«Я з дітьми 24/7 без можливості відпочинку». Вінницькі мами розповіли про життя в ізоляції

Фото з Facebook сторінки Тетяни Джуринської

Через пандемію карантин та самоізоляція — випробування для кожного. Непростою може бути ситуація для сімей з маленькими дітьми, особливо для матерів, які нерідко більшою мірою займаються вихованням дитини. Ми поговорили з мамами, що виховують дітей різного віку, про те, що допомагає їм підтримувати себе, як вони влаштовують тайм-менеджмент та як пережити довготривалий карантин з дітлахами, отримавши від цього користь і задоволення.

«Сидіти з дітьми в карантині та ізоляції — затратно для нервів»

Таня Рибак — мама двох діток: Марка, якому вісім років і Мії, які лише один рік і чотири місяці.

— Оскільки я з донею й так майже завжди вдома, то запроваджені зміни тепер поставили в умови, коли я з дітьми 24/7 без можливості відпочинку, — розповідає Тетяна. — З початку карантину намагались із сином впорядкувати день та написали розклад дня. Він вранці прокидається, робить чай і сніданок, домашні справи і сідає за уроки. Та не завжди все йде по плану. Якби я не мріяла про визначений режим, поки нам не вдається тримати стабільність.

Як каже Таня, навчатись сину складнувато. Він вчиться за програмою «Інтелект України» у другому класі. Й розібратись треба спершу мамі, щоб пояснити йому. 

— Уроки займають дуже багато часу і нервів. Але, коли наша вчителька почала проводити уроки в Zoom, то стало трохи легше, — каже Тетяна. 

Серед нових приємних звичок у вінничанки з’явилась можливість всією родиною вечеряти, дивитись ввечері цікаві програми або читати книги.

— В умовах самоізоляції найбільша підтримка від рідних і близьких друзів. Ми говоримо про почуття, обіймаємо один одного по відеозв'язку, пересилаємо смішні мемчики, — каже жінка. — З дітьми в карантині та ізоляції — затратно для нервів. Вони хочуть постійної уваги і дуже виснажує той факт, що я практично не належу собі й не можу виділити час, щоб працювати над тим, що цікаво і мені. Не знаю, що порадити іншим батькам, бо сама щодня зіштовхуюсь із тим, що навіть мої діти різні. І що працює з одним, то не працює з другим. 

Але, як каже Таня, вона зайшла розраду під час карантину — на неї стабілізуюче діє читання. 

— Тікаю з кавою на балкон, якраз розквітли дерева і повітря таке пахуче, абрикосове. А ще зараз увага на простих речах заземляє — почути батьків по телефону, відправити їм фото внуків, приготувати наші улюблені смачнюхи, потренуватись хоча б 10 хвилин.

Іноді гаряча ванна і келих вина, — каже Таня. — Головне в цьому карантині залишитись цілісним. Не вийти з нього розчавленим і розгубленим. Що для цього самозбереження робити — кожен має відповідь всередині себе. І, мабуть, зараз той ідеальний час, коли можна почути себе.  

«Мені треба поділитись на шість частин»

Тетяна Джуринська — багатодітна мати, у їхній сім’ї — шестеро дітей. Найстаршому — десять років, а найменшій —  лише один рік і три місяці. 

— Нашого життя карантин не сильно торкнувся, бо ми живемо у приватному будинку. Нам пощастило з тим, що наші діти можуть гуляти на подвір'ї, — каже Тетяна. — Я, як сиділа вдома, так і сиджу. Але стало важче однозначно, бо всі діти весь день вдома. Вони всі вдома їдять і для багатодітної родини фінансово — це складно. У нас в рази збільшились витрати на харчування. 

До карантину — двоє діток Тетяни були у садочку, двоє — у школі, а ще двоє — з нею вдома. 

— У нас є два школяра, які навчаються у третьому класі. Вчаться вони онлайн і з цим трошки є складнощі. Треба узгодити між ними та вчителями графік, — каже жінка. — Але ми давно хотіли спробувати, чи підійте нам форма навчання вдома і карантин допоміг нам зрозуміти, що поки таке нам точно не підходить. Адже, коли багато маленьких діток вдома, то через це важко організувати старших. 

Найголовніший лайфхак, який допомагає триматися в цій ситуації і ізоляції, — режим, каже Таня. 

