«Тут поховані воїни російсько-української війни»: у Зарванцях створили майданчик для панахид
- Панахидний майданчик з дзвоном у центрі відкрили на місці поховань Героїв війни з росіянами у селі Зарванці.
- Ініціаторами стали батьки полеглих воїнів.
- За власні кошти і власними силами створили місце пам’яті.
- Як все відбувалося, вони розповіли журналісту «20 хвилин».
—З цієї панахидної точки добре видно всі 13 поховань наших Героїв, — каже Олександр Грицан. — Дзвін встановили для того, щоб нагадувати хлопцям, що про них пам’ятаємо, молимося за їхні душі.
Син Грицанів Павло загинув у перший рік війни.
—Олександр Грицан разом з дружиною пані Оксаною взяли на себе основний клопіт зі створення панахидного майданчика, — говорить пані Марія, син якої Роман Балаба поліг у бою 14 квітня того ж 2022 року, що й син Грицанів.
Жінка розповідає, що одним з перших на кладовищі у Зарванцях знайшов вічний спокій ще один воїн — Олександр Божок.
Сім’ї Грицанів і Божків, а також пані Марія стали ініціаторами створення майданчика. Згодом їхню ініціативу підтримали інші рідні полеглих Героїв.
Зробили за власні кошти і своїми руками
—Раніше ми замовляли панахиду за кожним з тих, кого ми тут поховали, — продовжує пані Марія. — Священик відправляв панахиду біля кожної могили. На це витрачалося багато часу. Одного разу ми говорили між собою і виникла думка створити панахидний майданчик. Якби він був, тоді б батюшка відправляв панахиду за наших полеглих хлопців в одному місці.
Це питання ми обговорювали з Олександром та Оксаною Грицанами, а також з Миколою і Тетяною Божко. Вони, як і я, погодилися внести свої кошти на створення майданчика. Зголосилися долучитися до роботи, яка кому буде під силу.
Жінка уточнює, що про їхній задум дізналися інші. Підставила плече Тетяна Лазюк. Її синові Олександру на час загибелі було тільки 18 років! Він служив в «Азові». Загинув у минулому році. Хлопець наймолодший серед воїнів, які поховані на кладовищі у Зарванцях. Ще один 14-річний син пані Тетяни допомагав дорослим виконувати роботу, коли створювали майданчик.
Допомагали Міхеєви Світлана і Михайло, у них на війні загинув син Олексій. Пані Ліда Адамчук внесла свою частку коштів.
Найбільший внесок у виконання робіт, а також їх організацію, зробив Олександр Грицан.
На запитання журналіста, що було найскладніше, пан Олександр відповів одним словом: «Комарі!».
—Працювали переважно тоді, коли поверталися з основної роботи, — згадує співрозмовник. — У цей час комарі давали про себе знати, А так нічого складного у цьому ділі не було.
Дзвін нагадуватиме хлопцям, що їх пам'ятають
Для обговорення питань, що виникали у процесі реалізації задуму, створили групу в Інтернеті. Але починати треба було з отримання дозволу на земельну ділянку.
—Ділянка під майданчиком невелика, 3х3 метри, — розповідає Олександр Грицан. — Проблем з її виділенням не виникало. У сільській раді одразу погодили це питання.
На майданчику звертає увагу дзвін.
—Замовляли через Інтернет, — уточнює співрозмовник. — Корпус відлитий з бронзи, а та частинка, яку називають бойок, з чавуну. Його вага трохи більше 11 кілограмів. Такої ваги дзвони були в наявності, тому довго чекати не довелося. Якби замовляли важчі, тоді отримали б не одразу. Бо на такі є черга.
—Хтось має нагадувати хлопцям, що про них не забувають, пам’ятають, їх згадують, — каже пан Олександр. — Саме голосом дзвону буде це робити священик.
Поруч встановили табличку з чорного граніту з написом: Тут поховані воїни російсько-української війни».
Панахидний майданчик на кладовищі у Зарванцях відкрили у День пам’яті Героїв, 29 серпня. На відкриття прийшли рідні полеглих воїнів. Майданчик освятив священик, військовий капелан отець Сергій. Після того відслужив панахиду за кожного з тих воїнів, які поховані на кладовищі.
Вічна пам’ять тим, хто віддав своє життя у війні з російськими агресорами. Доземний уклін тим, хто виховав таких сміливих захисників рідної землі.
Читайте також:
«Коли молоді боялися йти на позицію, їх виручали «Торо» і «Тенет»: спогад побратима
«Щодня боремося за мамине життя»: стрілець-санітар 57-ї бригади терміново потребує нашої підтримки
«Не дотягує цукор до ціни ріпака»: що нам обіцяють бурякові жнива?
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
