«Я взагалі не готувалася»: як Аліна Голошивець написала диктант без жодної помилки

• Серед імен вінничан, які стали відомі в Україні у 2025-му році, — Аліна Голошивець.
• Вона перемогла у написанні радіодиктанту, до якого долучилися українці з 38-ми країн світу.
• Як їй вдалося виконати роботу без жодної помилки? Що каже про неоднозначні відгуки на радіодиктант?  
• Про це і не тільки журналіст «20 хвилин» дізнався під час розмови з переможницею.

Аліна Голошивець не допустила жодної помилки при написанні Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності-2025! Так грамотно, як вона, написали тільки п'ятеро учасників. Загалом на перевірку надіслали роботи понад 11 тисяч українців.

Журналіст «20 хвилин» попросив переможницю поділитися, як готувалася до написання, які поради дала б тим, хто виявить бажання долучитися до такої акції у нинішньому році.

— Я взагалі не готувалася до диктанту, — каже Аліна Голошивець. — Навіть не мала наміру відправляти роботу на перевірку. Так було у минулі роки: писати писала, але тільки для себе, нікому не показувала.

Хто переконав Аліну надіслати роботу у Київ? Де вона так гарно вивчила тонкощі рідної мови?

«Я не філолог, а вчителька початкових класів»

Моя співрозмовниця не має філологічної освіти. Не філологиня, а мову знає. Пані Аліна — вчителька початкових класів. Працює у гімназії села Люлинці Калинівської громади. Вищу освіту здобула у Вінницькому педагогічному університеті. Але на їхньому факультеті — дошкільної і початкової освіти — не вивчають поглиблено мову.

Звідки ж тоді досконале знання рідної мови?

— Все, що я знаю з української мови, це заслуга моєї шкільної вчительки Наталії Наконечної, — розповідає Голошивець. — У мене, мабуть, більш гуманітарний склад розуму. Під час навчання у школі краще давалася українська мова, ніж, скажімо, математика чи інші точні науки. Не пригадаю зараз, скільки балів з української отримала під час ЗНО, але знаю, що цифра була висока. Навіть вища, ніж сподівалася.

За словами співрозмовниці, мову треба не тільки вчити, її треба відчувати. Каже, можливо, в певній мірі саме це зіграло свою роль під час написання диктанту.

«Давай надішлемо роботи»

Диктант національної єдності Аліна Голошивець писала не вперше. Але жодного разу не надсилала роботу на оцінювання. Писала, аби перевірити себе, свої знання.

Так само мало бути і під час радіодиктанту-2025. Однак у ситуацію втрутилася колега. Олена Хомич також навчає діток у початкових класах Люлинецької гімназії. Всі вчителі цього закладу писали диктант. І не тільки вчителі. До написання долучилися інші працівники школи, які не задіяні у навчально-виховному процесі. Учні писали. Навіть дехто з їхніх батьків.

Про це журналісту «20 хвилин» розповіла директорка Люлинецької гімназії Валентина Даровська. Співрозмовниця згадала про їхню ученицю Аліну Коваль. Нині вона продовжує навчання у ліцеї села Уладівське. Коли навчалася у Люлинцях, написала радіодиктант з однією помилкою. Але не надсилала роботу в Київ. Директорка переконує колег, аби доводили справу до завершення: написали текст — надішліть на перевірку.

Після того, як по радіо закінчили диктувати текст, до Аліни підійшла згадана колега Олена Хомич. Це вона запропонувала надіслати роботи в Київ. Аліна не очікувала такої пропозиції. Сказала, що раніше ніколи цього не робила. Тепер також не має наміру.

— Ну давай надішлемо, — наполягала на своєму колега. — Давай разом це зробимо. Ти надішлеш свою роботу, я — свою.

Словом, переконала!

Аліна уважніше подивилася на свій аркуш. Під час написання поспішала, аби встигнути за диктуванням. На почерк не зважала. Подумала: як можна показувати текст з таким неакуратним письмом. Його ж будуть читати поважні люди…

— Вдома я переписала текст заново, — згадує  співрозмовниця. — Акуратно виводила кожну літеру. У деяких місцях додала розділові знаки. Інтуїція підказувала, що вони там мають бути. Після того скопіювала і відправила на електронну пошту організаторів радіодиктанту.

