Росія пересадила «Шахеди» на реактивні двигуни. Тепер їх набагато важче збивати

Михайло КУРДЮКОВ

Зображення ілюстративне

Дедалі частіше українські міста атакують реактивні «Шахеди» — швидші, вищі та живучіші за звичні дрони-камікадзе.
Пояснюємо, що це за зброя, чому її так важко збити і які засоби Україна готує у відповідь.

Ще рік тому основною повітряною загрозою для українських міст були відносно повільні дрони-камікадзе «Шахед-136» з бензиновим двигуном — їх навіть прозвали «мопедами» за характерний звук мотора. Влітку та восени 2026 року ситуація змінилася кардинально: Росія масово переходить на реактивні модифікації цих дронів, які літають вдвічі-втричі швидше, вище і набагато гірше збиваються засобами протиповітряної оборони.

Що сталося цього літа

За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 5 серпня частка реактивних БПЛА в загальному залпі вперше перевищила половину: з 115 запущених ударних дронів реактивними були більш ніж 50%, а рівень збиття впав до 65%. Наступної ночі — те саме, при цьому відсоток збиття знизився ще нижче.

Наприкінці серпня масштаб зріс ще більше. Речник Повітряних сил Юрій Ігнат повідомляв тоді, що за чотири дні з приблизно 1500 зафіксованих дронів близько 800 мали реактивні двигуни. За його словами, у липні РФ застосувала в п'ять разів більше реактивних дронів, ніж у червні, а серпень став ще показовішим.

На початку вересня видання Defense Express звернуло увагу на ще одну зміну тактики: на маршовій ділянці польоту реактивні «Герань-4» і «Герань-5» можуть летіти на висоті понад п'ять кілометрів, у деяких випадках фіксувалася висота польоту до семи кілометрів — це вже параметри, близькі до крилатих ракет, а не до звичних дронів-камікадзе.

Авіаексперт Валерій Романенко влітку зазначав, що результативність збиття шахедів впала з 90% до 76% саме через появу реактивних версій зі швидкістю 300-450 км/год проти 180 км/год у звичайних дронів.

Що було раніше: епоха «мопедів»

З осені 2022 року основним засобом ударів РФ по українському тилу були дрони «Шахед-136» (у російській версії — «Герань-2») іранського походження. Їхня конструкція спиралася на дешевий бензиновий двигун, що розганяв дрон лише до 150-200 км/год, а висота польоту рідко перевищувала 2 кілометри.

Ці характеристики, а також відсутність повноцінного онлайн-керування через обмежений доступ до «Старлінку», протягом 2025 — початку 2026 року дозволили Україні підняти рівень збиття таких дронів до 90-95% завдяки стрімкому розвитку індустрії зенітних дронів-перехоплювачів і мобільних вогневих груп.

Саме ця висока ефективність і підштовхнула Росію шукати нову тактику.

Реактивна лінійка: від «Герані-3» до «Герані-5»

Українська військова розвідка (ГУР) виділяє кілька модифікацій:

«Герань-3» — найбільш схожа за формою на класичний «Шахед-136», в основі — іранська розробка «Шахед-238» (представлена в 2023 році). Оснащена турбореактивним двигуном, розганяється до 300-350 км/год.
«Герань-4» — та сама трикутна форма, але посилений корпус, покращена аеродинаміка та потужніший двигун, швидкість до майже 500 км/год. За даними розвідки, бойове застосування розпочалося у травні 2026 року.
«Герань-5» — найпотужніша модифікація, ймовірно на базі іранського Karrar, візуально нагадує крилату ракету, може запускатися з літака, розганяється до 600 км/год, довжина 6 м, бойова частина до 90 кг. Поки застосовується рідше за інші.

Окрема небезпечна модифікація — так звані «сікери», обладнані кількома камерами та системою автоматичного розпізнавання і захоплення цілей. Радник президента Сергій Бескрестнов («Флеш») пояснював, що алгоритми машинного зору доводять такий дрон до цілі майже без участі оператора, тож слабкі системи РЕБ на об'єктах його не зупиняють.

Куди бʼють і чому це небезпечно

Реактивні дрони атакують локомотиви, кораблі й танкери-зерновози в акваторії Чорного моря, електропідстанції, склади, ангари, заводи, авіабази, АЗС. З липня 2026 року Росія почала систематично атакувати судна біля українського узбережжя, що фактично заблокувало морський експорт з портів на кшталт Миколаєва.

Удари завдаються і по цивільних об'єктах. До прикладу, 5 вересня 2026 року окупанти вдарили реактивним БПЛА по центру Чугуєва на Харківщині. Загинуло троє людей, серед яких дитина.

Ще одна тактична зміна, на яку звернув увагу Бескрестнов в інтерв'ю виданню DOU: реактивні шахеди дозволили Росії перейти до денних атак. Раніше нічний час був потрібен, щоб уникнути ефективних вдень мобільних вогневих груп із кулеметами.

