«Природу потрібно урівноважувати». Єгер розповів, які наслідки має заборона полювання в лісі

Старший єгер філії «Вінницьке лісове господарство» Олександр Сіваченко

• Під час повномасштабного вторгнення на території України діє повна заборона полювання.
• Чому вона виявилась шкідливою для мисливської галузі? Пояснює старший єгер філії «Вінницьке лісове господарство» Олександр Сіваченко.

Закон «Про мисливське господарство і полювання» регулював у лісах України сезон полювання, встановлював ліміти, загальні правила, норми, за якими можна відстрілювати тварин. Все змінилося після повномасштабної війни, коли полювання заборонили.

До яких наслідків це призвело? Які є негативні та позитивні зміни? Розповіла людина, яка в наших лісах працює понад сорок років — старший єгер філії «Вінницьке лісове господарство» Олександр Сіваченко.

Чому заборонили полювання?

Коли в Україні почалась повномасштабна війна, мисливцям не дозволили полювати на звірів та птахів. Наразі на території країни діє тимчасова заборона полювання, яка буде чинною до завершення воєнного стану.

— У зв'язку з цим військові адміністрації врегулювали перелік посадових осіб, які мають право перебувати в лісових масивах, — зазначає Олександр Сіваченко. — Але перебування будь-якої іншої людини на території мисливських угідь з мисливською зброєю прирівнюється до полювання. 

Фахівці впевнені: якщо дозволити мисливцям полювати, то в лісах, на полях, біля озер чи інших водойм з’являться люди в камуфляжах з рушницею. Це може бути не тільки цивільний мисливець, а під цим прикриттям будь-хто, зокрема й вороги-диверсанти.

Наразі головними небезпеками проведення полювання є:

• наявність вибухонебезпечних предметів в угіддях, які можуть завдати шкоди мисливцям, їхнім собакам та транспорту;
• постріли в угіддях під час проведення полювань і наявність людей у камуфльованому одязі, можуть відволікати увагу і створювати проблеми для роботи військових служб та об’єктів;
• диверсійно-розвідувальні групи ворога можуть під виглядом мисливців пересуватись угіддями, проникати у населені пункти, наближатися до військових об’єктів тощо.

— Тому усім, і мисливцям, і користувачам мисливських угідь, слід навчитися жити з цим, проводити полювання та вести мисливське господарство в умовах додаткових обмежень та підвищеної небезпеки, — каже єгер.

Плюси і мінуси заборони полювання

За словами лісників, за два роки заборони полювання відбулись певні позитивні зміни: підвищилась чисельність зайця русака, фазана, куріпок, косулі. У безпеці знаходяться червонокнижні тварини, в тому числі і зубри, яких на Вінниччині найбільша популяція. 

У цілому ж, за переконанням старшого єгеря філії «Вінницьке лісове господарство», заборона полювання призвела переважно до катастрофічних наслідків — руйнування мисливської галузі, зубожіння мисливських господарств, відповідно занепаду єгерської служби, вибуху чисельності хижаків та спалаху сказу.

Є багато аргументів про те, чому мисливство має право на життя, та навіть може бути корисним для природи:

• полювання допомагає контролювати популяції тварин і підтримувати екологічну рівновагу;
• мисливці рятують тварин від страшної смерті від хижаків;
• полювання приносить значні доходи через ліцензування та дозволи, які можуть бути використані для захисту популяцій та їх середовищ існування.

Перенаселення популяцій тварин

Одним із наслідків заборони полювання для Вінниччини є проблема перенаселення популяцій, зокрема, хижих тварин.

— Я навіть екологам і мисливствознавцям казав, що полювання відкривати треба, природу потрібно урівноважувати, — каже Олександр Сіваченко. — В минулому році було стільки диких кабанів, що власники сільгоспгосподарств почали скаржитися на нас: тварини шкодили врожаям кукурудзи і соняшнику. Цього року їх не часто в лісі зустрінеш — навесні багато свиней від хвороб полягло. А могли б кошти від ліцензій на полювання отримати, які б пішли у казну мисливського господарства, а також на допомогу армії. А так живемо за рахунок лісу.

Пішов приріст козулі. Не хижаки, але також шкодять сільському господарству.

— Косулі потрапляють під комбайни, оскільки в них немає інстинкту самозбереження, — розповідає єгер.— Коли з’являється загибла тварина, буде хижак, який прийде за м’ясом.

Стосовно хижаків, а це лиси і вовки, тут теж ситуація неоднозначна.

— Лисів забрав дуже багато сказ, їх зараз набагато менше, ніш раніше, — говорить Олександр Сіваченко. — Вовки, кажуть, в Жмеринці є. Якщо він прийде до нас взимку, ми знову будемо мати втрати або хвороби. Тому, вважаю, що лімітовані полювання потрібно все ж відкривати. Треба регулювати чисельність звіра, оскільки ми аграрна область і вся дич іде в поля.

Завдяки саме Олександру Сіваченку в лісах Вінниччини мешкає найбільша популяція червнонокнижних зубрів. Єгер каже, що тварини почуваються добре і їх стадо росте.

— Є потомство нове, проте збитки роблять чималі, — говорить Олександр Сіваченко. — Уявляєте, якщо 80 голів зайде в  фермерські поля з кукурудзою хоч на одну ніч — що воно там зробить? Хто має великі поля, то буде непомітно, якщо по 5-10 гектарів, то за одну ніч 30% врожаю не стане. Їм теж варто селекційні відстріли робити, це трофейна тварина, за неї можна отримати чималі кошти на утримання єгерського господарства. Кажуть, що наче ліміти полювання на певний перелік тварин погоджені в області, а чи відкриють полюванні, чи ні — поки не знаємо.

Читайте також:

«Ось дім моїх прадідуся й прабабусі». Дівчина розповіла про будинок, де зараз «Етно Чари»

Підводний човен, наркоз, ліки від холери. Про винаходи видатних вінничан, що залишили слід в науці

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.