Вінниця без барʼєрів. Як зміняться вулиці та будівлі міста, щоб бути зручними для всіх?

• Виконком Вінницької міської ради затвердив оновлений «Альбом стандартних рішень для міського простору». Його положення мають виконувати структурні підрозділи мерії, комунальні підприємства, а також забудовники. 
• Йдеться про конкретні правила доступності на вулицях, у будівлях і громадських просторах. Але що саме передбачає цей Альбом і як це змінить обличчя міста вже найближчим часом?

Третього липня 2025 року виконком Вінницької міської ради затвердив оновлений Альбом стандартних рішень для міського простору, що включає два ключові розділи:

• «Безбар’єрність вулиць»
• «Безбар’єрність будівель»

Мета документа — закріпити єдині стандарти інклюзивності під час будь-яких ремонтів, реконструкцій або нового будівництва в межах Вінницької громади.

Як зазначив директор КП «Агенція просторового розвитку» Назар Коваленко, робота над проєктом тривала майже рік. До неї були залучені, зокрема фахівці департаменту комунального господарства та благоустрою міської ради, представники ГО «Гармонія», жителі громади.

Хто і що має враховувати: повний список

Нові стандарти тепер мають враховуватись не лише міськими департаментами, а й будь-якими підрядниками, що працюють на території громади. Ось деякі приклади:

• Департамент комунального господарства — при ремонті вуличної інфраструктури.
• Департамент житлового господарства — при модернізації ліфтів, вхідних груп, дворів.
• Департамент охорони здоров’я, освіти, архітектури, а також всі комунальні заклади — при реконструкції будівель.
• Земельний департамент — при підготовці договорів оренди чи сервітуту.
• Будівельний контроль — при виїзних оглядах і прийнятті об'єктів в експлуатацію.
• Орендарі комунального майна — за власний кошт мають забезпечити доступність приміщень.

«Орендар має забезпечити за власний рахунок комплекс заходів із адаптації об’єкта оренди до потреб маломобільних груп населення з урахуванням положень Альбому», — йдеться в рішенні.

Навіщо це потрібно?

Оновлення правил базується на чинних державних будівельних нормах (ДБН В.2.2-40:2018), що встановлюють принципи інклюзивності в архітектурі. Місто має ціль — створити однакові можливості пересування і доступу до всіх громадських об’єктів.

Це означає:

• пониження бордюрів;
• зручні пандуси;
• двері відповідної ширини;
• безпечні сходи й поручні;
• адаптовані санвузли тощо.

Що зміниться для бізнесу?

Всі проєкти, що проходять погодження у Вінницькій міськраді (зокрема приватні об’єкти), тепер також повинні враховувати вимоги з Альбому.

Хоча, як зазначили у міськраді, положення з безбарʼєрності мають «рекомендаційний характер» під час зведення нових чи реконструкції будівель як комерційної, так і комунальної власності, облаштування вуличної інфраструктури.

Також, якщо ви орендуєте приміщення в комунальній власності, то маєте адаптувати його до потреб людей з інвалідністю.

— Нині у Вінниці розбудовується перший комплексний маршрут безбар’єрності в межах проєкту Міністерства розвитку та громад «Рух без бар’єрів», — сказав директор Агенції просторового розвитку Назар Коваленко. — Його протяжність складає 12 кілометрів: стартує він від вулиці Зулінського, де у багатоповерхівці на прохання ветерана встановлюють ліфт за інноваційним підходом, та охоплює вулиці Соборну, Театральну, Магістратську, Оводова, Архітектора Артинова. До речі, проєктування рішень в межах безбар'єрного маршруту відбувалося на базі Альбому стандартних рішень для міського простору.

Повністю ознайомитись з документом можна за цим посиланням.

Раніше, нагадаємо, ми розповідали, що у Вінниці 12 кілометрів шляху буде без барʼєрів для людей з інвалідністю.

 

Читайте також:

До нас їде ревізор! Майже 5 мільйонів витратять на аудит «Вінницької транспортної компанії»

Пʼяний за кермом не основна загроза. Як судять за ДТП із потерпілими та загиблими?

Як змінився ринок житла у Вінниці та сусідніх регіонах: цифри вас здивують

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.