«Він писав путіну, щоб той здався». Три дні буддійський монах молився за мир на березі Дністра

"Цей чоловік приніс нам добро", - говорили в Оксанівці про буддійського монаха з Японії

• Мандруючий по світу миротворець, буддійський монах Дзюнсей Тересава побував у Ямполі.
• Три дні жив у маленькому селі Оксанівка на березі Дністра, молився за Перемогу українців над окупантами.
• Про що говорив з місцевими? Яке враження справив на них, а вони на нього?

Щира усмішка, складені долоні перед лицем і уклін кожному зустрічному — таким запам’ятали буддійського монаха місцеві. Місцеві теж схиляли голову у відповідь. Дехто так само складав долоні  перед лицем. Відповідали взаємністю.

«Цей чоловік приніс нам добро», — розповіли Олена і Вадим Венгери. У їхній етносадибі «Казка» проживав гість з Японії.

«Ви вже перемогли…»

Нині в Оксанівці проживає приблизно сорок мешканців. Саме таке місце спокою шукав монах. Як розповіли журналісту «20 хвилин», у ГО «Туристична Ямпільщина», спершу він відвідав село Слобода-Підлісівська. Таке ж невелике, як Оксанівка. На свою малу батьківщину його супроводжувала  Валентина Ленівкова. Нині вона проживає у Вінниці. Намагається  відродити своє село, прокласти до нього стежки для туристів. У Слободі є печера, яку оглянув монах. Як стверджує пані Валентина, сказав, що дуже чиста енергетика у цій зеленій місцині, де загубилися сільські хати.

В Оксанівці гостя зустріли так само, як зустрічають інших туристів, — з хлібом-сіллю на вишитому рушнику. Вручила його місцева жителька Родіка Ясинецька. Жінка каже, її вразило те, з якою шаною приймав подарунок монах. «Його обличчя враз  просвітліло, на ньому з’явилася усмішка, він запитував, чи це йому, — розповідає пані Родіка. — Якщо людина щира, це відчувається одразу. Тут не було жодного сумніву».

Гість піддав сумніву інше. Коли його запитали про вік, відповів, що йому 73 роки. «Можливо, ви помилися», — перепитували селяни. «Русано, перепитай ще раз у монаха, звернулися до своєї землячки Руслани Бодруг, яка знає англійську, тому допомагала спілкуватися з приїжджим. — Яких йому 70? Мабуть, ви не так зрозуміли одне одного». Насправді помилки не було — Дзюнсей Терасава народився у 1950 році.

Монаху показали печеру, в якій знаходився храм. Упродовж усього часу перебування в селі він приходив туди молитися. Робив це два рази на день —під час сходу і заходу сонця.

На самому березні Дністра встановлено пам’ятний знак мушлі. Монаху пояснили історію цього знака. Під час голоду молюски рятували людей. Вони виловлювали їх в річці і готували на вогні страви.

Після почутого монах подякував річці. Те місце, де природа врятувала людей від смерті, то у такому місці нащадкам врятованих треба молитися і віддавати похвалу природі.

При в’їзді в Оксанівку стоїть пам’ятник монаху Рахману. У давні часи рахмани жили у печерах на Дністрових кручах. Ці печери дотепер залишилися на крутосхилі над річкою. Їх досліджували історики, географи. Про них багато написано. У найбільшій з них був храм.

У селі зберігають символічний посох рахмана. Гостя попросили взяти його в руки, щоб на дереві залишилося його тепло. При цьому загадати бажання.

Запитали, чи можна дізнатися, яке саме бажання він загадав. «Щоб українці швидше перемогли ворога», — відповів гість. — «Тоді міцніше, обома руками тримайтеся за посох, щоб ваше бажання швидше збулося», — почув він у відповідь.

Його просили й далі молитися за Перемогу України над окупантами.

Монах уважно слухав прохання людей, а тоді сказав: «Ви вже перемогли! Змінили свою свідомість, про ваших людей, про вашу країну знають у всьому світі». Він назвав українців працьовитими і щирими людьми з добром у серці. Йому подобається, як зберігаємо народні традиції, як шануємо пам'ять предків…

У дорогу гостю напекли бабусиного печива та смачних пиріжків, такі передають військовим на фронт. Постаралися Олена Зверхановська, Галина Качинська, Марія Швець.

Монах вирушив далі в дорогу. Він добирається у Карпати. В Оксанівці згадують про нього. Пам’ятають, як він розповідав, що подорожує по світу з 17-річного віку. Що ще розповідав про себе гість?

При януковичі його не впускали до нас

Дзюнсей Терасава говорив, що він народився в Японії. З’явився на світ у невеликому містечку на березі Японського моря. Там виріс, закінчив школу. У 17-річному віці вирушив у свою першу подорож. Мав при собі Біблію, почав читав також роботи світових філософів, буддійські твори. Шукав у них ключ до справедливого світу, в якому не було б насильства людини над людиною, над природою.

Під час своєї першої подорожу зустрів майбутнього вчителя. Це був знаний у світі пацифіст, японський монах друг і послідовник Махатма Ганді  Нітідацу Фудзії.

«У 19 років мене посвятили у монахи, — говорив Дзюнсей. — І я поїхав в Індію вивчати буддизм. За шість років об’їздив всю  країну».

Його життя у постійній дорозі. У 25 років він перебрався до Лондона.  Провів там 15 років свого життя. Саме тоді вперше взяв участь у Марші миру. Пройшов всю Європу. Каже, бив у барабани, як це роблять буддійці, і молився за мир.

Пам’ятає про участь у русі за ядерне роззброєння і проти використання атомної зброї. Сильне враження справило на нього правління Берлінської  стіни, коли нарешті об’єдналися німці із західної і східної частини країни.

Коли на початку 90-х почалася війна у Перській затоці між Іраком і Кувейтом, Дзюнсей Терасава поїхав у Багдад молитися за мир. Так само він молився за мир у Чечні, коли росія знищувала незалежну Ічкерію. Пройшов тоді з маршем миру «В ім’я життя».

Саме в той час його ім’я стало на слуху у багатьох. Монах звернувся з листом до путіна і закликав його припинити вбивати людей, здатися міжнародному суду. У відповідь на це його визнали ворогом росії і заборонили в’їзд в країну.

Яким же було здивування монаха, коли його не впустили у нашу державу. Сталося це при правлінні януковича. Він не має сумніву в тому, що зробили це через те, що був у списках фсб.

Суть філософії Дзюнсея Терасава утверджувати добро, гармонію між людьми, а також між людьми і природою. Він проти проявів будь-якого насильства. Він бореться за світ, в якому б не було воєн. Нині молиться за це у нашій державі.

Читайте також:

«Ядерне чаювання»: хто і чому боїться фільму, знятого у Тульчині?

У Жмеринці оголосили день жалоби: додому «на щиті» повертається десантник Андрій Горбунов

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.