«Я втомився від карантину, що робити?» Зібрали поради психологів

Українці другий місяць сидять на карантині і багато хто — вже справді втомився від цього. Навіть ті, хто був не особливо активним і до пандемії Covid-19 — теж страждають від постійного сидіння у чотирьох стінах. Ще важче переживають карантин ті, хто у повсякденному житті постійно в русі або ж діти, які не розуміють, чому всі сидять по домівках. 

Ми зібрали поради психологів для тих, кому набридло сидіти на карантині. Для тих, хто відчуває постійний стрес, емоційне вигорання чи почав часто конфліктувати з іншими. 

Новий старт або деградація особистості

— Наслідки для психіки від карантину можуть бути абсолютно різними. Як позитивними, так і негативними, — розповідає практична психологиня Ольга Чурикова. — Все залежить від того, яке рішення прийняла людина, чим для неї буде цей період. Він може бути відправною точкою для нового старту, а може й навпаки, стати деградацією особистості. Неприйняття рішення теж є рішенням нічого не змінювати, залишати все, як воно є. 

За словами психологині, щоб уникнути погіршення психологічного стану під час карантину, варто регулярно робити те, що покращує настрій. Доцільним є скласти список способів, які піднімають настрій, щонайменше з десяти пунктів.

— Під час карантину важливо сконцентрувати свою увагу на ті ресурси, можливості, які зараз є в наявності, — каже Ольга. — По-перше, є час побути наодинці з самим собою, щоб пізнати себе, усвідомити свої сильні сторони та недоліки. Цей період може слугувати особливим необхідним перезавантаженням, після чого може бути відкрита нова сторінка більш якісного, усвідомленого життя.

По-друге, можна більш якісно, позитивно проводити час з близькими, рідними людьми. Якщо до карантину відносини були схожі на формальні, то саме зараз рідні люди можуть стати по-справжньому рідними. 

І по-третє, перебування на карантині змушує переглянути професійну діяльність. В зв’язку з наступаючою економічною кризою сфера товарів та надання послуг буде змінюватися. Варто тримати «руку на пульсі».

Як залишатись позитивним і контролювати злість 

— Злішими люди стають тоді, коли вони втратили «опору під ногами», — пояснює психологиня. — І період карантину саме такий. Якщо весь сенс життя людини був зосереджений на зовнішніх обставинах, інших людях, професійній діяльності, яку не можна здійснювати в режимі онлайн, то їй буде важче контролювати злість. 

За словами Ольги, неприйняття своєї самотності та не зацікавленість до своєї особистості теж спричиняють злість.

— Щоб залишатись позитивним у такий час, необхідно виховувати в собі почуття вдячності. Допомагає у цьому щоденник вдячності. Щоденні записи приводів для вдячності роблять неперевершені чудеса у житті людей, — каже спеціалістка.

Психологиня Катерина Чурсіна розповідає, що в багатьох людей виникає внутрішній конфлікт через те, що з одного боку хочеться самоти, а з іншого боку, не гарно відмовляти родичям у близкості, а ще гірше злитися на рідних. Це викликає фон роздратування. Неможливість усамітнитися — постійний подразник, який не можна не помічати. Вихід тут у тому, щоб домовлятися про розмежовуватися простір.

— Ні ви, ні я не можемо зараз винайти вакцину від коронавірусу. Ви не можете полетіти в іншу країну, та й загалом багато в чому обмежені, — каже Катерина Чурсіна. — Навіть в парк пройтися не можна. Це все створює тиск і може створювати відчуття насилля над собою, а це у свою чергу призводить до безсилля та агресії. «Чому хтось має обмежувати мене і забороняти мені робити те, що я хочу?», — це питання, як протест на обмеження. І це цілком нормально, бо вам не подобається, коли в вас забирають ваші свободи.

За словами психологині Чурсіної, істерика або апатія — це результат того, що ваші емоції не допускалися до вашої уваги. Для емоцій важливо, щоб вони були визнаними і побаченими, тоді, вона вам не загрожують, а просто є частиною вас. 

