«Це недбалість або земельна афера»: як Держгеокадастр дозволив приватизувати пам’ятку Трипілля

Віктор СКРИПНИК

"Ця земля не для оранки", - кажуть жителі села Шевченкове, які щоразу знаходять після плугу в урочищі "Вапельня" глиняні черепки з минулого.

Продовжуємо журналістське розслідування: як земельна ділянка в урочищі «Вапельня» Іллінецької громади втратила статус пам’ятки археології Трипільської культури і перейшла у приватну власність?
Хто з посадовців причетний до зміни статусу і яке покарання передбачено за такі дії?
Чи повернуть ділянці статус пам’ятки археології?

Кримінальне провадження за фактом передачі у приватну власність пам’ятки археології місцевого значення в урочищі «Вапельня» — «Поселення Трипільської культури першої половини тисячоліття до н.е.» було розпочато після публікацій на цю тему у газеті RIA і на сайті «20 хвилин». Участь у журналістському розслідуванні, яке ініціював головний редактор Вадим Павлов, бере також керівник ГО «Ревізія влади» Віталій Павловський.

Уже є перші результати розслідування. Які вони?

Прокуратура вимагає повернути землю

Прокуратура підтвердила наявність документів про статус історико-культурного призначення земель в урочищі «Вапельня», загальною площею майже 11,5 гектара.

Наступним кроком стало подання позовів до суду про витребування земельних ділянок в урочищі «Вапельня» з приватної власності і повернення їх у власність держави. Такі позови заявила Немирівська окружна прокуратура. Заяви перебувають на розгляді в Іллінецькому суді.

Крім того, оголошено підозри двом підприємцям, причетним до виготовлення документів на право користування землею приватним особам. Йдеться про директора та інженера-землевпорядника одного з приватних підприємств Вінниці. Як зазначено у повідомленні облпрокуратури, вони сприяли незаконному виділенню у приватну власність земель історико-культурного призначення. Прізвищ підозрюваних не називають.

За нашою інформацією, документи на право приватної власності землі в урочищі «Вапельник» виготовляли у ТОВ «Вінекс». Раніше журналіст «20 хвилин»/ RIA спілкувався з керівницею підприємства Оксаною Могозіною.

Вона пояснила, що у Держагеокадастрі не зазначено, що земельна ділянка, про яку йде мова, має статус історико-культурного призначення. Для них це аргумент. Співрозмовниця не уточнила, чи зобов’язано їхнє підприємство перевіряти наявність обмеження на використання земельних ділянок,

Розслідування продовжується, його проводять слідчі поліції Вінницького району. Процесуальне керівництво здійснює прокуратура.

На що хочемо звернути увагу у нинішній публікації? Розповімо, як історична земля, що є пам’яткою археології, перейшла у приватні руки.

Без головного управління Держгеокадастру в області цього б не сталося. Чим керувалися в управлінні, надаючи такий дозвіл?

Таке запитання задали начальнику головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Руслану Шведу у журналістському запиті. Що відповів на це посадовець?

У нас нема інформації, що це землі історичного призначення

Якщо говорити коротко про суть відповіді на журналістський запит керівника обласного управління Держгеокадастру Руслана Шведа, то її можна передати такими його словами: «За наявними в управлінні картографічними матеріалами не виявлено інформації щодо віднесення вказаної земельної ділянки до земель історико-культурного призначення».

На початку пан Швед наголосив, що земельна ділянка, про яку йде мова, має статус сільськогосподарського призначення.

Цитую: «Земельна ділянка, площею 11,4852 га, з кадастровим №…, що розташована на території Жорницької сільської ради, була внесена до Державного земельного кадастру на підставі Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель — землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення — землі запасу».

Ще пояснив, що головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області передало її з державної у комунальну власність Іллінецької міської територіальної громади. Документ передачі датовано 21.12.2018.

Надалі землею розпоряджалася Іллінецька міськрада, яка передала її приватним власникам. Вони розпочали ї обробляти і вирощувати врожай.

— Ходять плугом по нашій історії, — так сказала жителька села Шевченкове Людмила Вапельник про те, як з вини чиновників паплюжать наше минуле.

Жінка показувала журналістам і керівнику ГО «Ревізія влади», які побували на місці, залишки глиняних виробів. За її словами, після кожної оранки на поверхні з’являються черепки минулого. Дехто з місцевих назбирав цілу колекцію.

До речі, пані Людмила першою порушила питання про припинення обробітку історичної землі. Жінка писала про це у різні інстанції, ходила на прийом до місцевих керівників, правоохоронців. Каже, зупинити свавілля не вдалося. Тоді вона звернулася до редакції «20 хвилин»/RIA. Заради справедливості зазначимо, що нам теж не одразу вдалося добитися відкриття кримінального провадження.

