Син далекобійника створив турклуб, щоб ділитися подорожами. Андрій Рибачок про історію «Бідняжки»

• Турклуб «Бідняжка» — це спільнота з 35 тисяч учасників в фейсбуку, 30 організаторів та понад 200 напрямків для подорожей.
• Орієнтовно 10 років тому перші мандрівники скидалися на поїздку просто в автобусі та, більшою мірою, сподівалися на гарну вдачу.
• Як з простого об’єднання друзів виник багатотисячний клуб туристів?

На «Вікенді мандрівників» співзасновник турклубу «Бідняжка» Андрій Рибачок розповів історію їхнього об’єднання. Зокрема, про виникнення назви, про перші подорожі Вінниччиною і про успіхи та невдачі, з якими стикаються організатори мандрів. Записали конспект його виступу.

Мандрує з дитинства

— Батько в мене далекобійник, і кожні вихідні ми кудись мандрували. Жага до подорожей залишилися і в шкільні роки: часто просив вчительку кудись нас возити. Одного разу вона не витримала і сказала: «Рибачок, ти задовбав вже всіх! Бери маму з татом та їдьте хоч на край світу!». Але ми все-таки їздили класом наприкінці кожного навчального року.

У подвір’ї було все ще веселіше. Після гулянки їхали та неважливо куди. А в університеті так нікуди групою і не з’їздили. Але так я знаходив своїх однодумців.

Вадим Базилицький — мій однокласник. Віталік Цеплин — мій одногрупник. Майя Питель, Ірина Пишна — подруги з нашого двору. Нас п'ятеро і стали організаторами перших подорожей.

Зараз в нас колектив — десь 30 організаторів, що постійно шукають і витворяють нові напрямки.

Про назву

— Назву мимоволі вигадав мій друг Вова Ліщук, коли поверталися з мандрівки. Йшли вночі посеред поля, втомлені і голодні, до вокзалу ще далеко. Ну, він і сказав: «От, турклуб — «Бідняжки».

При тому 8-9 років тому всі фірми в туристичній сфері називалися «Люкс Тревел», «Віп турс», «Даймонд», «Голден», «Платинум». А ми «Бідняжка» — це такий собі стьоб над реаліями сьогодення.

Хоча, не виключаю, що, в майбутньому, візьмемо нову назву. Але зараз ім’я влаштовує. «Бідняжка» — це фільтр, через який відсіюються люди, які не здатні посміятися над цією іронічною назвою.

З чого почався клуб

— Дати народження турклубу, чесно кажучи, немає. Ми досі не знаємо, з чого починати рахувати? Коли ми вперше поїхали вп'ятьох? Коли ми організували подорож в Карпати? Чи коли ми зареєструвалися як туристичний клуб?

У нас завжди подорожі йшли першими, а потім усе решта. Спочатку було неймовірне бажання подорожувати самим, ділитися можливістю цих подорожей, і вже потім були учасники, які постійно-постійно штовхали на нові мандри.

Перші подорожі

— У нас, студентів, особливо грошей не було. Мандрували Україною, в основному Вінницькою областю. Брали рюкзаки і їхали у Лядівський монастир, їздили у Вилково, ночували на острові, у замку.

Бувало визначалися з напрямком поїздки вже на вокзалі, де скидалися грошима і брали квитки. Так за перші три з половиною років поїздок зо 200 назбиралося.

Перша велика подорож, яку ми організовували, сталася десь у 2009-му, куди поїхали 50 людей. Зробили її перед Новим роком, допоміг знайомий перевізник, який був ще й гідом. Усі були в захваті.

Після створили групу у «Вконтакте», щоб ділитися враженнями, фото, піснями. І це створювало таку хвилю позитивних емоцій, що кожного разу хтось писав — «Людоньки! Як тільки ви будете куди-небудь їхати, то скажіть мені. Поїду з вами». Так, учасники цієї спільноти змушували возити у мандри щосезону.

«Бідняжка» живе у Бідного

— Наступної зими наша п'ятірка неочікувано для себе зібрала групу 170 людей на гірськолижний курорт. Мали їхати в Ізки. Курорт непоганий, але там не завжди є сніг. І так сталося з нами за два дні до виїзду! 

Стрес був неймовірний, терміново шукали якусь альтернативу. А «Буковель» був задорогий.

Вночі сниться мені сон, в якому я бачу багато снігу, гори, шикарний краєвид і хтось з друзів каже — «А зашибись, що ми на цей Драгобрат поїхали!».

Прокидаюсь вранці та кажу, що їдемо на Драгобрат! Тоді про нього мало кому було відомо. Нагуглив контакти готелів, дзвоню, домовляємося про проживання і на наступний день виїжджаємо. І уявіть — якраз по нашому приїзду там випало снігу на 1 метр. І далі було як у сні!

А кульмінація цієї історії в тому, що прізвище директора курорту «Драгобрат» — (Георгій - авт.) Бідний. Він досі думає, що ми назвалися «бідняжками», щоб його задобрити та отримати знижки. Йому приємно і нам теж. Бо коли «Бідняжка» їде на Драгобрат, то живе у Бідного.

Про «провтики»

— Перед мандрівкою шукаємо місцевих жителів, які б цікаво розповідали про свою країну. Але оскільки наша група, зазвичай, не англомовна, ми не можемо замовити когось з місцевих. 

Приклад, Норвегія. Місцевих, які знають українську, знайти нереально. Тож шукаємо російськомовну людину. А це апріорі значить, що вона або виходець з СНД чи СРСР, або живе в «руському» інфопросторі.

І власне, приїжджаєш в Норвегію, хочеш дати людям максимум інформації про країну, жителів. А слухаєш від гіда — «какие ж они дебилы, какой Владимир Владимирович нормальный человек». Ми так кілька разів обпеклися!

Життя за межами туризму

— Окрім подорожей робимо багато активностей для нашого суспільства. У тому числі, екологічного спрямування.

Хто гуляв на Сабарові, той бачив табличку «Не сміти» в голлівудському стилі. Це наша, напевно, найбільша екологічна акція: за два дні біля 200 учасників зібрали понад 600 найбільших, 120-літрових мішків сміття. При чому ми ще й сортували його: на скло, пластик. А потім здали на вторсировину, вторгували 600 гривень і передали на притулок для тварин.

Щовесни проводимо екологічну акцію. Влаштовували еко-барахолку, де люди купують різні речі — одяг, картини, сувеніри з наших подорожей тощо. На першій барахолці зібрали 8000 гривень, які віддали дівчинці на реабілітацію.

З кожної подорожі перераховуємо кошти у наш благодійний фонд: з поїздки Україною 10 грн, а з поїздки за кордон — 1 євро. Співпрацюємо з декількома волонтерськими організаціями. З недавнього — купили квадрокоптер, який орієнтовно вартує 60 тисяч гривень.

Стараємося цим не козиряти. Просто є і є, працюємо і працюємо. Люди звертаються — ми по можливості допомагаємо.

Читайте також:

• Перевірено на собі. Як я відпочивала в Єгипті і скільки за це довелось заплатити
• «Секретні» стежки: шістнадцять місць біля Бугу, про які варто знати
• На Соборній хочуть створити «Туристичний хаб». Що в ньому буде?

Фото: «20хвилин», соцмережі турклубу «Бідняжка»

×

Подякуй журналісту гривнею

Валерій ЧУДНОВСЬКИЙ - автор цього матеріалу. Ви можете подякувати йому та надихнути на нові корисні матеріали

Закинути на Банку

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google