«Прізвище моє, але не вірила, що це я перемогла»

Запитую Аліну, що викликало найбільше сумніву під час написання. Каже, в одному випадку не знала, як правильно написати слово «Інтерсіті»: з великої чи малої літери. Згадала, що у більшості його пишуть з великої. Теж так написала. Пізніше, коли слухала, як фахівці аналізували текст, почула, що зарахували правильним написання в обох випадках: як з великої, так і з малої літери.

Співрозмовниця зізнається, що в одному місці вгадала розділовий знак. Каже, поставила кому — і перемогла. Не вважає текст складним. Хоча і легким його також не назвеш.

Про перемогу дізналася не одразу. Першою побачила результати її мама, пані Тетяна. Знайшла їх у повідомленні у месенджері Телеграм. Поспішила повідомити донечці, скинула інформацію на її телефон.

— Я побачила своє прізвище серед шести інших і… не повірила, що це про мене йдеться, — розповідає Аліна Голошивець. — Виникли змішані емоції: радість, задоволення, здивування і недовіра. Щиро зізнаюся, що не вірилося. Шестеро переможців на всю Україну — і я серед них?

Упевненості додав чоловік, Володимир. Сказав дружині коротко, але переконливо: «Це точно ти!». Йому вона повірила.

Найперше поділилася радістю з колегою, яка наполягла надіслати текст у Київ. Каже, Олена Хомич раділа так щиро, ніби сама перемогла. «Клас! Круто! Молодець!» — не стримувала емоцій. Колеги у школі також привітали з перемогою.

Що подарували за перемогу?

Організаторами Всеукраїнського диктанту національної єдності є Суспільне мовлення (Українське радіо). Його написання організовують з 2000-го року.

— На мою електронну пошту надійшло повідомлення з привітанням у перемозі, — каже Аліна Голошивець. — Попросили назвати номер пошти, куди мають відправити диплом і призи. Отримала дві книги Дари Корній: «Гонихмарниця» і «Гонихмарник». Раніше їх не читала. Ще одна потрібна книга — Словник паронімів української мови. Отримала також термос, така річ згодиться. Так само, як і блокнот, і ручка.

Текст готувала землячка

«Треба жити!» — таку назву має текст радіодиктанту-2025. Його авторкою є письменниця Євгенія Кузнєцова. Вона народилася у селі Хомутинці, тому самому, звідки родом відомий поет Степан Руданський. Про талант молодої письменниці заговорили після виходу у світ її книги «Спитайте у Мієчки».

— Раніше я не знала, що авторка тексту диктанту Кузнєцова наша земляка, — говорить Аліна Голошивець. — Коли почали писати більше про неї, тоді дізналася. Хоч я сама з Радівки, це теж Калинівська громада, але не чула раніше про неї. Тепер уже знаю, що маємо таку землячку.

Нагадую співрозмовниці, що радіодиктант і його озвучення викликали багато нарікань. Наводжу один приклад з таких відгуків. «Дикторка читала так, ніби прийшла із сусідньої школи, аби спеціально завалити дітей нашої школи». Або ще такий відгук: «Вона плутала речення, складала два різних в одне…». Тонко висміяв дикторку ще один дописувач: «Хотілося, щоб так швидко закривали збори для ЗСУ, як Наталя Сумська читала текст».

Запитую пані Аліну про її ставлення до озвучення тексту. Каже, справді читали цього разу швидше, ніж раніше. Але вона встигла все записати.

Якщо порівняти з попередніми роками, на її думку, гарно читали тексти радіо диктанту Римма Зюбіна, Павло Вишебаба. Настільки чітко все вимовляли, що розділові знаки можна ставити уже після першого прочитання. Стосовно порад: уважно слухатися, точніше кажучи, дослухатися не тілтки до слів, а й до інтонації. 
 

Читайте також:

«Ви не будете платити цей штраф»: як патрульні познущалися над батьком полеглого спецназівця

«Винен суддя, а платить держава»: подарунок під ялинку для вінничанина за виграш у Євросуді

«За сукнею для Софії Ротару їздив Василь Зінкевич»: як вінничанка одягала «зірок» естради

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.