Протирадіаційні укриття у вінницьких школах та садочках: як виглядають та чим обладнані

• Ми побували в укриттях однієї зі шкіл та дитячого садочка Вінниці, побачили, як вони облаштовані, що є всередині та як їх використовують під час повітряних тривог.
• Також поговорили з директоркою міського департаменту освіти про те, скільки укриттів є у школах і садочках нашої громади, чи вистачає їх та як організовують навчання під час тривалих тривог.

Коли у школі чи дитячому садочку лунає сигнал «Повітряна тривога», діти мають якнайшвидше перейти в укриття. Але що відбувається далі, якщо сигнал триває не кілька хвилин, а години? Чи можуть діти там навчатися, гратися та відпочивати? І чи вистачає місць для всіх?

Ми побували у протирадіаційних укриттях однієї вінницької школи та дитячого садочка. З міркувань безпеки не називаємо заклади та їхніх керівників. Подивилися, як облаштовані приміщення, де діти перебувають під час тривог та що там передбачили для навчання, відпочинку і тривалого перебування.

Також поговорили з директоркою міського департаменту освіти Оксаною Яценко про те, скільки укриттів є у вінницьких школах і садочках, як організовують навчання під час тривог та що ще планують зробити.

Як в дитячих садочках

У протирадіаційному укритті дитячого садочка перше, що привертає увагу, — стіни. Вони вкриті яскравими малюнками: тут можна побачити тварин, рослини, морський світ, природу та казкових персонажів.

Це не просто декор. Зображення використовують і під час занять: діти можуть розглядати їх, знаходити певні об'єкти, рахувати, називати кольори, придумувати історії та виконувати різні завдання.

У приміщенні є іграшки, столи та стільці. Для кожної групи облаштоване окреме місце. Для найменших дітей передбачили свій простір.

Є великий проєктор. На ньому дітям показують мультфільми та пізнавальні відео, а іноді влаштовують навіть невеликі дискотеки.

— В укритті ми з дітьми перебуваємо під час кожної повітряної тривоги. Намагаємося робити все від себе залежне, щоб дотримувався емоційний комфорт наших вихованців, і щоб у них була можливість безпечно і змістовно, без порушення режиму, проводити час, — розповідає завідувачка дитячого садочка. 

Після сигналу про повітряну тривогу, освітній процес повністю переноситься сюди, а педагоги підбирають заняття та активності залежно від ситуації.

Діти граються, займаються, дивляться пізнавальні відео, співають, слухають музику та працюють із тематичними матеріалами. Якщо перебування затягується, є ліжка, де вони сплять.

Є також буфетне приміщення для зберігання та підігріву їжі. Передбачені запаси питної та технічної води. Укриття має опалення, вентиляцію, електропостачання, водопостачання та каналізацію.

Для маломобільних людей встановили підйомник та облаштували окремий санвузол. Є кімната для забрудненого одягу, приміщення зв'язку та санітарний пост.

Укриття має три зали для тих, хто в ньому переховується. Наявність такого приміщення дозволяє користуватися ним також сусідньому закладу дошкільної освіти.

— Наше завдання — зробити цей простір таким, щоб навіть у непрості моменти дитина відчувала: тут безпечно, цікаво, затишно і про неї дбають, — каже завідувачка.

Як у школах

У шкільному укритті атмосфера зовсім інша. Тут немає яскравих ігрових зон, проте все організовано так, щоб одночасно розмістити учнів різного віку.

Приміщення поділене на три великі зали для початкової, середньої та старшої школи. Окремих класних кімнат тут немає, але за кожним класом закріплені свої місця.

Для учнів підготовлені столи та стільці. У кожного класу є свій бокс, де зберігають питну воду, одноразові стаканчики, туалетний папір та сухе печиво.

В укриття можна потрапити через три входи. Оскільки це протирадіаційна споруда, при вході є приміщення для забрудненого одягу.

Поруч облаштований санітарний пост. Там є кушетка, вода та ліки, а за потреби може працювати медичний працівник.

Ще одна важлива річ — система оповіщення. Через гучномовці можна передавати повідомлення на все укриття.

— Коли сотні дітей в укритті, то не до всіх докричишся. Тому це як внутрішня система оповіщення, — пояснює директорка школи.

Для людей на кріслах колісних встановлений підйомник. Є окремий санвузол для маломобільних людей, а також туалетні кімнати для хлопців і дівчат. У приміщеннях є позначення шрифтом Брайля. Є й кімната для прийому їжі. Для дітей передбачений одноразовий посуд.

Якщо виникають проблеми з водопостачанням, в укритті є резервуари з технічною водою. Їхній загальний запас — 8 тисяч літрів.

— Укриття розраховане на перебування у ньому 48 годин, — розповідає директорка.

Для тривалого перебування передбачене опалення. Є також пледи та розкладачки.

Окремий блок приміщень займає вентиляційна система. Вона забезпечує приплив та витяжку повітря. На входах встановлені фільтри, а в холодну пору року повітря підігрівається. На спеціальному табло можна бачити показники зовнішнього радіаційного забруднення.

