«Тут не бджоли винуваті». Пасічник має сплатити 25 тисяч гривень своїй сусідці

«Тут не бджоли винуваті». Пасічник має сплатити 25 тисяч гривень своїй сусідці
"Я ж не проти, щоб сусід займався пасікою, але нехай робить це по закону, а він навіть рішення суду не виконує, - каже Оксана Бас. - Пасічник має любити не тільки бджіл, а й людей"
  • Два суди виграла жінка у свого сусіда-пасічника.
  • Як Феміда розсудила сусідів  у суперечці про бджоли і чому крапку у цій справі ще не поставлено.

«Тут не бджоли винуваті, — розповіла журналісту «20 хвилин» Оксана Бас із села Гайове, що за п’ять кілометрів від міста Бар. — Вина лежить на їх власнику, який ігнорує навіть вимоги суду».

Оксану Бас добре знають ті, хто займається сільським зеленим туризмом. Вона удостоєна відзнаки «Почесний працівник туризму України», має сертифікат Всесвітньої Туристичної Організації. Недавно перемогла в одному з всеукраїнських конкурсів. Колишня вчителька однієї зі шкіл міста Бар у свій час вирішила зайнятися сільським зеленим туризмом. Стала першопрохідцем у цій справі у нашій області. Придбала будинок у селі Гайове. Разом з чоловіком і дітьми перетворила його на місце для відпочинку. Придумала гарну назву — гостинна садиба «Подільська родина». Жінка багато років пропагує родинний відпочинок — дітей з дорослими.

Її сусід, Анатолій Халабуда, — людина теж знана у громаді. Донедавна, до виходу на пенсію, очолював у Барі відділ праці департаменту соціальної політики обласної державної адміністрації.

Відео дня

Тепер судяться. Пані Бас звернулася з позовом до суду через те, що її сусід грубо порушує правила утримання пасіки. Бджоли завдають шкоду здоров’ю її сім’ї, а також тим, хто приїздить на відпочинок до її гостинної садиби.   Судді двох судів — місцевого й Апеляційного — задовольнили позовну заяву пані Бас. Власник бджіл пан Халабуда у розмові з журналістом RIA повідомив, що буде звертатися до Верховного Суду. Каже, переконаний у своїй правоті. Чи візьметься суд у Києві розглядати справу про бджоли з Гайового, стане відомо пізніше: термін подання касаційної скарги спливає до 23 вересня.

Доведіть, що це мої бджоли жалять

«Коли ми  купували будинок, у сусіда знаходилося п’ять вуликів, — розповідає пані Оксана. — П’ять вуликів це не пасіка, така як нині, де майже сотня вуликів. Можете уявити, скільки бджіл гуде над нашими головами, коли вони вилітають! До того ж будиночки для бджіл сусід ставив, чомусь, льотками у наш бік. Тепер він їх нарешті розвернув, але все одно не огородив».

Жінка знайшла документ, який зобов’язує бджоляра огороджувати пасіку парканом висотою 2,5 метри, аби тим  само підвищити льот бджіл. Показала йому копію цього документа. Сусід на таке не реагував. Продовжував збільшувати  кількість вуликів.

«Якщо є пасіка і вона поблизу людей, то має бути огороджена, щоб ніхто нікому не заважав, ні люди бджолам, ні бджоли людям, тому й передбачена необхідність поставити огорожу, — каже пані Оксана. — І не важливо, на якій ділянці вони знаходяться, чи то на подвір’ї, чи на землях особистого селянського господарства. На мою думку, справжній пасічник той, хто любить і бджіл, і людей».

Співрозмовниця уточнює, що вона не має нічого проти того, що сусід займається бджолами. Йдеться про те, в який спосіб він це робить. Так само говорив суддя під час засідання Апеляційного суду. Якби пасічник дотримувався усіх передбачених вимог і правил, ніхто б до нього не мав претензій.

