Рятувати ліси не дозволяють активісти або Навіщо спеціалісти зрізають живі дерева

Фото ілюстративне

Як запобігти масовому всиханню лісів, що в останні десятиліття охопило багато країн Європи, Північної Америки, Центральної Азії? 

Фахівці називають кілька ефективних методів як протидіяти цьому лиху. Перш за все, це біологічні методи: застосуванням феромонних пасток і жуків-хижаків, які харчуються короїдами. Ще один дієвий засіб, кажуть міжнародні експерти, який може здатись парадоксальним українцям, суцільні чи вибіркові санітарні вирубки. Тоді як у наших країн сусідів, наприклад в Білорусі, Польщі цей метод набув поширення, в Україні він загальмувався через бюрократичні перепони та через супротив активістів. 

Вчасно не зрубане дерево дає десятки засохлих

Як пояснюють вінницькі експерти, з кількох уражених короїдом дерев на гектарі, якщо їх вчасно не зрізати, шкідник перелітає на сусідні і дуже швидко заселяє величезну площу живих дерев.

 — Коли сосна віком 50 і більше років масово всихає, уражена верхівковим короїдом, її потрібно швидко зрізати і вивезти, а місце, де вона росла, очистити, спалити там кору, порубкові рештки. Інакше, через два тижні після появи перших короїдів на кількох дерева шкідник заселить територію,  що  дорівнює площі стадіону. І взагалі, якщо вчасно не зрізати уражене короїдом дерево, то, за умов ідеальних для нього, на наступний рік жук заселяє від 30 до 170 дерев! Це якщо виключити такі фактори як мороз, природні вороги короїда, хвороби тощо, — пояснює головний лісопатолог Вінницької, Житомирської, Хмельницької і Одеської областей Олександр Болюх з Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Вінницялісозахист».

Захисту дерев заважають бюрократичні перепони 

Рубання заселених короїдами дерев, як спосіб боротьби з ними, почало діяти в інших державах, але не в Україні. У нас все вперлося в державну бюрократичну машину.     

— Щоб знести хворе дерево, нам потрібно отримати дозволи від обласної екології, міністерства довкілля, а це дуже тривала процедура: три-чотири місяці, — розповідає прессекретар Вінницького управління лісового та мисливського господарства Станіслав Вовк. — Наша українська бюрократія примушує нас так довго чекати дозволів, що коли ми їх отримуємо, то ділянка вже знищена короїдами, дерева сухі і їх ми навіть на дрова не можемо продати. Бо в такого дерева зїденого короїдом дуже мала калорійність і тепловіддача. 

Показовим, кажуть вінницькі експерти, є досвід Білорусі. Там без довгих роздумів і волокити зрізають дерево, уражене шкідниками. Причому це питання, з огляду на масштаби всихання хвойних лісів, вирішує сам лісник. Щойно він виявив ознаки ураження шкідником — до вечора дерева уже немає, його зносять разом з пеньком і сухою підстилкою. 

Наші ж лісівники розповідають, що надсилали в Кабмін свої проекти спрощення процедури отримання дозволів на знесення хворих дерев. Але їх ніхто не чує. 

Білорусь рубає короїдні дерева оперативно

Влітку минулого року в Києві проходила міжнародна науково-практична конференція «Соснові ліси: сучасний стан, існуючі проблеми та шляхи їх вирішення». Участь у ній взяли українські і білоруські науковці, лісівники. Як розповів українським колегам директор Інституту лісу Національної академії наук Білорусі Олександр Ковалевич, вибіркові і суцільні санітарні рубки, прибирання захаращеності в Білорусі проводяться в терміни до 20 днів з дня взяття на облік пошкоджених соснових насаджень. 

Українці ж про таке можуть лише мріяти. Також проведення білорусами в максимально стислі терміни санітарних рубок в осередках короїдного всихання рятує якість заселеної шкідниками деревини для її подальшого використання. 