Карантин мине, а наша психіка залишиться

— Психіка зараз постійно обробляє нову інформацію. Не слід очікувати, що якість вашої роботи буде така ж сама, як до карантину, — каже психологиня Катерина Чурсіна. — Це ілюзія, що просто перехід в онлайн — це така ж сама робота. Насправді ж це зміна графіків, навантажень, задач, для яких потрібен час на навчання. А для змін еволюційно нам потрібно, щоб утворилися нові нейронні шляхи. На це потрібен час і сили. Ви — не Боги. Це нормально відчувати слабкість. Всі люди хворіють, ви людина, і це нормально бувати в стані слабкості.

Психологиня пояснює, парадокс в тому, що чим більше тиску «будь позитивним», тим менше хочеться бути позитивним. Не гвалтуйте себе позитивом. Але не слід сумувати і тривожитися, просто тому, що всі так роблять. Не слід уникати ваших емоцій. Сум, роздратування і небажання організма — це нормальні явища, — пояснює фахівець.

 — В деяких людей є страх: «Якщо почну плакати, то я не зупинюся». Але саме сльози допомагають розпружитися тілесно, тому абсолютно не слід боятися плакати, — каже Катерина. — Це розрядка для організму. Чим більше ви протидієте свої сльозам та суму, тим більше ви втомлюєтесь. Ваша енергія йде на те, щоб не допускати емоції, а це виснажує вашу психіку.

Як говорити з дитиною, яка втомилась від карантину

Практична психологиня Чурикова пояснює, перед тим, як говорити з дітьми про карантин, варто самому визначитись, чим є карантин для вас. Каже, неможливо дітям передати позитивне ставлення до особливого періоду, якщо ви самі його не маєте.   

— Знайшовши власні опори особистісного розвитку під час карантину, можна і дитині розповісти про цей унікальний час, — каже психологиня. — Займайтеся з ними тим, на що раніше бракувало часу. Будучи енергійним і позитивним, можна зміцнити свій імунітет та навчити цьому дитину. 

Ольга Чурикова пояснює, що дітям можна говорити, що потрібно залишатися вдома, щоб ми та оточуючі були здорові. Якщо для самого дорослого цей період стане цікавою подорожжю у свій внутрішній світ та життя оточуючих, то не буде нагоди переконувати в цьому дітей.

— Не варто пояснювати дітям, коли це закінчиться, оскільки ми самі не знаємо цього, — каже спеціалістка. — Натомість вкрай важливо перебувати не в стані страху та тривоги, а бути позитивними та енергійними, заряджаючи цим дітей. Намагайтеся карантин перетворити в сукупність сімейних традицій та свят. Самі станьте цікавими для себе і діти з задоволенням проводитимуть з вами час.

За словами, кандидатки психологічних наук Віри Кошіль, корисно регулярно спілкуватися з дитиною, щоб побачити, як вона себе почуває. Обов’язково пояснюйте дитині на мові якій вона може зрозуміти, спираючись на факти доступні для неї. Використовуйте зрозумілі і тільки потрібні слова, з огляду на вік дитини.

Не навантажуйте її зайвою інформацією. Хвороби бувають різні і коронавірус — це одна з хвороб, якою може людина захворіти. Для маленької дитини цієї інформації достатньо.

ТОП-5 порад коли втомився від карантину: 

Проаналізувавши розповіді психологів про те, що допоможе нам усім зберігати спокій, навіть, якщо карантин продовжать, ми склали для вас ТОП-5 порад. 

• Не тисніть на себе, через те, що ви нічого не хочете. 

• Шукайте підтримку у власному тілі. Це може бути йога, медитація чи просто 15 хвилин фізкультури щодня. 

• Знайдіть нове хобі. Спробуйте відшукати у собі те, чого раніше не могли розкрити. Можливо, це нове хобі відкриває для вас нові погляди, як краще себе реалізувати.

• Читайте добрі книги. Це допоможе відволікатись від реального світу на певний час. 

• Знайдіть свою гру чи розвагу в тому, що ви робите постійно. Наприклад, придумайте три нових види смаження яєшні або три нові способи організувати онлайн-вечірку. Креативте і творіть в тих умовах, яких ви є.

Читайте також: 

Історії фрілансерів. Розповідаємо на чому можна заробити під час карантину

«Я з дітьми 24/7 без можливості відпочинку». Вінницькі мами розповіли про життя в ізоляції

«Я так не можу». Як вижити в соціальній ізоляції і не пересваритися з рідними

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.