Отож, Руслан Швед повідомив редакцію, що їхнє управління не має документів, які б підтвердили статус пам’ятки археології урочища «Вапельня».

—Але ж відсутність інформації в управлінні Держгеокадастру не означає відсутність самої пам’ятки, — зазначив у розмові з журналістом «20 хвилин»/RIA голова ГО «Ревізія влади» Віталій Павловський.

Він звернувся з листом до обласної прокуратури, поліції, а також голови ОВА з пропозицією встановити, хто і в який спосіб змінював статус пам’ятки археології.

—Ми зіткнулися з неоднозначною ситуацією: прокуратура встановила, що земля в урочищі «Вапельня» має офіційний статус пам’ятки археології історико-культурного призначення з охоронним номером 297, в той же час головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області повідомляє, що в державному кадастрі ця ділянка значиться землею сільськогосподарського призначення. Як таке може бути? Дві державні установи суперечать одна одній.

Співрозмовник висловив припущення, що насправді хтось з посадовців допустив недбальство або причетний до земельної афери. Саме це він вимагає встановити — яким чином змінили призначення ділянки і хто це зробив?

— Мають же бути документи про зміну призначення землі, — Віталій Павловський. — Хтось же ухвалив таке рішення. Десь залишився підпис…

Активіст нагадує, що документи про присвоєння статусу земель історико-культурного призначення в урочищі «Вапельня» і призначення охоронного номеру є в управлінні охорони культурної спадщини Мінкульту України, а також в обласній військовій адміністрації, у відділі охорони культурної спадщини. Копії таких документів є у журналістів, які проводять власне розслідування.

Що мав зробити Держгеокадастр?

—Якби обласне управління Держгеокадастру дотрималося вимог законодавства, ми б не мали нині ситуації, коли пам’ятку археології розорюють плугами, — каже Віталій Павловський.

Прошу співрозмовника, розпоовісти, що конкретно мали зробити фахівці Держгеокадастру.

—Найперше — перевірити, чи нема обмеження на використання земельної ділянки в урочищі «Вапельня», — говорить пан Віталій. — Такі дії передбачені одразу двома документами: законом «Про Державний кадастр» і Земельним кодексом. У названих документах є вимога про перевірку обмежень на використання земельної ділянки, наявність охоронної зони, статусу ділянки.

Активіст наголошує на ще одному законі «Про охорону культурної спадщини». Каже, у статті 22 цього документа прямо передбачено, що органи державної влади зобов’язані враховувати інформацію про об’єкти культурної спадщини при ухваленні рішень щодо користування землями.

—Управління Держгеокадастру мало направити запит до Міністерства культури з проханням перевірити, чи не має земельна ділянка в урочищі «Вапельня» охоронного номера, а він, як відомо, існує — 297, — продовжує Віталій Павловський. — Наявність такого номера означає те, що земельна ділянка має статус пам’ятки археології і це вже не залежить від того, чи відомо про це фахівцям Держгеокадастру, чи не відомо. Хоча органи влади зобов’язані всебічно перевіряти всі обставини при ухваленні того чи іншого рішення. Однак фахівці управління Держгеокадастру цього не зробили. Натомість відписалися, що у себе не виявили інформації про згадану земельну ділянку. Але ж, повторюю, обмеження на її використання існують! Незалежно від того, відомо про них, чи ні.

На думку співрозмовника, ситуацію із земельною ділянкою в урочищі «Вапельня» виникла або через чиюсь недбалість у Держгеокадастрі, або це була земельна афера. Саме тому активіст буде добиватися встановлення істини і вже відправив письмові заяви до правоохоронних структур і обласної військової адміністрації.

Суди скасовують незаконну приватизацію

Запитую у керівника ГО «Ревізія влади» Віталія Павловського, чи відомо йому про розгляд аналогічних справ у судах. Яку позицію займає Феміда у таких випадках?

—Українські суди скасовують документи про незаконну приватизацію, — говорить пан Павловський. — Принаймні, так було у тих випадках, про які мені відомо із судової практики. Є такі і в нашій області і в інших регіонах держави. Феміда не сприймає аргументи, на зразок того, про який написав у відповіді на запит Руслан Швед: « У нас не виявлено інформації про віднесення земельної ділянки до археологічної пам’ятки». Повторюю, відсутність такої інформації у Держгеокадастрі не означає відсутність земельної ділянки історико-культурного призначення.

Для довідки

Пам’ятка археології місцевого значення — «Поселення Трипільської культури першої половини тисячоліття до н.е.» взята на облік ще у 1971 році, має охоронний №297. Рішення ухвалено тодішнім облвиконкомом за №313 від 10.06.1971 року. Такі документи є у Вінницькій ОВА, а також у Міністерстві культури в управлінні охорони культурної спадщини.