«Ялинку поставили не вдома, а на кладовищі». Історія зеленої красуні у пам'ять про десантника

«Ялинку поставили не вдома, а на кладовищі». Історія зеленої красуні у пам'ять про десантника
Ялинку у память про десантника Романа Балабу, інших загиблих захисників, які лежать поруч у могилах на кладовищі у Зарванцях, встановили його мама і сестра
  • Дві меморіальні дошки на честь командира відділення розвідки 95-ї бригади Романа Балаби планують встановити 13 січня у Вінниці.
  • Одну — на фасаді ліцею №33, другу — на стіні будинку на проспекті Юності, 29, де проживав Герой. 
  • Розповідаємо зворушливу історію про ялинку, біля якої дитиною святкував Новий рік майбутній десантник.

Про відкриття меморіальних дошок повідомила 20minut.ua рідна сестра Романа Балаби пані Вікторія. Каже, міськрада надала дозвіл на дві пам’ятні дошки. Одну встановлять на будівлі ліцею №33, де навчався Роман, другу на житловому будинку на проспекті Юності, 29, там він проживав.

Обидві події запланували на 13 січня. Спершу це відбудеться біля школи, а потім біля житлового будинку.

Відео дня

Сестра і мати Романа запросили побратимів, друзів, знайомих Романа. Орієнтовний час 12-13 година. Як каже пані Вікторія, все залежатиме від графіка відключення електрики.

Командира відділення розвідників 95-ї бригади Романа Балаба врятував життя своїм підлеглим. Під час бою наказав їм відступити, сам тим часом прикривав побратимів до останнього пострілу. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Командир 95-ї бригади звернувся до міської влади Вінниці з пропозицією вшанувати пам’ять Героя — назвати його іменем одну з вулиць міста. Рішенням міськради вулицю Громова перейменували на вулицю Романа Балаби.

Одна жива, друга штучна

Як розповіла сестра Героя пані Вікторія, у нинішньому році вони уперше не ставили вдома ялинку. Поставили на кладовищі у Зарванцях, де похований Роман Балаба.

— Купили на ринку зелене деревце заввишки 170 сантиметрів, — каже співрозмовниця. — Коли сказала продавцю, щоб підібрав гарну, бо маю поставити на могилі наших захисників, мені зробили велику знижку в ціні. Поруч з братом у могилах лежать Божок, Грицан, Міхеєв, Баніт. Прикрасили скромно, на верхівці встановили прапорець. Батьки хлопців, які поховані поруч, виготовили дерев’яну тумбу під ялинку, теж почепили прикраси. Тут ми одна родина об’єднана одним горем і болем, довічним смутком. Хочу, щоб люди пам’ятали, що мають завдячувати за кожен прожитий день нашим захисникам, які платять за це велику ціну. Дуже хочеться, щоб ми цінували їхню жертовність, а ще, щоб були гідні усіх тих, хто віддав своє життя за наш спокій.

Пані Вікторія згадала про ще одну ялинку.

— У нас є линка, яку батьки купили коли мені був рік, згадує жінка. — Зараз мені 36. Кожного року ми ставили її вдома. Раділи святу. Не раз хотіли її замінити купити нову, велику, кращу, пухнасту, але рука не піднімалася викинути стару, шкода було — стільки років вона з нами.

Тепер вона стала їм ще дорожча, адже біля цього штучного деревця відзначав новорічні свята і Роман, коли був дитиною. Ріс патріотом. Настільки любив рідну землю, Україну, що словами це не передати. Мати Романа, Марія Іллівна, згадує його слова.

— Син казав, якщо я йому забороню служити, він від нас просто відмовиться, — розповідає пані Марія. — І це попри те, що він дуже любив і мене, і сестру. Але не уявляв себе без армії, бо готувався захищати країну.

— Треба вижити, бо мама буде дуже плакати, як загину, — ці слова мама почула від побратимів Романа, які приїжджали на похорон. Це він їм так говорив.

Три букети тюльпанів

Про те, яким був Роман, говорять його вчинки. Вікторія згадує епізод на День Матері. Було це у 2021 році.

Вона, мама і Роман пішли прогулятися містом. На Європейській площі Роман зупинився і попросив  його зачекати. Через деякий час він повернувся з квітами, згадує Вікторія. Один букет вручив мамі, другий мені, а один залишив для себе. Сказав, що зараз підійде.

Мама з сестрою дивилися йому услід Він підійшов до пам’ятного знака Героям чесної Сотні і загиблих в АТО.

— Ми бачили на його обличчі біль і сум, — каже сестра Романа. — Декілька хвилин він стояв незворушно. Мені вдалося зафіксувати цю мить. Хоча я знала, що він дуже не любив фотографуватися. Вважав, що це показуха. Якби побачив, змусив би видалити фото. А тепер ми квіти носимо Роману, як він їх тоді приніс полеглим Героям.   

 

Читайте також:

«Забрали з-під носа в орків». Як вівчарку Баді розшукали на окупованій території і вивезли у Вінницю?

Цьогоріч з обігу виводять банкноти номіналом 5, 10, 20 та 100 гривень

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (14)
  • Valeriya Alekseyenko

    Вічна пам'ять Герою Роману, назавжди в наших серцях
  • Тетяна Левчук

    Вічна пам'ять героям України!!! Ось причина по якій ми не встановлювали новорічну ялинку!!!
  • Лариса Попова

    Царство небесне і вічна пам'ять герою.  Щирі співчуття рідним і близьким
  • Таня Новоселецкая

    Вічна память тобі Ромчику, скільки будем жити будем памятати!!!

keyboard_arrow_up