– У мене таке враження, що всі змовилися і навмисне затягують процес, – говорить Денис Осіпов. – То один суддя звільнився, то другий пішов у відпустку. Засідання мало бути 18 жовтня, але не відбулося. Сил вже немає терпіти це рабство…
Історію Дениса Осіпова із невдалими спробами звільнитися з армії 20minut.ua розповідала приблизно рік тому в статті «Дружина військового-контрактника: мій чоловік потрапив у армійське рабство». Тоді військовослужбовців, у яких завершилися контракти, зі служби не відпускали. Контракти продовжували автоматично, посилаючись на те, що в крані діє особливий період.
Пізніше на законодавчому рівні прописали – військовий має право розірвати контракт через два роки служби. Дениса Осіпова, як виявилося, ці норми не стосуються – йому наказали прослужити ще півтора року.
Суд першої інстанції відмовив позивачу-контрактнику в звільненні з армії, хоча він за три «строки» (тричі підписував контракт) став частково непридатним для армійської служби. І апеляційна інстанції прийняла рішення не на користь Дениса Осіпова. Вінницький рятувальник-парашутист, продовжуючи насильно служити в частині А-1134 Повітряних сил, паралельно оскаржує рішення у Вищому адміністративному суді.
В цілому Денис Осіпов ходить по судах вже більше року. За цей час Президент підписав, каже, три укази про демобілізацію. Після такого дозволяється звільнення зі служби, але...
– Це який ще указ про демобілізацію має бути, щоб мого чоловіка відпустили з армії, особисто Дениса Осіпова? – не розуміє його дружина Олена. – Денис хоче змінити рід діяльності. Він не бачить в армії себе взагалі. І я його підтримую. Я за те, щоб людина мала свободу вибору. А в армії, виходить, вибору не дають: уклав контракт – потрапив у рабство.
Як розповів військовослужбовець, вже протягом кількох місяців його справа у Вищому адмінсуді не рухається. Каже, вона не складна, і могла б бути вирішена в одному засіданні, та затягується.
Денис Осіпов прийшов в редакцію з цілим пакетом документів, в якому є переписка з Адміністрацією Президента та копії документів, указів, статей з видання Верховної ради «Голос України».
– Бачите, не тільки у мене така думка, що особливого періоду в країні немає, - каже він, демонструючи публікацію в авторитетному «Голосі», співзвучну з його переконанням. – Автор спростовує це, і я намагаюся довести в суді, що особливого періоду, через який мені автоматично продовжили контракт, не існує.
Денис Осіпов судиться без адвокатів. Представляє свої інтереси сам. І якщо досі говорили, що в подібних до його історії справах Вищий адмінсуд розставляв усе на свої місця (погоджувався з позивачами-військовослуджбовцями), то тепер вінницький контрактник сумнівається, що виграє судову тяганину з Міноборони.
– Із точки зору Закону військовослужбовців, виходить, поставили у невигідне становище усупереч нормам Конституції. Це лобіює Міністерство оборони, а Адміністрація Президента – підтримує, – каже Денис Осіпов. – Я написав в Адміністрацію Президента про те, що варто привести останні зміни законодавства у відповідність до Конституції. Мені відповіли, що це на сьогодні «не вбачається доцільним».
З іншими контрактниками, яким не дають піти з армії, Денис Осіпов спілкується в групі в Фейсбуку «Увольнение с армии Украины. Документы и коментарии. Права и свободы». Він тут 13 листопада розмістив свої документи й написав:
«15.11.17 розгляду справи № 802/1799/16-а знову не відбудеться!
Газета Верховної Ради "Голос України" ще у 2016 році публікує статтю про відсутність особливого періоду в Україні; Міністерство оборони та Адміністрація Президента України стверджують, що особливий період продовжується; а Вищий адміністративний суд України просто затягує час!
Відповідно до статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є розумні строки розгляду справи судом. Але не дивлячись на це прийняття рішення за справою № 802/1799/16-а у Вищому адміністративному суді всебічно затягується.»
Нагадаємо, що свою касаційну скаргу вінницький парашутист-рятувальник закінчив такими словами: «…у випадку відмови за касаційною скаргою буду змушений звертатися до Європейського суду з прав людини для вирішення поставленого питання та скасування військово-контрактного рабства в Україні».
