Що роблять українські метеорологи на станції «Академік Вернадський»
- Щодня, за будь-яких умов метеоролога чекає робота — вісім разів відправити метеотелеграми, виміряти висоту снігового покриву, зняти дані з мареографа, який слідкує за припливно-відпливними процесами, зібрати показники опадів, зафіксувати всі незвичайні явища, але й це ще не все.
Найважливіше — зібрати всі погодні характеристики за кожні три години доби, зокрема, температуру повітря та води, силу й напрямок вітру, повідомляє Національний антарктичний науковий центр у Facebook.
Ось яке цікаве й насичене життя метеорологів в Антарктиді:
- Метеорологи працюють позмінно, кожна зміна триває добу.
- Є типові завдання, які виконують на станції щоденно, а є специфічні, для яких роблять тривалі виходи за межі станції.
- Звична щоденна робота починається, як у багатьох, з 9-ї ранку: саме в цей час потрібно відправити ранкову метеотелеграму.
- Такі телеграми необхідно відправити 8 разів на добу, у чітко визначений час, тож робоча зміна метеоролога завершується після останньої відправки о 6-й ранку.
Ці дані — вкрай важливі, бо отримані на території найменш дослідженої частини планети. Вони надсилаються у Всесвітню метеорологічну організацію, Укргідрометцентр та інші установи, і стають основою для синоптичних карт та прогнозів у всьому світі. Тож коли ви в телефоні дивитеся погоду, знайте, що до цього долучилися метео з «Вернадського».
- Також щодня до 10-ї ранку треба виміряти висоту снігового покриву та зняти дані з мареографа — він фіксує припливно-відпливні явища океану.
- Окремий квест — ранковий і вечірній забір опадів з опадомірної установки, на яку треба залазити драбиною.
- Щоденну роботу метеоролог має виконувати попри будь-які погодні умови. Навіть якщо надворі штормовий вітер в купі зі снігопадом, вчений повинен зняти з приладів всі необхідні дані.
Як згадує метеорологиня 27-ї УАЕ Анжеліка Ганчук: «Бувало, що здувало вітром і доводилось повзти».
- Також протягом дня науковці фіксують всі незвичайні явища: перламутрові хмари, міражі, гало, вінця, веселки, рідкісні види хмар, небезпечні вітри тощо.
- Щотижня, коли дозволяє льодова ситуація, метеорологи виходять на човнах на визначені точки в океані й за допомогою зонду на глибині 200 м збирають дані про стан води — її солоність, густину, температуру тощо.
- Щомісяця навідуються до великого льодовика на нашому острові та сканують його за допомогою георадара, щоб відстежувати найменші зміни.
- За окремим графіком проводиться аерологічне зондування — запуск наповнених газом кульок із датчиками, що фіксують всі параметри атмосфери на висоті до 25 км!
«Це дослідження — частина великого міжнародного проєкту, в якому вчені прагнуть отримати додаткові дані для поліпшення прогнозування погоди. Запуск такого зонда — теж ще той виклик для дослідників, адже це треба робити в чітко координований з іншими станціями час та дуже часто — саме в негоду, коли біля станції хурделить, а вітер сягає 15 м/с», — йдеться у повідомленні.
У далекій Антарктиді є покажчик зі словом «Vinnitsa». Він встановлений на станції «Академік Вернадський». За час існування станції на ній працювали шестеро вінничан. Раніше ми поспілкувалися з одним із них, хто найдовше із земляків провів на шостому континенті. Про це читайте в публікації:
Читайте також:
Пінгвінчики у яслах: Академік Вернадський продовжує тішити мімішними фото
Полярники оновили дороговкази біля станції «Академік Вернадський»
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
Дина Яковчук