Понад 50 загиблих пасажирів та членів екіпажу, — наслідки авіакатастроф на території Вінницької області

Понад 50 загиблих пасажирів та членів екіпажу, — наслідки авіакатастроф на території Вінницької області
  • За останні шість десятків років на Вінниччині сталося щонайменше п’ять аварій за участю літаків. Минулого року таких було дві. Загалом внаслідок цих катастроф загинуло понад пів сотні людей, цивільних та військових. 

«Сьогодні вранці, 18 січня, у Броварах розбився гвинтокрил ДСНС. Внаслідок авіакатастрофи загинуло керівництво МВС: міністр, перший заступник міністра та державний секретар», — повідомив зранку голова Національної поліції Ігор Клименко. Пізніше загибель керівництва МВС підтвердив Президент Володимир Зеленський. 

Відомо, що гелікоптер впав поблизу дитячого садочку. Загинуло 17 людей, серед них четверо дітей. Ще 25 постраждалих госпіталізовано, з них понад десять — це діти. 

Понівечена будівля садочка, 14-поверховий житловий будинок, розташований поряд, та 3 машини. Слідчі СБУ вже розпочали досудове розслідування. Серед причин трагедії розглядають: порушення правил польоту; технічну несправність гелікоптера; умисні дії щодо знищення транспортного засобу.

Відео дня

Наслідки аварії у Броварах

На жаль, це далеко не перша авіакатастрофа, що сталася в Україні за останні роки, та навіть місяці. Мова перш за все про військову авіацію та льотчиків, які віддали свої життя захищаючи Україну. Траплялися у нашій історії й прикрі катастрофи з цивільними літаками та гелікоптерами.

На теренах Вінницької області також було кілька авіакатастроф. Лише за минулий рік таких зафіксовано дві, обидва випадки за участю військової авіації, зокрема ворожої. 

На щастя, загиблі були не під час усіх цих аварій. Однак в одній з авіатрощ, прямо у нашому місті, загинуло понад чотири десятки пасажирів та членів екіпажу. Місцем катастрофи частіше за все ставали околиці Калинівки.

Авіакатастрофа військового літака (1961)

Нам не вдалося знайти офіційного підтвердження цієї авіакатастрофи, втім, з відкритих джерел дізнаємося, що така, ймовірно, сталася на «Авіабазі Калинівка». 

Тоді військовий літак сідав на цьому аеродромі, однак не зміг вчасно загальмувати, минув злітну смугу, опинився на проїжджій частині та зіштовхнувся з вантажівкою, яка перевозила жителів села Писарівка.

На сайті видання «33 канал» знаходимо присвячену цій події публікацію. У ній є коментар Наталії Кухар, яка представлена свідкою аварії. 

«Шофера та юнака, який сидів поруч із ним у кабіні, порубало на шматки. Загинули усі люди, які сиділи у першому ряду. Всього загинуло шість людей. Решта отримали важкі травми та каліцтва. Мені розрубало суглоби на руці та нозі. У 16 років я отримала інвалідність другої групи, на роботу вже вийти не могла. Люди усе життя без рук, без ніг, на паличках та милицях шкандибали…».

Авіакатастрофа АН-24 (1971)

Трагедія сталася 12 листопада в аеропорту нашого міста. Під час заходу на друге коло для посадки на злітну смугу, пасажирський літак, який слідував рейсом «Київ — Вінниця», врізався у землю, після чого вибухнув і згорів. Усі 43 пасажири і п’ять членів екіпажу загинули на місці. 

Тодішній директор аеропорту Віталій Коларж, коментував авіакатастрофу так: «Поруч з палаючою машиною сидів хлопець — голова його безсило опустились на оголені груди — від сильного удару з нього зірвало весь одяг. Більшість пасажирів разом із відірваними кріслами лежали один на одному під палаючим крилом літака. Багато з них сильно обгоріли. «Навряд чи хто залишився живий», — пам'ятаю, подумав».

Остаточних висновків щодо причин аварії, слідство так і не дійшло.

Саме такий літак розбився у Вінниці

Падіння винищувача (2018)

Всередині жовтня в районі села Уланів під час виконання навчально-бойового польоту впав літак Су-27. Внаслідок катастрофи винищувача загинуло два пілоти. 

