У Вінниці гине П’ятничанський парк, якому понад двісті років: як це коментують нащадки Грохольських

Лариса ОЛІЙНИК

П’ятничанський парк навкруги палацу Грохольських. Нині тут знаходиться Ендокринологічна клініка

П’ятничанський парк, що у Вінниці, колись був одним з найкращих європейських парків. Сьогодні він занедбаний та вимагає порятунку.
Вінничани закликають міську раду повернути парк на баланс міста та провести відповідні роботи.
Нащадки дворянського роду Грохольських, яким належав маєток і парк, нині мешкають в Польщі. Генріх Грохольський прокоментував дану ситуацію.

П’ятничанський парк, що знаходиться у Вінниці, у мікрорайонах П’ятничани та Корея, нині перебуває під загрозою зникнення. В останні роки тут засохло чимало дерев, висох ставок. А колись в сквері гуляли перші монарші особи Європи, катались на лодках та рибалили.

Парку понад двісті років, його закладали під час будівництва садиби Грохольських у 80-х роках 18 століття. Свого часу, це був один із найкращих європейських парків.

Відео дня

Наразі сквер знаходиться у розпорядженні Вінницького обласного клінічного високоспеціалізованого ендокринологічного центру. На сьогодні він у занедбаному стані: перетворився на дикий ліс із засохлих та повалених дерев, чагарників.

Нещодавно вінничани зареєстрували петицію з проханням до Вінницької міської ради ініціювати повернення парку у комунальну власність.

«Жалюгідні залишки минулої розкоші»

Авторка петиції Таїса Гайда просить врятувати П'ятничанський парк. Вінничанка пише, що зараз через десятки років безгосподарності парк перетворився на жалюгідні залишки минулої розкоші.

П’ятничанський парк колись був одним з найкращих європейських парків. Його проектував для родини власників маєтку на П’ятничанах, Грохольських, відомий паркобудівничий Діонісій Макклер. Нині ж дбайливо вирощені дерева вмирають, ставок, на якому ще двадцять років тому плавали човнами, всихає.

«Все, що робить керівництво закладу, це отримує гроші з обласної ради на знищення дерев, які зрізають. Парками мають займатись ті, хто розуміє, як доглядати за деревами, як розвивати парк та повернути мешканцям публічний простір для відпочинку», — йдеться у петиції.

Зауважимо, що ще до закінчення збору підписів, ініціатива набрала необхідну кількість голосів, тепер її має розглянути Вінницька міська рада.

Коментар нащадка Грохольських

Новини Вінниці - фото з У Вінниці гине П’ятничанський парк, якому понад двісті років: як це коментують нащадки Грохольських — Генріх Грохольський на території колишнього маєтку його пращурів

Генріх Грохольський, нащадок давнього дворянського роду, який нині мешкає в Польщі, але активно цікавиться спадщиною пращурів на Поділлі, в 2021 році у Вінниці презентував книгу спогадів своєї прабабусі Софії Грохольської «Болючі спогади 1917-1919». Вона описує останні роки перебування Грохольських на Вінниччині та події Української революції, які відбувалися на її очах.

Ми запитали у Генріха Грохольського, яке його ставлення до ситуації з парком. Зазначимо, що Грохольські неодноразово допомагали у реставрації колишньої власності їх пращурів на території Вінниччини.

— Дійсно, буває, що ми надаємо якусь допомогу, але (на жаль) зазвичай символічну, — відповів Генріх Грохольський. — Дозволю собі зазначити, що через більшовиків, потім німців і польських комуністів наша родина втратила все своє майно (не кажучи вже про те, що була фізично знищена). Щодо справи, про яку ви пишете (П’ятничанський парк-авт.) — це не наша власність, націоналізація була понад сто років тому. Звичайно, я відчуваю емоційний зв’язок, але, звичайно, українці будуть знати краще що робити, тому що вони повинні займатися своєю власністю, і мені не личить тут робити пропозиції. Я завжди доступний, коли йдеться про співпрацю на історичні теми (та інші — не завжди про все треба говорити).Ми робимо те, що можемо, хотілося б більше, але не завжди це можливо… Сподіваюся, що майно багато років служитиме позитивно для всього суспільства.

Історія П'ятничанського парку

Колись палац Грохольських на П'ятничанах був один із найстаріших маєтків Вінниччини: зі стайнями, широкими алеями і красивим ландшафтним парком на 32 гектари довкола.

П'ятничанський парк довкола маєтку у Вінниці розбив у 30-х роках XIX ст. випускник Лондонської школи паркобудування Діонісій Міклер. У центрі парку знаходиться садиба Грохольських, власників навколишніх земель.

Парк включав оглядові майданчики зі звивистими мощеними гравієм доріжками між ними та французькими алеями та клумбами на відстані від в’їзної брами до палацу та навколо фасадів останнього. Причому сам парк був частково обгороджений глухим парканом червоної цегли без вишуканих деталей, що обумовлювалося величезною загальною територією комплексу.

У парку була оранжерея, місцями виднілись штучні гроти, ставки, дно яких було викладене мозаїкою. Поміж цієї рукотворної краси росли екзотичні дерева, завезені з європейських та північноамериканських земель.

Так, станом на початок ХХ століття, зелина перлина, що розкинулася на площі в тридцять два гектари, налічувала до восьми десятків видів декоративних дерев та кущів. Причому головною ідеєю його створення були концентровані групи одного виду. Палацеве подвір’я прикрашали квіти та декоративні кущі.

У П'ятничанському парку є два унікальні дерева: чотиристовбуровий бук і «Дерево кохання». Міклер посадив разом дерева липи та ясена, які за два століття міцно обняли один одного.

Польський король Станіслав Август гуляв біля маєтку по липовій алеї, яку посадили спеціально до його приїзду.

Саме в такому стані отримала прекрасний парк разом із палацом Грохольських окупаційна влада червоних рад в 1920-ому, але дати ладу перлині садово-паркового мистецтва вона не могла і не хотіла — естетичні вишукування були признані прояву буржуазного менталітету. Зелена перлина на околицях Вінниці почала занепадати.