Реактивні дрони літають вище і швидше, тож роль цих груп у протидії їм суттєво падає — а для ракетної загрози час доби взагалі не має значення. Постійні повітряні тривоги вдень додатково паралізують цивільне життя.

Чому їх важко збивати

У реактивних дронів є і слабкі місця. По-перше, дальність: що вищою є швидкість, то більше палива витрачається і то менша або дистанція польоту, або бойове навантаження. Робоча дистанція таких «гераней» — до 500 км, тому найчастіше вони атакують прифронтові й прикордонні Київську, Чернігівську, Харківську, Одеську, Сумську, Полтавську та Дніпропетровську області.

По-друге, маневреність: на високій швидкості дрон фізично не може виконувати круті маневри, а якщо йому потрібно «покружляти» над ціллю, доводиться скидати швидкість — і саме тоді з'являється вікно для перехоплення.

Проблема українських засобів ППО в тому, що більшість дронів-перехоплювачів створювалися для протидії звичайним «шахедам» зі швидкістю до 250-300 км/год і літали на висотах до 2 км, тоді як реактивні аналоги розганяються до 500-600 км/год і летять на висоті до 9 км.

За словами представника компанії-виробника перехоплювача Sting («Дикі шершні»), наразі вдається перехоплювати близько 90% звичайних «Шахедів» і лише близько 10% реактивних.

Авіаексперт Валерій Романенко також звертав увагу, що мобільні кулеметні групи не встигають реагувати на швидкісні цілі, а лазерні системи наведення на кшталт Vampire — теж, оскільки оператору потрібен час, щоб захопити ціль і активувати автоматичне наведення. Ефективнішими проти реактивних дронів можуть бути переносні зенітні ракетні комплекси (ПЗРК).

Що робить Україна

Наразі для протидії використовуються зенітні ракетні комплекси, винищувальна авіація, мобільні вогневі групи з ПЗРК і дрони-перехоплювачі. Заступник командира антидронового батальйону Darknode з позивним «Артес» повідомив, що з понад 3000 збитих дронів типу «Шахед» на рахунку батальйону реактивних — лише десятки, здебільшого знищених класичними перехоплювачами завдяки вдалому моменту атаки.

Defense Express пише, що з-поміж наявних засобів по-справжньому ефективними проти високолітних «Гераней-4/5» залишаються хіба що винищувачі, зокрема F-16 з ракетами APKWS — оскільки наземні комплекси середньої й великої дальності («Бук», FrankenSAM під RIM-7, IRIS-T SLM) економічно невигідно й проблематично використовувати через дефіцит ракет.

Розробники паралельно працюють над спеціалізованими швидкісними перехоплювачами. Компанія NOCTIS вже застосовує перехоплювач Zirka з комп'ютерним зором, який у реальному часі розпізнає ціль, пропонує її оператору на підтвердження, а потім автоматично супроводжує і наводиться. 21 серпня в арсеналі Сил оборони з'явився перший український реактивний перехоплювач дронів Alexa Spatium, повідомляло Міністерство оборони.

За словами «Артеса», в Україні активно розробляють і тестують швидкісні автономні перехоплювачі, зокрема на реактивних двигунах, і «скоро» очікуються перші результати.

У компанії «Дикі шершні» орієнтовно на жовтень прогнозують ефективне рішення проти реактивних «Шахедів», наголошуючи, що такі перехоплювачі доводиться створювати «майже з нуля»: ключовий виклик — знайти баланс між швидкістю, висотою польоту і часом перебування в повітрі (для реактивного перехоплювача цей час має становити до 20 хвилин при швидкості, вищій щонайменше на третину, і більшій робочій висоті).

3 вересня президент Володимир Зеленський провів засідання Ставки, присвячене прискоренню виробництва швидкісних перехоплювачів проти реактивних дронів, повідомивши, що прототипи вже розроблені і триває доведення їх до потрібного рівня ефективності. Він також анонсував, що затверджено «асиметричні операції» у відповідь на цю загрозу.

Масштаб проблеми

За оцінкою заступника начальника ГУР Вадима Скібіцького, оборонне замовлення Росії на 2026 рік включає майже 100 тисяч безпілотників типу «Шахед», їхніх аналогів і дронів-імітаторів.

За даними української розвідки, РФ вже виготовляє близько 500 реактивних дронів на місяць і планує довести їх частку до 50% від загальної кількості «Шахедів». Судячи з динаміки серпня-вересня — коли реактивні дрони почали становити більшу частину нічних і денних залпів по Києву, — цей план втілюється швидше, ніж очікувалося.

Читайте також:

«Я цю війну не починав»: ми побували у таборі для російських військовополонених

Ставка Гітлера «Вервольф», або ліс під Вінницею, де ухвалювали історичні рішення

Подякуй журналісту гривнею