«Сьогодні його доньці виповнилося пів року». Вінничани віддали останню шану Герою Андрію Сіфорову

Лариса ОЛІЙНИК

Вінничани в Тяжилові провели в останню путь бійця Андрія Сіфорова. Молодий чоловік загинув у бою з ворогом 20 листопада на Донеччині.
Боєць був найменшим сином в багатодітній родині. Загинув в листопаді, як і його брат.
Сьогодні донечці Героя виповнилося пів року.

Живим коридором, з букетами квітів, мешканці мікрорайону Тяжилів зустрічали полеглого героя Андрія Сіфорова. Боєць десантно-штурмової бригади 20 листопада загинув в бою з російським ворогом на Донеччині.

За п'ять днів він мав би відзначати день свого 33-річчя, сьогодні, в день похорон, його донечці виповнилося півроку.

Відео дня

Біля під'їзду, де з родиною мешкав військовий, на церемонію прощання зібралися сотні людей. Не стримували сліз ні жінки, ні чоловіки.

«Господи, який ще молодий! Йому б ще жити… Вічна слава Герою!» — говорили люди.

View this post on Instagram

A post shared by 20 хвилин - Новини Вінниці (@vn20minut)

Рвалося серце від болю і в побратимів. Через важку втрату бійцям важко було говорити, але розповіли, яким мужнім був Андрій Сіфоров.

— Ми служили разом, — розповідає побратим. — Обоє вінницькі, тому були не просто побратимами, а й добрими друзями. Влітку разом з Андрієм зазнали поранень і лікувалися разом у Вінниці. Я досі проходжу реабілітацію, а він встиг повернутися на передову і ось 20 листопада загинув… Досі повірити в це не можу! Він такою доброю людиною був, мав таке мужнє серце! Завжди першим йшов у бій, був класним десантником... Мені дуже важко говорити, вибачте…

Відомо, що Андрій Сіфоров виховувався в багатодітній родині, їх було шестеро дітей, залишилося четверо — у листопаді на війні також загинув рідний брат бійця, військовий Євгеній Сіфоров.

32-річний вінничанин за освітою був програмістом, за професією — електриком. З 2019 року Андрій почав службу у ЗСУ пішов добровольцем у АТО. З перших днів повномасштабної війни був на передовій. Вдовою стала кохана бійця, без батька залишилась шестимісячна донька.

— Андрій самий менший в сім'ї був, але завжди всім йшов на допомогу, — говорить сестра Олена. — Після поранення влітку, хрестив доньку, і поїхав. В перший же день з ним не було зв'язку. 17 листопада він поїхав, 18-го його ранили і 20-го він помер. Перед від'їздом сказав нам, щоб ми запам'ятали його таким, певно передчуття було. Він йшов з думкою про помсту за брата, якого поховали 10 листопада...

Поховали військового Андрія Сіфорова в Сабарові, на алеї Героїв України. Редакція RIA/20 хвилин висловлює щирі співчуття рідним і близьким Герою!