«Тут не бджоли винуваті, — наголошує пані Оксана. — Вина лежить на їх власнику, який ігнорує навіть вимоги суду».

Жінка розповіла прикрий випадок, коли особисто пережила неабиякий стрес. Одного з її гостей, який перебував на подвір’ї садиби, ужалила бджола. З’ясувалося, що він страждає на алергію. Їй навіть уявити страшно, чим могло все закінчитися. Присутні неабияк злякалися, коли побачили, як чоловікові все більше ставало зле. «Добре, що серед гостей був лікар, — продовжує пані Оксана. — Він мав з собою аптечку. Надав першу допомогу. Після чого приватним автомобілем швидко доправили постраждалого до лікарні у Бар. Якби не лікар, не знаю, чим усе могло закінчитися».

Діставалося від кусючих бджілок ще декому з відпочиваючих — і дорослим, і дітям. Найчастіше на шляху крилатих трудівниць опиняються господарі садиби. «Навесні хоч на вулицю не виходь», —  каже пані Оксана. Вона звернула увагу, що бджоли найбільш агресивні після зими. З настанням перших теплих днів комахи вилітають з вуликів. У таку пору жінка виходить на подвір’я, чи на город,  з хустиною на голові, закриває нею обличчя, аби врятуватися від комахи, яка може  вжалити у будь-яку мить.

Про всі ці прикрощі вона розповіла сусіду. Каже, той вислухав і відповів з насмішкою: «А ви доведіть, що це мої бджоли вас жалять». Мовляв, не в мене одного в селі  пасіка.

Жінка звернулася до сільського голови. Той мав розмову з пасічником. Нічого це не дало. Він не став огороджувати пасіку. Тоді жінка подала скаргу до районного управління Держпродспоживслужби. Було це ще у 2018 році. На її звернення створили комісію. Крім представників Держпродспоживслужби, до неї увійшли сільський голова, землевпорядник, лікар з районної ветеринарної лікарні. Комісія зобов’язала бджоляра огородити пасіку парканом на уже згадану висоту — не нижче 2,5 метри.

Пасічник отримав припис. Співрозмовниця надала журналісту копію цього документа. У першому пункті записано: «Негайно огородити пасіку суцільним парканом висотою не менше 2,5 метри з метою підвищення льоту бджіл». Далі сказано про необхідність перенесення вуликів на відстань не менше, ніж три метри від сусідніх ділянок.  «З метою убезпечення нападу бджіл на людей на сусідніх ділянках, роботи на пасіці проводити у ранкові і вечірні години», — це ще одна вимога до бджоляра, записана у приписі. Насправді він виконав тільки одне — переніс вулики на відстань три метри від межі.

«Сам підказав, як діяти»

Час спливав — ситуація не змінювалася. Пані Оксана продовжувала звертатися у різні інстанції. Бджоли, як і раніше, жалили тих, хто опинявся на їхньому шляху…

«Сусід сам підказав, як маю діяти далі, — говорить співрозмовниця. — Одного разу, коли я вчергове повідомила, що дістала жало з тіла, він сказав: «А ви подавайте до суду». Жінка звикла знаходити  спільну мову з людьми засобом спілкування. Це перший випадок, коли не вдалося порозумітися із сусідом.

Перед тим, як звертатися до суду, потрібні були докази вини сусіда. Жінка уточнює, що консультувалася з юристами, як діяти у такій ситуації. Тепер ділиться досвідом з іншими. Каже, можливо, він знадобиться ще комусь, чия садиба межує з сусідською пасікою.

Після чергового укусу жалючої комахи, вона зафіксувала цей факт. У той день її ужалили одразу дві бджоли. Сталося це під вечір, тому їхати до сімейного лікаря було пізно, самостійно керувати автомобілем у такому стані вона не могла. Вдома на той час залишалася одна. Допомогти було нікому. Амбулаторія сімейної медицини знаходиться в іншому населеному пункті. Вона надіслала лікарці фото свого виразу обличчя, що змінилося завдяки бджолиним жалам. Викликала поліцію. Попросила, аби зафіксували документально факт укусу бджіл. Наступного дня побувала на прийомі у сімейного лікаря, документально зафіксували травми на обличчі. Позовну заяву до суду готував найнятий нею адвокат.

