Перший дзвоник, бронювання, підвищення зарплат. Що зміниться для вінничан у вересні?

Валерій ЧУДНОВСЬКИЙ

Відстрочки, шкільна реформа, зарплати вчителів — з початком осені одразу ціла хвиля нових правил набирає чинності.
Розбираємо, що саме зміниться і кого з вінничан це торкнеться найбільше.

Осінь цього року принесе справжній каскад одночасних змін — і не всі вони помітні одразу. Звели докупи все, що набирає чинності — з конкретними сумами, критеріями та термінами.

Бронь по-новому

1 вересня закінчується перехідний період, який Кабмін надавав підприємствам, установам та організаціям зі статусом критично важливих — їм потрібно було підтвердити цей статус за оновленими критеріями.

До цієї дати ще діяли попередні бронювання військовозобов'язаних працівників таких підприємств. Після 1 вересня заброньованими лишаться тільки працівники тих компаній, які встигли підтвердити критичність за новими правилами.

Йдеться про вимоги, які уряд ухвалив ще наприкінці травня, оновивши одразу три блоки умов. По-перше, зарплатний критерій: для підприємства зберегти критичний статус, а для конкретного працівника — право на бронювання, зарплата має сягати трьох мінімальних заробітних плат (25 941 грн).

По-друге, працівників-сумісників чи тих, хто вже має відстрочку з інших підстав, тепер зараховують у квоту бронювання лише за одним місцем роботи — це має закрити лазівку, коли одна людина одночасно «накручувала» квоту одразу кільком підприємствам.

По-третє, самі критерії критичності мали перезатвердити міністерства, інші органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації — за погодженням із Міноборони й Мінекономіки, а вже потім підприємства мали підтвердити відповідність оновленим правилам.

Спілка українських підприємців уже звернулася до Кабміну з проханням продовжити чинність попередніх рішень до 1 листопада — бізнес побоюється втратити статус через банальні затримки з розглядом документів, пізнє оновлення критеріїв і часту зміну самих правил бронювання.

Студентська відстрочка тепер лише на семестр

З 1 вересня діє новий порядок оформлення відстрочки від мобілізації для студентів та аспірантів — її надаватимуть максимум на один семестр — не довше півроку. Після завершення кожного семестру право доведеться підтверджувати заново.

Контролюватимуть це через державні реєстри: статус студента перевірятимуть автоматично за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО). Якщо система виявить, що підстав для відстрочки більше немає — наприклад, через відрахування чи перехід на заочну форму — її скасують протягом семи днів. Тому студентам варто заздалегідь перевірити свої дані в ЄДЕБО та переконатися, що військово-обліковий документ відображає чинну відстрочку.

Право на відстрочку зберігається лише за тими, хто навчається очно або дуально, здобуває кожен наступний рівень освіти послідовно (бакалаврат → магістратура → аспірантура) і робить це вперше — друга вища освіта права на відстрочку більше не дає.

Зміни у вінницьких школах

З 1 вересня по всій Україні, включно з Вінницею, шкільна освіта остаточно переходить на 12-річну модель у межах реформи «Нова українська школа». Для вінницьких родин це означає кінець звичного навчання «з першого по одинадцятий клас в одній будівлі» — рішенням Вінницької міськради №2258 шкільна мережа міста розділяється на три автономні рівні.

У Вінниці працюватимуть 6 початкових шкіл (виключно 1–4 класи), 29 гімназій (5–9 класи, здебільшого зі своїми початковими класами, але вже без старшої школи) і лише 9 профільних ліцеїв — закладів суто для 10–12 класів, які повністю відмовляються від набору молодших школярів.

Профільними ліцеями стануть ліцей №7 імені Сухомовського, Фізико-математичний ліцей №17, ліцеї №23, №30 імені Шевченка, №35 і №13. Без змін у структурі продовжать роботу Гуманітарний ліцей №1, Технічний ліцей та ліцей №31.

Директорка департаменту освіти міськради Оксана Яценко нам пояснювала: реформа НУШ, започаткована 2018 року й закріплена законом 2020-го, вже пройшла початкову школу, зараз триває в базовій середній, а з 1 вересня 2027-го має охопити й старшу.

Головна ідея — зробити старшу школу профільною: учні 10–12 класів самостійно обиратимуть напрям навчання, кількість обов'язкових загальних предметів скоротиться майже вдвічі (лишаться українська мова, математика, історія України, англійська, фізкультура та «Захист України»).

Але це ж означає і втрату наскрізного навчання — випускники девʼятих класів гімназій будуть змушені переходити до інших закладів.

— Це суб’єктивна думка, але очевидно, що поряд із перевагами існують і питання, які ще потребують врегулювання, — визнає Яценко.

Безкоштовне харчування для всіх класів

Ще одна масштабна зміна для вінницьких шкіл — реформа харчування. У 2026/7 навчальному році безкоштовними гарячими обідами будуть охоплені абсолютно всі учні з 1 по 12 клас на очній чи змішаній формі навчання. Витрати повністю покриває цільова державна субвенція, яку співфінансує міський бюджет.

Змінюється й саме меню — за моделлю, яку публічно просуває шеф Євген Клопотенко: з їдалень зникають кондитерські вироби, ковбаси, сосиски, консерви й солодкі газовані напої.

Натомість обов'язковими стають сезонні овочі, салати та фрукти, а для дітей з особливими дієтичними потребами інтегрують безглютенові та безлактозні страви.

Із поділом мережі на гімназії й ліцеї модель харчування теж адаптують: у молодших закладах лишаться повноцінні обіди, а в профільних ліцеях зроблять акцент на їдальнях «шведського типу» з самостійним вибором страв.

Учительські зарплати зростуть ще на 20%

З січня 2026-го зарплати педагогів в Україні вже підняли на 30%, а з вересня прем'єр-міністр Сергій Корецький анонсував ще одне підвищення — на 20%. За його словами, після вересневого перегляду молоді вчителі зможуть отримувати від 12,8 до 17,7 тисячі гривень на місяць, а досвідчені висококваліфіковані педагоги — від 16,9 до 28,5 тисячі.

За даними МОН, педагоги можуть претендувати ще на понад 80 видів доплат — за престижність, класне керівництво тощо, а фінальна сума залежить від стажу, кваліфікації й навантаження.

Стипендії зростуть вдвічі

З вересня 2026-го вдвічі підвищуються академічні стипендії — це заплановане зростання, закладене в держбюджеті.

Мінімальна академічна стипендія для студентів вишів зросте з 2 до 4 тисяч гривень, підвищена (за особливі успіхи) — з 2 910 до 5 820 грн.

Президентська стипендія зросте до 20 тисяч гривень на місяць (була 10 тисяч), стипендія Верховної Ради — до 8 800 грн, стипендія Кабміну — до 8 тисяч.

Для студентів закладів професійної освіти мінімальна стипендія зросте з 1 250 до 2 500 грн, фахової передвищої — з 1 510 до 3 020 грн.

Удвічі зростуть і стипендії для переможців інтелектуальних змагань — зокрема президентська стипендія для переможців всеукраїнських олімпіад і Малої академії наук підвищиться з 2 600 до 5 200 грн, а стипендія імені Тараса Шевченка для учнів — з 2 720 до 5 440 грн.

Вас може зацікавити:

Хто очолив медичні обʼєднання Вінниці? Розповідаємо, що є в деклараціях директорів

«Резерв+» або штамп у паспорті: що тепер потрібно для тимчасового захисту в ЄС

Молоді вінничани теж потрапляють у цю пастку. Чому чоловіки після 22 невиїзні за кордон?

Подякуй журналісту гривнею