«Це заняття об’єднує людей»: як після обстрілів відновлюють та прикрашають проспект Коцюбинського

«Це заняття об’єднує людей»: як після обстрілів відновлюють та прикрашають проспект Коцюбинського
  • Один із постраждалих закладів відновлюють за допомогою розмальовування дерев’яних плит, які встановили замість потрощених вибуховою хвилею вікон. Вінничанки, які долучилися до ініціативи, розповіли, навіщо вони це роблять. 

Внаслідок ракетного обстрілу росіянами Вінниці постраждало понад пів сотні будівель. Серед них й піцерія «Челентано», що знаходиться лише в кількох десятках метрів від Будинку офіцерів. Ударною хвилею у закладі розтрощило сім великих вікон, чимало руйнувань й у середині самої піцерії. На щастя, ніхто з присутніх на момент вибухів гостей та персоналу не постраждав. 

Днями правоохоронці зняли більшу частину оточення території навколо місць влучання. Підприємцям дозволили відновлювати роботу. Нових вікон у приміщенні піцерії поки що немає. Невідомо навіть, коли за нинішніх умов, вони з’являться, тому керівництво вирішило тимчасово встановити замість них ОСП-плити.

Виглядає це практично, але аж ніяк не естетично. Тим паче, що через часткові руйнування приміщення, гостям пропонують відпочивати на літньому майданчику, навпроти якого й знаходяться нові «вікна».

Відео дня

— Як відомо, немає нічого більш постійного, ніж тимчасове, тому ми й вирішили прикрасити ОСП-плити малюнками, — розповідає директорка піцерії Олена. — Тепер наші гості зможуть відпочивати, дивлячись на красу, яку впродовж цілого дня створювали дівчата.

Напередодні у закладі опублікували повідомлення із закликом долучитися до ініціативи з розмальовування оновленого фасаду. На прохання відгукнулося 13 вінничанок. Малювати прийшли не лише професійні художниці, але й дівчата, які просто хотіли долучитися до доброї справи. 

Ескізи малюнків створювала художниця Марина Карпенко. Дівчина зізнається, що під час цього надихалася роботами відомої української мисткині Марини Примаченко, яка працювала у жанрі «наївного мистецтва»

Марина Карпенко

— Я побачила її роботу із зображенням соняху та жінки в українському вбранні. І мене вона зачепила. Я захотіла зробити схоже: взяла сонях та волошки, вийшли синьо-жовті кольори, як прапор України, — розповідає Марина. — Наше сьогоднішнє дійство сміливо можна назвати арттерапією, яка нині є дуже важливою річчю для кожного з нас. Це заняття не лише об’єднує людей, але й відновлює та надихає. 

Крім соняхів та волошок, на стінах можна побачити чимало різноманітних слів, що в них підкреслено букви «ЧЕ» — від назви піцерії. Марина говорить, що в кожне зі слів закладені емоції, які під час війни асоціюються у нас із чимось позитивним: ЧЕрвона калина, доЧЕкаємось, співуЧЕ, квітуЧЕ, дівоЧЕ, ЧЕсть, ближЧЕ тощо. 

Катерина Калашнікова

— Ми вигадали собі, що кожен намальований сонях символізує знищений командний пункт росіян. А кожен листочок, а їх тут дуже багато, це полеглий на нашій землі орк. Так, знаєте, малювати справді веселіше, — ділиться враженнями учасниця ініціативи Катерина Калашнікова. 

Інша учасниця розповіла, що долучилася до ініціативи, тому що хотіла допомогти. На її думку, цей невеликий проєкт допомагає людям легше переживати події останніх тижнів. 

Інна Лужецька

— Я відклала свої справи та прийшла малювати. Зараз не так багато можливостей стати частинкою мистецтва, — розповідає Інна Лужецька. — Запевняю, що всі присутні отримали задоволення від такої арттерапії. Ці «вікна» настільки наповнені усім хорошим, що від них можна буде заряджатися позитивною енергією.

Читайте також:

Маленьких внесків не буває. Зібрали десять волонтерських організацій, яким можна довіряти

Сховатися можна в музеях та закладах громадського харчування. Де у Вінниці знайти найближче укриття?

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (4)
  • Natalia Klumchyk

    Молодці, дівчатка!
  • Ксения Окунева

    Наче непоганий задум. Але! " Ми вигадали собі, що кожен намальований сонях символізує знищений командний пункт росіян. А кожен листочок, а їх тут дуже багато, це полеглий на нашій землі орк." Тобто! Ви вшанувуєте пам'ять полеглих ворогів? То чому хлопців наших не згадали. Натхнення не вистачило?
  • Читач

    Правильно вище сказали про корівник.

    Цікавить ще й інше: а пожежники дозволили стільки стін зі стружечних матеріалів?!
  • Андрій Петрович Корчинський

    Телички. А керівник покажіть.

keyboard_arrow_up