29 травня 2023 нинішнього року Барський районний суд визнав протиправною бездіяльність пасічника Анатолія Халабуди. Зобов’язав його огородити пасіку. Суд постановив стягнути моральну шкоду з бджоляра на користь Оксани Бас у сумі 25 тисяч гривень, а також сплатити 1984 гривні судових витрат. Уточнимо, що справу розглядали за спрощеною процедурою. Юристи стверджують, що така норма застосовується тоді, коли предмет розгляду не має суспільного резонансу. Судові засідання тривали майже рік. Суддя надав можливість позивачу й відповідачу, їхнім адвокатам надати необхідні пояснення й аргументи. Простіше кажучи, навіть у такому форматі слухань учасники процесу могли долучатися до обговорення ситуації. Оцінивши аргументи сторін, суд визнав правоту позивачки.

Відповідач, пан Халабуда, не погодився з такою ухвалою судді. Його захисник звернувся з апеляційною скаргою до Вінницького апеляційного суду.

Судді дійшли висновку у правоті позивачки. Пані Оксана була присутня у залі засідання. Каже, адвокат відповідача повторила фразу, яку вона неодноразово чула раніше від свого сусіда. Захисниця запитувала, чим позивач може довести той факт, що її ужалили бджоли сусіда, а не чиїсь інші. Судді не взяли це до уваги. Запитую співрозмовницю, чи брала вона слово для виступу. Каже, вважала достатньо аргументів і фактів, що їх наводив її адвокат. Відповідача на засіданні не було. Його захисниця сказала, що він хворіє.

Суд залишив без змін вимоги суду першої інстанції у частині того, що відповідач має огородити пасіку, також не змінив розмір моральної шкоди у сумі 25 тисяч гривень. Документ Апеляційного суду датований 23 серпня 2023 року.

«Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з часу складення повного тексту судового рішення, тобто з 23 серпня 2023 року».

Чи долетять бджоли до Києва?

Перше, що журналіст запитав  пасічника Анатолія Халабуду, чи має він намір звертатися до Верховного Суду? «А ви, як вважаєте, — відповів чоловік запитанням на запитання. — Звичайно, буду, бо нема тут моєї вини».

—Чи не простіше огородити пасіку? — запитую співрозмовника.

—Яку саме? — уточнює пан Анатолій. — У мене вулики у двох місцях. Одні на подвір’ї, інші на ділянці, відведеній під особисте господарство. На такій ділянці закон не зобов’язує ставити огорожу. Вулики на подвір’ї порожні, у них бджіл нема. То що мені огороджувати?

Тут же додав, що законодавство забороняє займатися туристичною галуззю у місцях розташування пасік. Однак його сусідка на це не зважає. «Вона ж знала, що у мене пасіка, коли планувала розвивати тут зелений туризм! — Тепер сюди приїжджають автобуси, серед приїжджих багато дітей, вони бігають, розмахують руками, коли від бджоли відмахуватися, вона ужалить».

Нагадаємо, коли Оксана Бас розпочинала розвивати зелений туризм на своїй ділянці, у її сусіда нараховувалося тільки п’ять вуликів. Жінка уже говорила: «П’ять вуликів це не пасіка. Я не проти, аби сусід займався бджільництвом, тільки треба, щоб робив це без шкоди іншим».

На жаль, порозумітися сусідам не вдалося. Пасічник підтвердив, що буде звертатися до суду у Києві. Тяжба продовжиться у тому випадку, якщо Верховний Суд прийме касацію до розгляду..

