«Ви не будете платити цей штраф»: як патрульні познущалися над батьком полеглого спецназівця

• Про ганебний вчинок двох молодих патрульних поліцейських з Хмільника розповів батько полеглого сина-спецназівця.
• Сподіваємося новий начальник патрульної поліції області Михайло Курган зверне увагу на дії двох своїх підлеглих.
• В чому суть справи?

Колишній вчитель Іван Плотиця, навіть після втрати сина і попри пенсійний вік, продовжує допомагати тим, хто на фронті. У серпні 2025-го  батько провів в останню путь свою дитину — сина Сергія.

Зверніть увагу: Сергію Плотиці тричі відмовляли у ТЦК, казали, здоров’я не те,  щоб воювати, але хлопець наполіг на своєму. З четвертої спроби йому вдалося потрапити на фронт.

Після підготовки в одному з навчальних центрів, а потім навчання в Іспанії, доброволець з позивним «Торо» потрапив в один із підрозділів спеціального призначення. Після його загибелі батько Іван Плотиця дав собі слово: доки в нього стане сил і здоров’я, буде допомагати тим, хто на фронті,  Щоправда, робити це він почав ще тоді, як почалася війна. Не припиняє дотепер. Рекордний збір коштів колишнього вчителя — мільйон гривень за один місяць! Таку велику довіру серед земляків має Іван Плотиця.

Його далеко не новий автомобіль добре знають у Хмільнику і селах району. На ньому портрет сина Сергія і скринька для коштів. Цим транспортом чоловік їздить до людей збирати допомогу фронту.

11 листопада 2025 року Іван Плотиця припаркував своє авто у Хмільнику. Тоді він і гадки не мав, як над ним познущаються двоє патрульних поліцейських.

Подякували за сина-Героя і наплювали в душу

Про те, що сталося у той день, і чим обернулося нині, Іван Плотиця розповів на своїй сторінці у Фейсбуці.

— Мій допис уже нічого не змінить, але мовчати про таке не можу, — написав батько полеглого Героя. — Все своє життя був і залишаюся законослухняним. Ніколи ні в кого нічого не вкрав, нікого не побив, не мав проблем із законом. Щоправда, є одне але. Уже 40 років я автолюбитель. Інколи проскакують маленькі грішки.

Саме таке сталося 11 листопада 2025 року.

У той день я мав необережність припаркувати своє авто не на всі 100% з дотриманням правил: треба було протягнути ще півтора метра, щоб уникнути порушення, але цього не було зроблено.

Поліцейські з’явилися несподівано. Їх було двоє: лейтенанта звали Олександр, капрала — Олексій. Лейтенант поводився чемно, стримано, як і личить поліцейському. Зовсім іншою була поведінка капрала. Для свого молодого віку він поводився зухвало і нахабно.  Та ще й виявився брехливим.

На  мене виписали постанову. Я й не заперечував. Закон однаковий для всіх.

Однак, несподівано для мене, лейтенант сказав: «Враховуючи ваш вік, ваш емоційний стан після загибелі сина, вийшло якось трохи не добре. Ви вже вибачайте. Пале така в нас робота. Дякуємо вам за сина Героя. Ви не будете платити цей штраф. Обмежимося попередженням.

Згадка про сина розчулила мене. Все одно сказав поліцейським, що його смерть не дає мені права порушувати ПДР. Тому  я готовий заплатити штраф. У відповідь мене запевнили, зо все буде добре.

На цьому й роз’їхалися.

Інтуїція мені підказувала, що не можна вірити цим двом, даруйте, підліткам у поліцейській формі. Можливо, дався взнаки багаторічний досвід роботи з людьми, зокрема, з учнями у школі. З часом з’ясувалося, що інтуїція мене не підвела.

Поліцейські спершу подякували за сина-Героя, а після того мовчки наплювали в душу.

Минуло два місяці і я отримав штраф майже у тисячу гривень

—Після розмови з патрульними я мало не щодня моніторив у телефоні, чи не надходив штраф, — продовжує Іван Плотиця. — Ніяких повідомлень не було. Не раз думав: є все-таки порядні люди в поліції! Але на початку нинішнього року моя думка змінилася. Через майже два місяці після тго дня 11 листопада 2025-го я отримав повідомлення про штраф. За цей час сума покарання виросла майже до тисячі гривень, якщо точніше, 948 гривень.

Дізнався про це від судового виконавця. Сума зростала, а я навіть не знав про існування штрафу. Хіба це нормально? Хіба це законно?

Скажіть мені ви, не шановні поліцейські, де ваша совість, де ваша гідність? Так, я порушив ПДР і готовий був заплатити тих 340 гривень. Нагадую і повторюю, як і тоді, я не просив у вас помилування. Кому була потрібна ваша клоунада? Це нормально для поведінки поліцейських?

Насолоджуйтеся безкарністю, брехуни у пагонах

Капрала поліції звати Олексій Кондратюк, уточнив у своєму дописі батько полеглого Героя.

—Ви починаєте свою кар’єру з брехні і пілості, — звернувся до нього Плотиця. — Ви дійсно вважаєте, що поліцейський вільної України, за яку віддав життя мій син, добровільно ставши на захист рідної землі, має бути таким, як ви? Це ганьба!

Живіть! Насолоджуйтеся своїм життям, наданою вам владою і безкарністю. Чому вам не радіти життю? До ліній фронту далеко, до Бога  — високо. Маєте гарну зарплату, користуєтеся новеньким транспортом, не таким, як деякі ваші ровесники на фронті, то чому не радіти.  

Якщо надумаєте вибачитися…

Хочеться вірити, що цей випадок обговорять у колективі патрульної поліції. Він справді ганьбить честь людей у пагонах.

Можна уявити, які душевні муки пережив батько полеглого Сергія Плотиці Іван Плотиця. У нього дотепер звучать у вухах слова сина: «Тату, я не хочу, щоб по Жданівці їхали російські танки, тому йду на фронт». Нема сумніву, Сергій Плотиця ніколи не вчинив би зі старшою людиною так, як це зробили двоє поліцейських з його батьком. Чесність і справедливість були головними рисами характеру хлопця.

Сергій віддав своє життя за кожного з нас. Тому не може захистити батька від дій поліцейських.

У кого є бажання висловити підтримку батькові, який виховав сина патріотом, пишіть свої відгуки у коментарях.

Якщо у згаданих у статті поліцейських є бажання вибачитися перед батьком Героя, чи висловити свою думку стосовно ситуації, пишіть нам в редакцію «20 хвилин»/ RIA.

Чекаємо також реакції на те, що сталося, від керівництва патрульної поліції області.

Підтримати черговий збір волонтера Івана Плотицю можна переказом коштів на його картку:

5168745688699310

Читайте також:

«Винен суддя, а платить держава»: подарунок під ялинку для вінничанина за виграш у Євросуді

«Він що, встав з могили і підписався?»: як слідчий і прокурор не бачать ознак підробки в акті обленерго

«Мамо, Бог почув твої молитви»: яким був у дитинстві Герой України комбриг Геннадій Куций

«За сукнею для Софії Ротару їздив Василь Зінкевич»: як вінничанка одягала «зірок» естради

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.