газовій трубі. Чоловік розказав, що вже більше року бореться з «Вінницягаз», аби ті прибрали трубу. Але все марно.

Крім того, Віталій зауважив, що подвір'я біля будинку на Волошковій, 14А погано освітлене: ліхтарі тусклі, тому ввечері дуже темно.

Плани є, але невідомо, які

За словами директора департаменту міського господарства Григорія Пурдика та директора департаменту ЖКГ Романа Фурмана, планів на ремонт дворів, облаштування нових дитячих майданчиків, капітальні ремонти будинків у мікрорайоні Олієжиркомбінат на цей рік вже немає.

Схоже сказав й директор департаменту комунального господарства Володимир Ніценко та додав, що зараз там завершують будівництво каналізації на Чумацькій.

Про плани на 2019-й чиновники не захотіли говорити — немає ще узгодженого бюджету на наступний рік, а отже немає впевненості, що всі плани, які вони мають, будуть втілені в життя.

Зробити «місто в місті»

Депутатка міськради від округу на Масложирі Алла Власюк розказала, що часто звертаються жителі району за матеріальною допомогою. Але в останнє почали приходити на прийом з конкретними ідеями, як і що змінити у районі. Пані Алла також поділилася планами, яким чином хочуть змінити район.

— Наше завдання — зробити якомога більше всього, аби жителі не відчували потребу виїжджати з району, для прикладу, за розвагами, та їм було комфортно тут жити. Щодо автобуса №6, то буду подавати пропозицію збільшити кількість автобусів на маршрут, коли місто розбереться з найпроблемнішими маршрутами. У нас є маленька ідея, що поставити в парку Шмельова навесні наступного року. Поки що я не скажу, що це буде — але такого у Вінниці більш ніде немає!

Головний архітектор міста Олександр Рекута також сказав, що не варто очікувати глобальних змін.

— Там переважно приватний сектор, вільних територій немає. Тому єдине, що можливо на території мікрорайону Олієжиркомбінат — локальна забудова житловими будинками, невеликими об’єктами громадського користування, такі як спортивні зони, дитячі майданчики тощо.

Історія та межі району

Журналіст Володимир Шведун в книзі «Миттєвості з історії Вінниці» наводить кілька фактів про мікрорайон Масложир:

«Колись, на місці олієжиркомбінату знаходився яблуневий сад. Друга вітчизняна війна цей сад викорчувала, залишивши декілька яблунь. I ось на цьому місці з’явились будівельники, котрим треба було звести потужне на той час олієжирове підприємство. Це було весною 1951 року. Навколо цього підприємства почалася забудова житлових будинків. Але поселення були тут ще задовго до цього. На сьогодні, на мій погляд, цей район між вулицями Лебединського, Залізнична до вулиці Чехова, до річечки Вінничка, а далі вздовж правого берега цієї ж річечки до залізниці».

Читайте також:

• Новий сквер, театр та парк. Як зміниться Тяжилів у 2018 році?
• «Наче маленьке село». Як зміниться Академічний
• Тихе «село» в центрі міста. Що очікує на Єрусалимку
• Як живе «Чорнобиль» і чого чекати від 10-го мікрорайону

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.