Читайте також:

«Не шкодую, що провів відпустку в операційній, а не на морі». Хірург з Мюнхена втретє оперував у Вінниці

«Усе моє життя, всі мої професії — готували мене до цієї війни». Велике інтерв'ю з Юлією Приймак

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (62)
  • Читач37

    Дійсно, тут не  бджоли винуваті... Сусідка, коли купляла будинок, не бачила що поруч бджоли? Коли б жінка звикла знаходити  спільну мову з людьми засобом спілкування - то не стала б створювати цей тліючий конфлікт. Коли планувала займатись зеленим туризмом- знайшла б більш  вдале  місце для цього заняття, а не поруч з обійстям, господар  якого тривалий час займається бджолярством . Дійсно, тут не бджоли винуваті- тут факт зарозумілості, а може і пихатості. І  бажання довести це навіть через суд....Співчуваю Вам Пасічнику за таке сусідство. І засвідчую свою повагу!
  • Читач15

    Пане Ігоре, в законі зказано, що обов'язково повинна пасіка бути обгорожена високим парканом. Тож зробіть це, і хай ваша недорозвинена сусідка не пристає до Вас. І Ви будете мати спокій і Ваші Божі комахи. Цікавився законом про бджільництво, тому що уже років 30 + з бджілками, а тепер хочу збільшити пасіку. Дай Вам бог дасть здоров'я та терпіння. А от з сусідкою Вам не дуже неповезло.
  • Igor Khalabuda

    Вибачте, обублікував не дописавши. Панове, судді, що гвалтувавши закон слухали цю справу, не подобається закон, щось вважаєте не справедливим. Будь-ласка, маєте право і маєте незалежність! Залиште посади суддів і йдіть працювати головним державним інспектором ветеринарної медицини(видавник інструкції, яку начебто порушив пасічник), балотуйтесь до ВР України та вносьте зміни до Земельного кодексу України(там пишіть про те що немає значення цільове призначення земельної ділянки) і тд. Маєте таке право. Але пишучи закони, зважайте на наслідки, як короткострокові так і довгострокові. Бо самостійно придумавши в судовому рішенні те що немає значення цільове призначення земельної ділянки, про наслідки ніхто не думав. Смусити городити високими парканами(для "безпеки" бізнесу пані Оксани) гектари пасік в Україні на папері легко, а на практиці ви або заріжете галузь бджільництва в Україні(цікаво на чиє замовлення, якщо це робиться свідомо), або викличите масові протести пасічників по всій країні. Бо над ціною таких сотень кілометрів парканів, для всіх пасічників в Україні суд явно не думав! В інструкції, яку начебто порушив пасічник, написано чітко чорним по білому: 1) інструкція створена з метою захисту бджіл від хвороб(в руках суду інструкція набула нового змісту та стала інструкцією з "захисту" пані Оксани від бджіл); 2) паркан для захисту бджіл від хвороб потрібен на присадибній ділянці, що відповідає ділянці з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будинку відповідно до ст. 121 Земельного кодексу України. Голова Верховного суду вже сидить(поки під слідством) і гріє місце для тих, хто ще не втямив, що так як колись вже не буде. Третьої мирної революції після стількох смертей вже не буде - це чудово розуміють всі іноземні друзі та партнери України. Змінюйтесь краще самі. Якщо відчуваєте що сила звички робити "по-старому" в вас домінує над розумом, то краще напевно змінити заняття, ніж скласти компанію голові Верховного суду України. Все буде Україна!
  • Igor Khalabuda

    Мої дещо "різкуваті" висловлювання щодо компанії(не переплутайте з колегією) суддів, що слухали цю справу вони заслужено заробили! Я не анархіст! Навпаки, я прихильник демократичної правової держави і буду всіма доступними засобами захищати незалежність судової гілки влади, розуміючи важливість цього. Проте дана компанія, не сповна усвідомлює що вона не є законодавцем і свідомо чи не свідомо перевищує свої конституційні повноваження. Панове, не подобається закон, щось вважаєте

keyboard_arrow_up