«Не за себе, за дітей страшно». На Вінниччині оселилися дві багатодітні сестри з Харкова
- Жінки мають шістьох дітей, одна при надії. Місяць вони сиділи у підвалі Харкова, змогли врятуватися. Нині оселилися на Вінниччині та розповідають, що вони пережили.
Двох сестер, які з шістьма малолітніми дітьми втекли з-під ворожих обстрілів на Харківщині, прихистили знайомі. Навідалися з допомогою до них працівники ювенальної превенції Вінницького районного управління поліції.
Поліцейські передали родині коляску, підгузки, одяг, іграшки, засоби гігієни, харчі те решту, що потребувала сім'я.
Чоловіки жінок нині захищають нашу країну.
«Ми жили у підвалі при свічках. Біля будинку постійно розривались снаряди. Найважче було дітям. Вони ще зовсім маленькі, щоб зрозуміти чого треба сидіти тихенько, і ні в якому разі не виходити на вулицю. Найменшій дитині майже півтора року, а найстаршій — чотири. Вони, як кошенята, лізли по сходах до дверей, бачучи там світло. За місяць ми лише три рази на кілька хвилин виходили на вулицю, коли це дозволяли наші військові, — плачучи, згадує ті страхіття одна з сестер-переселенок Лілія. — Коли почули, що у сусідньому населеному пункті ці рашистські нелюди ґвалтують та вбивають дітей, зрозуміли — негайно треба виїжджати на більш небезпечну територію. За себе не страшно, страшно за дітей. Російські кати їх живими б не залишили.
Жінки нині в безпеці і щиро дякую за це своїм знайомим, які підготували для них кімнату. Дякую за підтримку і поліцейським.
«Я зараз навіть не знаю чи вцілів мій дім, адже обстріли там не припиняються, — продовжує Лілія. — Там залишилось усе моє життя. Якби не діти, я б з чоловіком була на передовій, але він наказав рятувати малечу та пообіцяв, що скоро ми усі повернемось додому і будемо жити в нашій рідній Україні».
Читайте також:
Як діяти та куди звертатися. У Вінниці розробили «Дорожню карту біженця»
Пам’ятка для батьків. Як допомогти дитині під час війни, щоб вберегти її емоційний стан
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