Слідкуємо, чим завершиться позов Дениса Осіпова, тому що рішення за ним може стати прецедентом.
– Так званий особливий період (я не вважаю, що це особливий період, це стан війни, неоголошеної, гібридної, будь-якої, але війни між Україною і Росією) може тривати невизначений час. Два, п’ять і 25 років… Тому люди, фактично, підписавши контракти, підписали собі кабалу, рабство, і не мали можливості звільнитися зі Збройних сил України. У моїй практиці було, коли люди втрачали органи, втрачали фактично можливість бути повноцінною одиницею в системі Збройних сил України, а їх визначали обмежено придатними до служби і тягнули на передову, служити з повним навантаженням, попри обмежу боєздатність. Люди не мали можливості чи то бачити, чи то чути, чи мали каліцтва і служили, не маючи змоги звільнитися… На етапі так званого особливого періоду є дуже багато порушень прав громадян, які і добровільно стали військовослужбовцями, і примусово (контракти підписувалися в різних умовах). Маса є порушень, за які мали б, я вважаю, відповідати вищі чини нашої армії перед Законом, перед державою і перед тими людьми. Відповідати, впритул до кримінальної відповідальності.
Читайте також:
Дружина військового-контрактника: мій чоловік потрапив у армійське рабство
Що міняє Закон про звільнення контрактників? Пояснюємо на вінницькому прикладі
До кінця року у Вінниці мають знайти 600 контрактників. На яку зарплату?
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер
А щодо, битися головою об стіну. військовий з вислугою 25 років, котрий позиціонує себе, як офіцер, чоловік - незнайомій Людині, Жінці не повинен такого писати (навіть анонімно), у вас також є дружина....
Але ми, військові, маємо право робити яке вільні люди, а не як раби!
Як співав у споїй пісні "Бег иноходца" Володимир Висоцький,
"Я согласен бегать в табуне, но не под седлом и без узды!"
По-перше, робота, яка робиться "десь у кабінетах" не менш важлива.
А по-друге, я не просто прагну до звільнення, а борюся за свої права та права інших військовослудбовців ЗС України.
Я вважаю, що термін дії мого контракту було продовжено протиправно, оскільки на момент його продовження (27.10.2016 року), на мою думку, з юридичної точки зору особливий період вже скінчився. Окрім того, майже за місяць до зазначеної вище дати, відповідно до Указу Президента України №411/2016 від 20.09.2016 року, право на звільнення отримала остання із хвиль мобілізованих під час дії особливого періоду в Україні. Тому я вважаю несправедливим продовження терміну дії мого контракту без моєї згоди.
На момент продовження терміну дії мого контракту я не відповідав за станом здоров'я займаній посаді (згідно з свідоцтвом про хворобу -
обмежено придатний за станом здоров'я до проходження військової служби) та не хтів змінювати своєї професії (парашутист).
Але не дивлячись на зазначене вище, термін дії мого контракту було продовжено "до закінчення особливого періоду та оголошення рішення про демобілізацію".
Окрім того, всупереч зобов'язанням Міністерства оборони згідно з умовами контракту, мене було без згоди переведено на іншу позаду не за спеціальністю.
Якби я хтів просто пійти з армії, я міг би звільнитися одним із наступних, більш простих, шляхів: за службовою невідповідністю (достатньо кілька разів "забухати"), або, як варінант, можна купити собі діагноз чи навіть інвалідність.
Ситуація дещо складніша, ніж здається на перший погляд.
На теперішній час я оскаржую питання існування особливого періоду на рівні Вищого адміністративного суду України. Якщо я зможу довести свою правоту, буде відновлено право УСІХ військовослужбовців на звільнення зі ЗС України у зв'язку із обмеженою придатністю до військової служби за станом здоров'я або через невиконання зобов'язань зі сторони Міністерства оборони України.
Повірте мені, я вибрав далеко не самий простий шлях для звільнення!
Окрім того, сидячи, як ви кажете, у кабінеті, я маю можливість відстоювати свої права у суді, на відміну від тих, хто зараз захищає Батьківщину сидячи у окопах. Треба ж комусь і у папірцях порпатись,
А це не завжди простіше!