— У нас зранку всі прокидаються, ми снідаємо, а у 10.00 у старших діток починаються онлайн-конференції. Таким чином діти навчаються до 16.00, з перервами, — каже вінничанка. — Обов'язково потрібно скласти відпрацьований режим і алгоритм. Діти мають розуміти, коли час відпочинку, а коли їжі чи розваг.  

За словами Тетяни, для дітей — це стрес. Їм не зрозуміло, чому вони не ходять у звичні для них місця, наприклад, на дитячі майданчики. 

— Ми, звісно, їм все пояснюємо, але все рівно їм хочеться спілкування та активностей. Вони не розуміють, чому до них не приходять друзі і чому вони не можуть до них піти, — каже жінка. —  Але ми нікуди не виходимо, дотримуємось суворого карантину. Лише наш татко виїжджає раз у тиждень за продуктами або в аптеку. До речі, зараз мені дуже допомагає чоловік. І старші діти у карантин теж мобілізувалися, вони можуть взяти менших та піти з ними на терасу прогулятись. Діти стали дорослішими у цей період, бо бачать, як батькам важко. 

За незважаючи на підтримку, Тетяна каже, що її емоційний стан не такий стабільний, бо їй треба поділитись на шість частин одночасно. Каже, це найскладніша дилема, яка може бути. 

— Стараюсь все рівно знаходити час на себе і всім раджу. Якби це не звучало банально, але це важливо, — каже Тетяна. — Вийти на терасу чи балкон, і попити кави наодинці з собою. Для цього просто потрібно прокинутись на 20 хвилин раніше за дітей. Ми з чоловіком, коли діти засинають — скачуємо якийсь фільм чи серіал. Якщо не знаходити речей, які будуть особисто вам приносити задоволення у такій стресовій ситуації, то після карантину буде важко привести себе у стан балансу. А, як відомо, дітям потрібна щаслива мама. 

«Організовуємо естафети у квартирі та годинами граємо у настільні ігри»

Вікторія Бузовська — мати двох діток, старшому сину — два роки, а молодшій Діанці — шість місяців. 

— У нас в квартирі троє дітей, бо ми живемо з сестрою чоловіка, у якої теж є дитина, — розповідає Вікторія. — Трьох дітей різного віку важко вгамувати: старші — бігають, граються, стрибають, кричать, а маленька Діанка — плаче і хоче спокою. Більшу частину дня ми знаходимось у чотирьох стінах, дітям це дуже важко, тому іноді ми виходимо подихати свіжим повітрям. Неподалік нашого дому є  річка і там безпечно, як на мене, коли немає людей. 

Кожного разу, коли ми збираємось вийти на вулицю, то син питає, чи підемо ми на дитячий майданчик. Я намагаюсь йому пояснювати, але він зовсім маленький і не розуміє, що таке карантин. Складно його вмовляти одягати маску та рукавиці, але ми дотримуємось всіх правил карантину. Навіть вже звикли до цих всіх обмежень та заборон. 

До карантину син Вікторії відвідував дитячий садочок і знаходитися вдома з дочкою їй було легше. За її словами, якщо у вас маленькі діти, потрібно будувати режим так, щоб ви могли запланувати роботу або коли вони сплять, або відправляти їх погуляти з чоловіком, наприклад. Тобто, якщо батьків двоє, один йде гуляти з дітьми, а другий в цей час може приділити кілька годин роботи або справах.

— Але, якщо бути відвертою, то дуже важко знаходити час на себе, хочеться, щоб швидше вже це все закінчилось, — каже Віка. — Я думаю, мені допомагає зберігати спокій те, що я і так у декретній відпустці. 

За словами Вікторії, спочатку вони граються в усі іграшки по черзі, поки не набридне, далі знаходять хвилинку, коли займаються навчанням. 

— Робимо різні вправи для розвитку дітей, граємо у настільні ігри. До речі, у нас вже з'явилась улюблена гра — «Хто я?». У неї ми можемо грати кілька годинок, — каже Віка. — Також запровадили нову розвагу: проводимо різні естафети по квартирі. Це весело, але вдома постійний шум та гам. Іноді голова йде обертом. 

Читайте також:

Канікули, ЗНО, вступна кампанія. Розповідаємо про ключові зміни в шкільній освіті

«Головне — не зліться». Поради батькам на час, коли їхні діти вчаться вдома

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.