За роботою всіх систем стежать працівники, які постійно обслуговують укриття. Вони знають, як працюють вентиляція, генератори та інше обладнання, а також що робити у разі надзвичайної ситуації.

Що роблять під час тривоги у школах

У школах під час повітряної тривоги заняття припиняються, а учні та працівники переходять у захисну споруду.

— Коли тривога закінчується, діти виходять у заклад і продовжують освітній процес, але за скоригованим розкладом уроків. Це рішення ухвалює адміністрація закладу, — пояснює директорка міського департаменту освіти Оксана Яценко.

Тривалість тривоги безпосередньо впливає на те, як далі організують навчання. Оксана Яценко наводить приклад нещодавньої тривоги, яка тривала майже дев'ять годин. У такій ситуації першу зміну наказом директорів перевели в онлайн, а друга, там де вона є, після завершення тривоги навчалася очно.

Якщо діти довго перебувають в укритті, повноцінно проводити звичайні уроки там вдається не завжди. Тому вчителі можуть організовувати самостійну роботу, читання, роботу з навчальними матеріалами, дослідницькі завдання, групові консультації або повторення.

Наразі навчальні заклади розробляють алгоритми роботи залежно від безпекової ситуації. Методичні рекомендації передбачають три моделі: очне навчання із використанням укриття під час тривоги, комбіноване навчання з поєднанням очної та дистанційної форм або дистанційне навчання. Конкретний формат визначає педагогічна рада та закріплює наказом директор.

Що роблять під час тривоги у садочках

Для дошкільнят підхід дещо інший. Тут освітній процес під час тривоги не припиняється.

— У садочках під час повітряних тривог освітній процес зовсім не зупиняється, тому що там створені простори, в яких його можна продовжувати, — розповідає Оксана Яценко. 

У різних садочках можуть проводити ігрові, пізнавальні, образотворчі та театралізовані заняття. Діти співають, слухають музику, розповідають знайомі вірші, дивляться пізнавальні відео та мультфільми.

Скільки укриттів є у школах та садочках

Після початку повномасштабної війни у Вінниці почали адаптувати під укриття підвальні, напівпідвальні та цокольні приміщення навчальних закладів. Там, де таких приміщень не було або їх не можна було пристосувати, почали будувати протирадіаційні укриття.

За словами Оксани Яценко, у 39 школах є 42 найпростіші укриття. Крім того, на території шкіл побудували вже шість протирадіаційних. У 45 садочках є 44 найпростіші укриття та три протирадіаційні. Ще три протирадіаційні укриття у дитсадках будують.

Однак не всі навчальні заклади мають власні укриття. У деяких випадках вони користуються захисними спорудами інших установ, які відповідають вимогам.

— За вимогами ДСНС, якщо поруч із навчальним закладом є укриття в радіусі 500 метрів, то можна підписати меморандум і використовувати його під час повітряних тривог, — пояснює Яценко.

За її словами, наразі всі вихованці садочків та учні шкіл мають укриття: власне або те, яким заклад користується за меморандумом.

Чому не всі школи навчаються повністю очно

З 1 січня 2024 року у Вінниці немає школи, яка повністю працює онлайн. Водночас у кількох закладах є окремі класи з дистанційною формою навчання. За словами директорки департаменту освіти, це переважно діти, чиї батьки самі обрали такий формат, зокрема ті, хто проживає за кордоном.

Наразі 41 школа з 44 навчається очно. Ще три працюють у змішаному форматі. Причини пов'язані із тим, що їхні укриття недостатньої місткості, або вони не мають поруч укриття, яке б відповідало вимогам ДСНС, і території цих шкіл не підходять для того, щоб побудувати там протирадіаційне укриття. Окремим викликом залишається якість освіти. 

— У педагогіці навіть з'явилося таке поняття, як освітні втрати та освітні розриви. Зʼявилися вони ще під час ковіду, коли тільки почалася дистанційна форма навчання. На початку великої війни діти також дистанційно навчалися. Через це знижується рівень знань, — зазначає Оксана Яценко.

Для подолання освітніх втрат школи використовують навчальні платформи з уроками, тестами, самостійними та контрольними роботами. Є також міжнародні програми, спрямовані на заповнення прогалин у знаннях.

Укриття продовжують будувати

Робота над укриттями у Вінниці триває. До кінця року, за словами Оксани Яценко, мають відкрити ще три укриття у дитячих садочках. Поряд з однією зі шкіл також добудовують додаткове укриття, яким користуватиметься цей заклад.

Водночас влаштування укриттів у різних навчальних закладах відрізняється. Десь є одне приміщення, десь два, а в окремих школах — навіть три найпростіших укриттів.

— Там, де можна було приміщення адаптувати під найпростіші укриття або побудувати протирадіаційні укриття, ми це зробили, — каже Яценко.

Читайте також:

«Два пільгові місця на рейс»: чому мати полеглого воїна змушена випрошувати безкоштовний проїзд?

Сходи на дорогу, тріщини і депутатський слід: чому люди проти офісу у їхньому будинку на Соборній?

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google