Очевидці трагедії не розуміли, чому льотчики не скористалися катапультою і не врятувалися. У Міноборони говорили, що мають інформацію про те, що катапульта не розкрилася. Вона одна на двох пілотів у такому типі літака. Однією з версій трагедії назвали людський фактор.

Кадри падіння літака

Збиття російського літака (2022)

Здавалося б, що всі авіакатастрофи ми маємо сприймати виключно як щось трагічне. Втім, у цьому випадку завдяки роботі наших Повітряних Сил, ворога вдалося вчасно виявити та знищити, водночас врятувавши життя невинних вінничан. 

Це сталося на початку повномасштабного вторгнення, 26 лютого. російський СУ-25 прямував у бік Вінниці, але наші військові льотчики його збили. Це сталося під Калинівкою. 

Друге падіння винищувача (2022)

Під час чергової атаки росіян по Вінниці, 12 жовтня, за 20 кілометрів від нашого міста зазнав аварії винищувач однієї із бригад тактичної авіації Повітряних Сил. Льотчик успішно катапультувався. Він виконував бойове завдання зі знищення над Вінниччиною ворожих дронів-камікадзе Shahed-136.

Того ж дня пілот знищив п’ять «шахідів»: три — на півдні України і два — над Вінницею. Напередодні, під час масованого ракетного обстрілу, збив дві крилаті ракети окупантів.

Через невстановлені технічні причини льотчик почав втрачати керування, але зробив усе можливе, аби відвести літак якомога далі від Вінниці, і катапультувався.

Льотчиком виявився Вадим Ворошилов з позивним Karaya. На початку грудня Президент Володимир Зеленський присвоїв йому звання Героя України.

Пілот Karaya після приземлення

Прощання з льотчиками-вінничанами

На початку АТО, 6 червня 2014 року, літак-фоторозвідник АН-30 проводив спостережний політ над Слов’янськом. На висоті чотирьох кілометрів борт підбила ракета ворожого ПЗРК. Літак почав горіти та падав на житлові квартали. Командир, вінничанин Костянтин Могилко, віддав наказ екіпажу залишити літак. Ціною власного життя, він скерував машину за межі міста й запобіг жертвам серед мирного населення. Тіло вінничанина знайшли у кабіні літака. Він до останнього залишався за штурвалом. Посмертно нагороджений званням Герой України. 

Того ж року, 14 липня, у результаті збиття літака на Донбасі загинуло ще двоє вінницьких пілотів Дмитро Майборода та Дмитро Шкарбун. У штабі Повітряних Сил пізніше розповіли, що льотчики мали шанс вижити, проте вирішили максимально продовжувати рух літака, аби інші їх побратими встигли врятуватися. Обох поховали у Вінниці на Алеї Слави.

29 травня 2019 року біля села Сестрятин у Рівненській області розбився військовий вертоліт Мі-8. Внаслідок авіакатастрофи загинуло 4 людини. Серед них — 25-річний пілот з Вінниці Володимир Попенко.

Інша трагедія сталася 25 вересня 2020 року. Тоді під час навчального польоту поблизу Чугуєва розбився АН-26. Загинуло 26 з 27 людей. Серед них були два майбутні пілоти-вінничани — курсанти Максим Хомячук та Роман Корчовський. 

Вже після початку повномасштабного вторгнення, над Вінницею щонайменше двічі кружляли бойові літаки, віддаючи таким чином шану загиблим побратимам. 18 травня прощалися з 25-річним Сергієм Пархоменком, який героїчно загинув під час виконання бойового завдання. На його рахунку не один знищений ворожий танк, броньована машина піхоти та окупант. 

Вже за кілька днів опісля, 23 травня, Вінниця проводжала в останню путь ще двох Героїв неба: Ігоря Хмару та Іллю Негара — пілота та штурмана, які також загинули під час бойового польоту. На рахунку їхнього екіпажу понад 14 вильотів: Бориспіль, Ізюм, Пологи, Краснополівка…

Читайте також:

Трагедія у Броварах: серед 17 загиблих — міністр МВС Денис Монастирський

Перетворили ворожий танк на сувеніри. Як вінничанці вдалося реалізувати такий благодійний проєкт

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі

keyboard_arrow_up