Нова "бомба" для Вінниці та Калинівки

>Минулої п’ятниці депутати Калинівської районної ради ухвалили звернення до міністра оборони з вимогою заборонити ввезення на арсенал боєприпасів із інших регіонів держави. А в кулуарах сесії депутати пропонували присвоїти полковнику Омелянчику, який "відкрив нам очі на те, що робиться за колючим дротом на арсеналі", звання почесного громадянина Калинівки.
- У документах значилося, що частина привезеного до нас озброєння належить до першої категорії, - каже полковник Омелянчик. - Але навіть неозброєним оком було видно, що це фабула. Все одно, що в автосалоні мені пропонували б новеньке авто, а насправді підсували вже "потріпану" машину.
Колишній командир тоді доручив сфотографувати озброєння "першої" категорії. Ці фото заржавілих ракет і мін полковник доставив на сесію Калинівської районної ради. Крім них, на знімках чітко видно зіпсовану тару, в якій знаходяться 120-міліметрові міни, та як ці міни укладено у пристосовану тару. Під фото названі й інші порушення. Наприклад, на 30% ящиків, доставлених із Славути і Брюховичів, відсутні кришки, і вони забиті дошками. Частину ракет доставили в тарі, яка не пристосована для їх укладення штабелями. На деяких ящиках взагалі відсутнє маркування - що в них знаходиться?
Коли командир частини відмовився приймати таке "добро", його відсторонили від посади. Але, на думку полковника, громада повинна знати, що робиться на арсеналі, адже йдеться про безпеку тисяч людей. Він також висловив щиру вдячність усім, хто виступив проти створення в Калинівці на базі арсеналу центру з утилізації боєприпасів.
 - Програма утилізації озброєнь, яку презентували в Калинівці, далася взнаки у далекій від нас Албанії, - повідомив депутатам полковник Олег Омелянчик. - Там на одному з арсеналів створили аналогічний центр. Закінчилося це тим, що наприкінці минулого року під час виконання робіт там стався вибух. Не обійшлося без людських жертв.

"Ми виграли не війну, а тільки один бій"

Про наміри створити на базі арсеналу №48 (так військові називають калинівські склади) регіональний Західний центр з ліквідації зброї заявив президент ще в 2005 році. А два роки тому, у 2006 р., коли вже був виданий відповідний указ президента, високі військові чини всіляко переконували керівників району і місцеву громаду в тому, що реалізація такої програми піде їм на користь, бо стане менше небезпечних озброєнь. Проте депутати не дали дозволу на створення такого центру. Голова районної ради Анатолій Нагребецький дотепер тримає у своєму столі відповідь із Міноборони, де сказано, що військові не виконали указу глави держави через те, що калинівська громада не дозволила їм це зробити.
- Але ми виграли не війну, а тільки бій, - каже один із депутатів райради. - Я це зрозумів сьогодні, коли дізнався про те, на якій пороховій бочці всі ми тут сидимо.
- У Брюховичах земля військової частини вже продана, - повідомив полковник Омелянчик депутатам. - Тому озброєння звідти все одно вивезуть. Це планувалося зробити у вересні. За моєю інформацією, поки що звідти боєприпаси не надходили...
Присутній на сесії новий командир частини, полковник Ігор Степанченко запевнив, що за час його перебування на посаді впродовж останніх місяців із інших частин боєприпаси на 48-й арсенал не завозили.
Крім звернення до міністра оборони з вимогою не завозити на калинівський арсенал старе озброєння, райрада також порушила питання про надання дозволу депутатській комісії на ознайомлення із ситуацією на складах. Згоду працювати в такій комісії дав і колишній командир частини полковник Омелянчик.
- Якщо тільки нас поведуть за маршрутом "для галочки", я підніму такий галас у пресі, що мало не видасться, - запевнив полковник. - Громада повинна жити у безпеці. До чого призводить замилювання очей, ми вже побачили у Новобогданівці, Артемівську, Лозовій...
На думку військових, процес утилізації вже наявних боєприпасів стримує протистояння між двома міністерствами. Так, Мінпромполітики має необхідну базу для утилізації. Але Міноборони не знаходить із ним спільної мови.
- Процес утилізації відбувається в кілька етапів, - каже полковник Омелянчик. - Так чи інакше, розбирати "добро" маємо на місці. А вже потім гільзи в один бік, а порох - в інший...
Але отримати ліцензію на розбір боєприпасів - непосильна справа. Як висловився один із військових, не можуть поділити - кому дістануться гільзи, а кому порох. УВсе впирається в отримання вигоди.

Чому горить і вибухає?
- Я не вірю в те, що причиною вибухів у Лозовій є пожежа, - вважає полковник Омелянчик. - У нас був випадок, коли вогонь підійшов за 50 метрів до арсеналу. Ми все одно погасили його.
Основна причина всіх вибухів, на його думку, - людський фактор.
 - Час від часу я проводив експеримент, - каже полковник. - Знімав своїх орлів із робіт із боєприпасами, заводив у приміщення і пропонував роздягнутися. Обов’язково знаходили у таких випадках сірники...
Нині на території арсеналу знаходиться зрізане гілля. Новий командир, на прохання свого попередника, уточнив, що його не спалюють. Так воно й лежить на території. А загоряння може спричинити навіть удар блискавки.
- Спишуть на стихію, - каже Олег Омелянчик, - а насправді причина в іншому. Ми відвозили такий сухостій на спеціальний майданчик і спалювали його.
Ще одна причина можливих вибухів на арсеналі - старіння самих боєприпасів. "Гвинтівка, яка висить на стіні, сама здатна вистрелити".
Не виключають і можливості диверсії. Охороняють арсенал не солдати, а служба військової охорони (ВОХР). Набирають їх із цивільних. Полковник Омелянчик каже, що особисто проводив співбесіди з кандидатами в охоронники. За його словами, дуже важко підібрати відповідальних людей. Тому спланувати диверсію, припускає співрозмовник, можливо навіть за короткий час.