Для боротьби з короїдом Білорусь на державному рівні придбала 300 лісозаготівельних машин, 250 форвардерів (спеціальне авто для перевезення деревини) і 500 вантажних автомобілів. Також,  коли почалось всихання дерев у заповіднику Біловезька Пуща, розташованого на території Білорусі і Польщі, білоруси і поляки миттєво почали там зносити ушкоджені насадження. Не спинили їх і вимоги з Парижа припинити рубки, з штаб-квартири Юнеско, до всесвітньої спадщини якої належить цей заповідник. 

Збудували пилорами, а сосна не всихає

Україна ж часто свіжозаселені короїдом дерева врятувати не може. Ряд місцевих бізнесменів вирішили, що якщо ліси, зокрема, соснові, масово всихають, то для чого пропадати добру, і швидкими темпами збудували пилорами та деревопереробні підприємства. Але результат виявився курйозним: процес всихання призупинився і гроші люди викинули на вітер. 

— Відкриті підприємства були налаштовані на сухостійне дерево, мокру сировину їм переробляти важко. Сподівались, що сухостою вистачить на десятки років. А як закінчився цикл і призупинилось всихання, заводи стали. Я прогнозував, що цикл закінчиться і все буде інакше, сосна перестане встхати, але мене не послухали, — розводить руками Олександр Болюх. 

Знесенню дерев перешкоджають активісти

Ще одна перепона, кажуть фахівці, яка не дозволяє лісівникам ефективно боротися зі шкідником, дії громадських активістів. Через власну некомпетентність в лісівничій науці вони, замість того, щоб допомагати працівникам лісу рятувати зелені насадження від короїда, вчасно зносити уражені ним дерева часто заважають, збурюють громади.   

Наприклад, лісівники яснюють: дерево може бути ще зелене, як рубана новорічна ялинка зелена кілька тижнів, а насправді воно уже мертве. Не спеціаліст цього не зможе побачити. І коли лісопатологи за додатковими ознаками визначають стан зовні живого дерева (падіння гілок, дірки в стовбурі, бурове борошно) і вирішують його зносити — населення піднімає хвилю протесту.  

Мешканці П’ятничан не дали врятувати ліс

Доволі непроста ситуація була навколо ялинового лісу, що стрімко всихав, у мікрорайоні П’ятничани. Його можна було врятувати, кажуть в Лісгоспі, але місцеві мешканці завадили. 

— Ми боролися за ялину в П’ятничанському лісі років сім, доводили мешканцям мікрорайону,  що немає чого чекати, щоб вона висохла і впала, треба терміново зрізати ті дерева, де з’явились перші ознаки ураження шкідником, інакше ми її не врятуємо. У нас була справжні бої в тому Пятничанському лісі. Бо мешканці нас не чули, — розповідає керівник пресслужби Вінницького управління лісового та мисливського господарства Станіслав Вовк. — Коли там почала хворіти ялина, ми збирали громадські слухання, але мешканці нас не хотіли розуміти, лаяли брудними словами. Ми мали там проблему в березні-квітні 2014 року з недолугими активістами, які там бігали і розказували: «Нащо ви цю ялину ріжете, вона ще жива! Ви хочете вирізати дерева і цю ділянку віддати олігархам під забудову!». Ми їм сказали: «Не хочете, чекайте». А як та суха ялина почала падати на будівлі, на дахи, на дорогу, вони прибігли до нас: «Гвалт! Лісівники рятуйте, в нас все висохло падає! Чого ви цей сухостой не повирізали, воно ж нас повбиває, а якщо загориться, то весь п’ятничанський мікрорайон згорить…!»  

— Ми зняли всохлу ялину на тих ділянка, і посадили там шість років тому, чудовий дубовий молодняк, — продовжує Станіслав Вовк. — Можете прийти і побачити самі, який він гарний. Це 95 квартал П’ятничанського лісу. Так само й інші ділянки ми заліснили, і кругом ростуть прекрасні насадження.

Читайте також:

Чому ялинок може не стати? Дві версії всихання хвойних у різних місцях Вінниці

З короїдом, який знищує ліси Вінниччини, буде боротися мурахожук. Розповідь лісопатолога

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.