«Раніше хірурги тренувалися на… свинях». Першу операцію в наметі виконав вінничанин

Хірург Андрій Верба перший у вітчизняній медицині оперував у польових умовах, операція була вдала - врятував життя розвідника

• День хірурга відзначають щороку у третю суботу вересня.
• Десять атласів хірургічної бойової травми видано в Україні, в одному з них представлено опис першої операції в польових умовах, яку виконав вінничанин.
• Згадуємо, як вона відбувалася.
• Вітаємо хірургів зі святом, бажаємо їм вдалих операцій та вдячних пацієнтів!

Ім’я вінничанина військового хірурга Андрія Верби увійшло в історію вітчизняної медицини. Це він виконав першу операцію в польових умовах у районі проведення АТО. Півтори години полковник медичної служби Вінницького військово-медичного центру Міноборони не відходив від операційного столу. Разом з помічниками з 59-го мобільного шпиталю врятував життя розвіднику. І не тільки йому…

Зберіг кулю, видалену з черевної порожнини

Вінничани першими розгорнули мобільний шпиталь у районі бойових дій. Сталося це невдовзі після того, як почалася антитерористична операція. Шпиталь мав №59. Знаходився на території Луганської області.

Пригадую розмову з тодішнім керівником Військово-медичного центру полковником Сергієм Петруком. Спілкувалися з ним після його повернення з району бойових дій. Він брав безпосередню участь у створенні медичної установи у польових умовах.

—Складність операцій у наметі полягала насамперед в тому, що жоден наш хірург раніше не оперував у таких умовах, — говорив Сергій Петрук. — Не готувалися до такого. Хоча медики виїжджали на навчання у польових умовах. Знаєте, на кому оперували у наметах? На свинях. Ото весь наш досвід. І не тільки нашого Центру. Те само можна сказати про військових хірургів з інших підрозділів. Довелося вчитися, як кажуть, у бойових умовах. Якщо говорити коротко, операції у стаціонарі і наметі мають суттєву відмінність.

Після розмови Сергій Петрук познайомив з хірургом Андрієм Вербою. Попросив поділитися спогадами про операцію в наметі. Хірург відкрив шухляду столу і дістав щось звідти. У нього в руках була куля. Та сама, що вилучив її під час  операції.

Два кілометри йшов з переламаними ребрами

Перед тим, як потрапити у медичний шпиталь, поранений розвідник втратив багато крові. Разом з кулею в черевну порожнину проникли залізні частини від «магазина» для набоїв. Ними зламало три ребра, пошкодило печінку, що спричинило сильну кровотечу.

Одразу після поранення бійці вкололи йому знеболювальний препарат, перев’язали рану. З переламаними ребрами дихати важко навіть лежачи, а він йшов ще  два кілометри, аж поки не під’їхав автомобіль. 

Потім ще приблизно годину бійця транспортували в кузові вантажівки, а далі пересадили на гелікоптер і вже ним доправили до мобільного шпиталю.

Пораненого упродовж 15 хвилин  виводили з шоку, це був щок, пов'язаний із втратою великої кількості крові. Лікар  після огляду розумів, що пацієнт потребує термінового хірургічного  втручання. 

Його почали готувати до операції. Всі рішення треба було приймати швидко. Життя пораненого трималося, як кажуть, на волосині. На щастя, їм все вдалося. Півтори години рятували пацієнта.  Як говорив тоді Андрій Верба,  до тями поранений повернувся з нормальною динамікою. Наступного дня його гелікоптером відправили у стаціонар.

Десятеро поранених це найменша кількість бійців, яких доставляли протягом дня у польовий шпиталь. Був випадок, коли лікарі прийняли 36 пацієнтів. Найбільше число поранених становило 70 осіб за добу.

«Атлас бойової хірургічної травми (досвід АТО/ООС) це десять книг узагальненого досвіду медиків, які надавали допомогу пораненим у бойових умовах. Така книга корисна всьому медичному товариству.

Читайте також:

«Їх розстріляли тільки за те, що були євреями…» Музей Голокосту відкрили у Липовці

Вирок лишили без змін: про моторошне вбивство, де хлопцю вирізали серце і печінку
 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.