«Руки геть від мови». У Вінниці провели акцію захисту української в школах

Законопроектом пропонується зберегти навчання мовами корінних народів та меншин до 2023 року. Активісти вбачають в цьому, що так хочуть зберегти російськомовні школи в Україні

• На площі Шевченка 16 липня провели акцію на підтримку української мови. 
• Вінницька молодь закликала не вносити зміни в освітнє законодавство, через які в Україні може стати більше російськомовних шкіл.
• Такі мовні протести сьогодні відбулися в багатьох містах України. А в чому суть?

Близько 18.00 біля пам’ятника Тараса Шевченка стали збиратися вінничани, переважно молодь. На нечисленному мітингу говорили, що вони проти внесення змін до закону про мову і впевнені, що освіта в Україні має викладатися першочергово українською.

Представник вінницького осередку ГО «Основа майбутнього» заявив, що законопроект, який вніс нардеп «Слуги народу» Максим Бужанський закріплює та посилює статус російської мови в українських школах.

— Законопроектом встановлюється, що не менше 80% предметів можна буде викладати російською мовою. При цьому встановлений раніше законом «Про освіту» плановий перехід російськомовних шкіл на викладання державною мовою відтерміновується як мінімум до 2023 року, — говорив координатор організації у Вінниці Давид Пшеничний.

Голова вінницького «Нацкорпусу» Ігор Княжанський був більш жорстоким у своїх промовах. Він закликав вінничан припинити спокійно ставитися до російської мови в Україні.

— Російська мова — це «гадский язык». Он він, лежить на столі, — говорив Княжанський, вказуючи на свинячий язик, що був підписаний лозунгом «Не язык, а мова». — Поки ми будемо толерувати російську мову в Україні ця ситуація (з мовними правками - авт.) буде повторюватися з року в рік.

Представник партії «Демократична Сокира» назвав ще одну небезпеку мовного закону від Бужанського — можливість обирати, якою мовою буде навчання.

— Нардеп пропонує залишити право визначати російськомовне викладання в школах на розсуд педагогічним колективам. Перехід на державну мову в школах України не завершиться навіть й після 2023 року, — говорив очільник місцевого осередку партії Василь Христюк.

Наостанок учасники акції заявили, що цей «безглуздий» законопроект потрібно зняти з розгляду та порадили нардепам у Верховній Раді більше не повертатися до мовного питання.

Що хочуть змінити у мові?

Мовні протести відбулися сьогодні в Києві, Харкові, Хмельницькому, Львові, Одесі та інших містах України. А причина у законопроекті 2362, який подав нардеп від «Слуги народу» Максим Бужанський.

На трьох сторінках викладені зміни, які покликані відтермінувати перехід на навчання державною мовою в закладах освіти з 2020 на 2023 рік. Ось це Бужанський пропонує внести в закон «Про освіту»:

«Особи, які належать до корінних народів, національних меншин України та розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року мовою відповідного корінного народу чи відповідної національної меншини України, до 1 вересня 2023 року продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим Законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою».

Таке «поступове збільшення» української в закладах освіти нардеп бачить наступним чином:

• базову середню освіту викладають державною мовою в обсязі не менше 20% річного обсягу навчального часу у 5 класі із щорічним збільшенням такого обсягу (не менше 40% у 9 класі);
• профільну середню освіту викладають українською в обсязі не менше 60% річного обсягу навчального часу.
• Перелік предметів, які викладаються українською та мовою нацменшин, визначається програмою освітнього закладу з урахуванням держстандартів, мовного середовища.

І за планом автора законопроекту, якщо Верховна Рада схвалить законопроект, то він почне діяти за 30 днів після публікації у «Віснику України». Проте такий план нині критикують в соцмережах та на мітингах.

За що критикують?

Законопроект мали розглянути сьогодні, 16 липня. Але його розгляд перенесли на 17 липня.

До цього в соцмережах був шквал критики та заклики вийти на протести. Зокрема, нардеп від «Європейської Солідарності» Володимир В’ятрович розповів, що ухвала законопроекту Бужанського — це «шлях до русифікації освіти».

«Перехід учнів 5-11 класів російськомовних шкіл на українську мову навчання з 1 вересня 2020 буде скасовано. Мало того, в БУДЬ-ЯКИХ школах (включаючи школи з українською мовою навчання) буде дозволено викладати «декілька навчальних предметів» російською мовою», — йшлося в його дописі на фейсбуку.

Виступив проти законопроекту 2362 і мовний омбудсмен Тарас Кремінь.

«Проєкт дозволяє і після 2023 року викладати 40-60% предметів російською мовою у 5-11 класах з навчанням мовою меншин, — писав Кремінь. — МОН не підтримує законопроєкт 2362, оскільки він суперечить цілям освітньої реформи, а також потребує лише термінових видатків з держбюджету на суму 56 мільйонів гривень.»

За даними, які надавало Міносвіти виданню «Бабель», у 2018-2019 роках в Україні діяли 194 російськомовні середні школи, серед яких 43 приватні.

Найбільше шкіл із російською мовою викладання — в Харківській (66), Запорізькій (35), Одеській (34) і Дніпропетровській областях (31). У Вінницькій області жодної школи, в якій предмети викладають російською мовою.

У Вінниці, нагадаємо, молодь вийшла на підтримку підозрюваних у вбивстві журналіста Шеремета

Читайте також:

Ноутбук, п’ять телефонів, 16 тисяч доларів… Що ще вилучили під час обшуку у Вербецького?

Ви за легалізацію чи проти грального бізнесу? ОПИТУВАННЯ

Старі штрафи та тюрма без амністії. Яким може стати покарання за п’яну їзду?

×

Подякуй журналісту гривнею

Валерій ЧУДНОВСЬКИЙ - автор цього матеріалу. Ви можете подякувати йому та надихнути на нові корисні матеріали

Закинути на Банку

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google