Чотирнадцятого березня – свято Преподобної Євдокії, або по-народному – Явдохи. Цього дня прокидається від зимової сплячки бабак. І ховрашок, кажуть, перевертається на інший бік.
У молоді роки Євдокія вела порочне життя, але згодом прийняла християнство. Надалі відзначалася суворим дотриманням обітниць, за що Господь наділив її даром чудотворення.
У народному побуті «Явдохи» – не тільки перший день весни, але й перший день нового року, адже у предків рік починався з 1 березня («Явдохи» за старим стилем).
Вважалося, що свята Євдокія зберігає ключі від весняних вод, таких потрібних для майбутнього врожаю. Починаючи з цього дня, діти ходили по дворах і славили прихід весни, співали закличні веснянки і носили із собою вирізаних з дерева ластівок або випечених "жайворонків".
Цього дня заносили до хати талу воду, вмивали дітей і самі вмивалися. Люди вірили – як умитися на Явдоху молоком, будеш на обличчя білим і гарним. А ще кропили водою стіни – щоб ті дихали.
Добрий господар обов'язково зрізав сухі гілки дерев у саду. Ця процедура проводиться не тільки для того, щоб дерева краще родили, але й щоб на цих деревах нечиста сила не селилася.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 6 від 5 лютого 2025
Читати номер