Коментар
Анатолій Нагребецький
голова Калинівської районної ради
- Депутати вже двічі обговорювали ситуацію навколо арсеналу. На засідання постійної комісії запросили і військових, і представників МНС, і СБУ. Ми маємо знати, що там за тим дротом робиться. По-друге, треба за будь-яку ціну не дозволити більше ввозити боєприпаси з інших складів. Нинішня сесія показала, що депутати в цьому налаштовані одностайно. Ми також звернулися за підтримкою до депутатів Вінницької районної ради. Раптом станеться біда, вона зачепить і їхні села. Сподіваємося на розуміння обласних структур, які відповідають за безпеку громади.

Факт для роздумів
Спілкуватися з нашим журналістом новий командир частини полковник Ігор Степанченко категорично відмовився. Із часом ми зрозуміли чому. У розпорядженні редакції є копія телеграми, якою командирам військових частин, що обслуговують арсенали озброєнь, забороняється допускати журналістів на територію частин, за підписом начальника Центрального ракетно-артилерійського управління озброєння Головного управління логістики Командування сил підтримки ЗС України полковника А. Артющенка.

Свідчення очевидця утилізації

Вольфрамові наконечники протитанкових ракет вагонами за безцінь відправляли за кордон

- Я частково був причетний до розробки технології переробки наконечників протитанкових ракет на порошок, - на умовах анонімності розповів "RIA" один із відомих спеціалістів. - Справа в тому, що вони виготовлені з дуже дефіцитного вольфраму, який видобувають тільки у двох країнах світу. Наші військові вагонами відправляли такі наконечники за кордон по ціні чотири долари за штуку. Це настільки мізерна ціна, що навіть уявити важко.
Фахівці інституту Патона разом із суміжними спеціалістами у надзвичайно короткі терміни розробили технологію переробки наконечників на порошок. Продавати порошок було б набагато вигідніше. Але те, що вигідно державі, зовсім невигідно деяким високопоставленим чиновникам. І все поросло травою.
А сьогодні вже немає що переробляти, таких протитанкових ракет залишилося небагато.

"Запитання не до нас"
Сергій Філімонов
генеральний директор фірми "Вінекспо"
- Ми за власні кошти розробили кілька технологічних зразків тари європейського зразка для зберігання і перевезення боєприпасів. Майже рік випробовували дослідні зразки на базі військових частин. Потім презентували свої вироби на арсеналі в Калинівці за участю представників Міноборони та командирів військових частин, які обслуговують інші арсенали та склади озброєнь.
Міністр оборони навіть видав наказ про введення в експлуатацію нових зразків тари контейнерного типу для транспортування боєприпасів, які підлягають утилізації. Але поки що військові у більшості випадків, як і раніше, використовують стару дерев’яну тару. Чому? Запитання, як кажуть, не до нашої структури.
На згаданій сесії Калинівської райради схоже запитання колишньому командиру "арсенальної" частини поставив депутат Володимир Ганжа.
- Скажіть, а навіщо вам повертають тару з-під боєприпасів, адже вона й без того стара, а під час транспортування стає непридатною?
- Так "бабки" відмивають, - відповів полковник Омелянчик. - Приблизно 80 тисяч таких ящиків знаходиться зараз на арсеналі.

Довідка
2,5 мільйона тонн боєприпасів накопичилося на арсеналах, базах і складах Міноборони, що дислокуються на всій території України. Більша частина їх морально і фізично застаріла, стала непридатною для використання за призначенням. Гарантійний термін зберігання вичерпався майже в усіх боєприпасів, що створює реальну загрозу виникнення техногенно-екологічних катастроф.
Критична маса небезпечного спадку знаходиться й на калинівському арсеналі, розташованому на території більше ніж 600 гектарів. Тут налічується близько 180 тисяч тонн вибухонебезпечного "добра", тобто більше ніж дев’ять тисяч залізничних вагонів.
Сховища переповнені, тому частина реактивних снарядів зберігається під відкритим небом.
Між тим, поруч проходить автомобільна траса міжнародного значення. У разі виникнення позаштатних ситуацій під зону ураження потрапить 15 населених пунктів, у тому числі місто Калинівка, в яких загалом проживає приблизно 70 тисяч людей.
За певного збігу обставин хвиля вибухів може накрити більше ніж 500 тисяч чоловік. Справа в тому, що на арсеналі в/ч А-1119 зберігаються також ракети типу "Смерч" і "Ураган", дальність польоту яких сягає 70 кілометрів (до Вінниці від Калинівки 25 км по прямій. Тобто в разі чого злого духу в "калинівських" ракет може вистачити, щоб політати над Вінницею і повернутися назад.
Тим часом виробничі потужності на підприємствах Мінпромполітики та Міноборони дають можливість утилізувати протягом року до 70 тисяч тонн боєприпасів. На утилізацію тисячі тонн боєприпасів необхідно 2-2,5 млн грн.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.