Окупація Вінниці 81 рік тому. Про злочини, заподіяні фашистами, розповідають науковці

Окупація Вінниці 81 рік тому. Про злочини, заподіяні фашистами, розповідають науковці
  • В липні 81 рік тому наше місто було окуповане німецькими військами. Майже три роки, до 20 березня 1944 року, Вінниця жила під німецьким командуванням. Як тоді було вінничанам? Що відбувалося в місті за цей час? 

Довгих та страшних два роки і вісім місяців під час Другої світової війни тривала окупація Вінниччини. Впродовж цього часу на її території діяв жорстокий нацистський режим. Загарбники принесли з собою нові, не чувані до цього лиха.

За офіційними даними, під час окупації області понад 205 тисяч мирних жителів розстріляли та закатували в концтаборах, тюрмах та гетто, майже 80 тисяч людей вивезли на примусові роботи.

Відео дня

— Захоплювала Вінницю група армії «Південь», — розказав Depo Вінниця науковець Павло Мельников. — Все відбулося дуже швидко: до міста німці увійшли вже 20 липня 1941 року, а до кінця місяця зайняли всю область. У Вінниці розташувався штаб сухопутних військ армії: спочатку він розмістився у лікарні ім. Ющенка, а коли у 1942 році побудували ставку Гітлера, переїхав туди.

Сьогодні достеменно невідомо, скільком вінничанам вдалося евакуюватися із міста до приходу німців. Відомо лише, що до початку війни у Вінниці проживало близько 96 000 чоловік, після — на 60 000 менше.

Вже за дев'ять днів після захоплення, 29 липня, у Вінниці розпочалися облави та розстріли, при цьому найбільших облав було дві: у вересні 1941 та квітні 1942 року. Їхніми жертвами, в першу чергу, стали євреї.

В квітні 1942 року німецькі окупанти зігнали 10 (15) тисяч єврейського населення Вінниці до П'ятничанського лісу та розстріляли. Там були старі, жінки та діти. Працездатне населення в тисячу осіб відправили на роботу до Німеччини. 

Окупація — це завжди смерть

У Вінницькій області діяли 18 таборів для військовополонених (концтаборів). Найбільші з них розташовувались у Вінниці, Жмеринці, Гнівані, Літині, де було знищено майже 46 тис. військовополонених. 19 сіл Вінниччини були стерті з лиця землі, а їхні жителі — знищені. Ще 150 сіл знищили частково. 

Загалом, за різними оцінками, у Вінниці було убито, загинуло від хвороб, голоду, холоду тощо від 10 до 15 тис. військовополонених. 

— Існування містян в умовах нацистської окупації є цікавим і водночас дуже трагічним, — розповів АрміяInform Сергій Гула, заступник директора Музею Вінниці. — Воно вивчається й донині, адже комплексного уявлення про те, як жила Вінниця, немає. Бо окупація — це завжди смерть і страждання, але водночас — це робота шкіл та університетів, діяльність театру і пожежної охорони, опіка над сиротами і постраждалими від репресій 1930-х років. Усе це разом дуже складно. Наразі для нас це вдвічі складніше, оскільки ми переживаємо тимчасову втрату нашої території та її окупацію.

Якщо говорити про контекст насилля, то після окупації на території радянської України, зокрема і у Вінниці, нацисти почали впроваджувати політику встановлення так званого нового порядку. Ця політика була заснована на принципах якнайширшої експлуатації окупованих територій та на расовій ідеології, теорії про вищість одних націй і неповноцінність інших та на запереченні права на їхнє існування. Новий порядок у перші ж дні окупації почав втілюватись в акціях знищення єврейського населення міста Вінниці.

Знищення пацієнтів Ющенка

Про злочини, вчинені нацистським окупаційним режимом у Вінниці, зокрема про один із найжахливіших — умертвіння пацієнтів обласної клінічної психоневрологічної лікарні імені акад. О. І. Ющенка.

 — На момент окупації, за різними даними, у лікарні перебувало від 1800 до 1720 пацієнтів, — говорить Сергій Гула. — Декого з них, але небагато, рідні забрали додому, коли стали ширитись чутки про заплановане умертвіння. Треба зазначити, що директор лікарні цьому не перешкоджав. А вже навесні 1942 року в лікарні залишилось лише приблизно 200-300 хворих. Частину з них перевезли в лікарню у Хмільник на Вінниччині, де від голоду померло 60 осіб, а інших — розстріляли. Решту перевели в колишній арештний будинок НКВС у Вінниці. Там вони помирали від хвороб і виснаження. На момент вигнання нацистів із міста залишилось лише 50-60 пацієнтів. Тобто в різний спосіб були вбиті майже всі хворі з нашої психоневрологічної лікарні. 

Пройшло більше 80 років. І сьогодні весь світ побачив, як вже російська армія, масово вбиваючи, катуючи та гвалтуючи цивільних українців, позбавляючи їх волі та депортуючи, здійснюючи насилля та вчиняючи інші воєнні злочини, поставила себе на один щабель із нацистськими загарбниками з їхніми жахливими злодіяннями проти людства.

 

Читайте також

«Мрію про мир ціною перемоги» — вінничанин Євген Ісаєв з передової

«Не можу більше мовчати». Актор Анатолій Білий засудив війну в Україні та виїхав з Росії

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (4)
  • Ольга Боднар

    Все те саме повторилось через скільки років....😔
  • Tatyana Kondratyk

    І страждає простий народ!
  • Lesia Mazur

    Шкода простих людей в кожній війні ,бо вони  саме більше страждають....
  • Тамара. Кулик

    Все повторилось через стільки років...

keyboard_arrow_up