Парашутист проти Міноборони. Контрактник не хоче служити в «особливий період»

– У мене таке враження, що всі змовилися і навмисне затягують процес, – говорить Денис Осіпов. – То один суддя звільнився, то другий пішов у відпустку. Засідання мало бути 18 жовтня, але не відбулося. Сил вже немає терпіти це рабство…

Історію Дениса Осіпова із невдалими спробами звільнитися з армії 20minut.ua розповідала приблизно рік тому в статті «Дружина військового-контрактника: мій чоловік потрапив у армійське рабство». Тоді військовослужбовців, у яких завершилися контракти, зі служби не відпускали. Контракти продовжували автоматично, посилаючись на те, що в крані діє особливий період.

Пізніше на законодавчому рівні прописали – військовий має право розірвати контракт через два роки служби. Дениса Осіпова, як виявилося, ці норми не стосуються – йому наказали прослужити ще півтора року.

Суд першої інстанції відмовив позивачу-контрактнику в звільненні з армії, хоча він за три «строки» (тричі підписував контракт) став частково непридатним для армійської служби. І апеляційна інстанції прийняла рішення не на користь Дениса Осіпова. Вінницький рятувальник-парашутист, продовжуючи насильно служити в частині А-1134 Повітряних сил, паралельно оскаржує рішення у Вищому адміністративному суді.

В цілому Денис Осіпов ходить по судах вже більше року. За цей час Президент підписав, каже, три укази про демобілізацію. Після такого дозволяється звільнення зі служби, але...

– Це який ще указ про демобілізацію має бути, щоб мого чоловіка відпустили з армії, особисто Дениса Осіпова? – не розуміє його дружина Олена. – Денис хоче змінити рід діяльності. Він не бачить в армії себе взагалі. І я його підтримую. Я за те, щоб людина мала свободу вибору. А в армії, виходить, вибору не дають: уклав контракт – потрапив у рабство.

Як розповів військовослужбовець, вже протягом кількох місяців його справа у Вищому адмінсуді не рухається. Каже, вона не складна, і могла б бути вирішена в одному засіданні, та затягується.

Денис Осіпов прийшов в редакцію з цілим пакетом документів, в якому є переписка з Адміністрацією Президента та копії документів, указів, статей з видання Верховної ради «Голос України».

– Бачите, не тільки у мене така думка, що особливого періоду в країні немає, - каже він, демонструючи публікацію в авторитетному «Голосі», співзвучну з його переконанням. – Автор спростовує це, і я намагаюся довести в суді, що особливого періоду, через який мені автоматично продовжили контракт, не існує.

Денис Осіпов судиться без адвокатів. Представляє свої інтереси сам. І якщо досі говорили, що в подібних до його історії справах Вищий адмінсуд розставляв усе на свої місця (погоджувався з позивачами-військовослуджбовцями), то тепер вінницький контрактник сумнівається, що виграє судову тяганину з Міноборони.

– Із точки зору Закону військовослужбовців, виходить, поставили у невигідне становище усупереч нормам Конституції. Це лобіює Міністерство оборони, а Адміністрація Президента – підтримує, – каже Денис Осіпов. – Я написав в Адміністрацію Президента про те, що варто привести останні зміни законодавства у відповідність до Конституції. Мені відповіли, що це на сьогодні «не вбачається доцільним».

З іншими контрактниками, яким не дають піти з армії, Денис Осіпов спілкується в групі в Фейсбуку «Увольнение с армии Украины. Документы и коментарии. Права и свободы». Він тут 13 листопада розмістив свої документи й написав:

«15.11.17 розгляду справи № 802/1799/16-а знову не відбудеться!

Газета Верховної Ради "Голос України" ще у 2016 році публікує статтю про відсутність особливого періоду в Україні; Міністерство оборони та Адміністрація Президента України стверджують, що особливий період продовжується; а Вищий адміністративний суд України просто затягує час!

Відповідно до статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є розумні строки розгляду справи судом. Але не дивлячись на це прийняття рішення за справою № 802/1799/16-а у Вищому адміністративному суді всебічно затягується.»

Нагадаємо, що свою касаційну скаргу вінницький парашутист-рятувальник закінчив такими словами: «…у випадку відмови за касаційною скаргою буду змушений звертатися до Європейського суду з прав людини для вирішення поставленого питання та скасування військово-контрактного рабства в Україні».  

Слідкуємо, чим завершиться позов Дениса Осіпова, тому що рішення за ним може стати прецедентом.

«Контракт – це державна кабала»

Сніжана Чубенко (43), адвокат:

– Так званий особливий період (я не вважаю, що це особливий період, це стан війни, неоголошеної, гібридної, будь-якої, але війни між Україною і Росією) може тривати невизначений час. Два, п’ять і 25 років… Тому люди, фактично, підписавши контракти, підписали собі кабалу, рабство, і не мали можливості звільнитися зі Збройних сил України. У моїй практиці було, коли люди втрачали органи, втрачали фактично можливість бути повноцінною одиницею в системі Збройних сил України, а їх визначали обмежено придатними до служби і тягнули на передову, служити з повним навантаженням, попри обмежу боєздатність. Люди не мали можливості чи то бачити, чи то чути, чи мали каліцтва і служили, не маючи змоги звільнитися… На етапі так званого особливого періоду є дуже багато порушень прав громадян, які і добровільно стали військовослужбовцями, і примусово (контракти підписувалися в різних умовах). Маса є порушень, за які мали б, я вважаю, відповідати вищі чини нашої армії перед Законом, перед державою і перед тими людьми. Відповідати, впритул до кримінальної відповідальності.

Читайте також:

Дружина військового-контрактника: мій чоловік потрапив у армійське рабство

Що міняє Закон про звільнення контрактників? Пояснюємо на вінницькому прикладі

До кінця року у Вінниці мають знайти 600 контрактників. На яку зарплату?

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.