Навіки у наших серцях! Вінничанки, які загинули після повномасштабного вторгнення

Михайло КУРДЮКОВ

Від початку великої війни в України у боротьбі з російськими загарбниками загинуло понад сто жінок-військовослужбовиць. Серед них є кілька вінничанок. Згадаймо їхні імена та життєві історії.

«Українська жінка сьогодні — хто вона? Захисниця, яка ризикує життям заради Батьківщини. Волонтерка, яка цілодобово надає безцінну допомогу. Лікарка, яка героїчно рятує життя…», — такий допис сьогодні опублікував Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. Він подякував українським жінкам за самовідданість на передовій та надійний тил.

Ми приєднуємося до подяки нашим жінкам-захисницям, які боронять Україну на різних фронтах. Також у цьому матеріалі ми хочемо згадати імена жінок з Вінниччини, які загинули під час повномасштабної війни. На жаль, ми не знаємо імен усіх Геройок, які повернулися додому на щиті. Достеменно невідомо навіть їхньої точної кількості. Однак історіями деяких захисниць ми все-таки поділимося.

Ольга Свіргун

Ольга уродженка Глухова. Була військовослужбовицею 59-ї бригади. Несла службу на Херсонщині. У перший день вторгнення росії в Україну, виконуючи бойове завдання, разом з побратимами захисниця потрапила у засідку в районі Олешків. Поховали 33-річну Ольгу 11 березня у Гайсині. У неї залишилися мама та донька.

Відео дня

Голова Гайсинської районної державної адміністрації Людмила Головашич після похорону сказала таке: «Я готова була стати хрещеною або весільною мамою, а стала мамою загиблої дитини… Ольгу Свіргун рідна мама не змогла поховати — вона на ворожій території в підвалі… Тому цю дитину в останню путь проводжали ми — мами Гайсина…».

Вікторія Поліщук

Вікторія народилася у Збаражі (Самгородоцька громада), а до Вінниці потрапила, коли приїхала вступати до технічного коледжу на IT-спеціалістку. Мама дівчини Наталія розповідала нам, що донька з дитинства мріяла стати десантницею, її вабило небо, хотіла стрибати з парашутом та отримати військовий фах.

Після закінчення коледжу, Вікторія подала документи в три університети і в усі пройшла. Обрала Хмельницький технічний, де продовжила вивчати IT. «Я вже вступила, але все одно хочу в десантно-штурмові війська», — казала вона мамі. Невдовзі дівчина перевелася на заочну форму навчання й пішла служити. Присягу прийняла у жовтні 2019-го.

Мама Вікторії пригадувала, як вона із захопленням розповідала їй про свій перший стрибок з парашутом. Казала, що їй було зовсім не страшно, ось тільки всередині все стискалося, як тільки літак піднявся у повітря.

З нагоди святкування 30-ї річниці Незалежності України Вікторія взяла участь у параді. Крокувала Хрещатиком пліч-о-пліч з товаришками у складі парадних розрахунків десантно-штурмових військ ЗСУ. Мама із захватом спостерігала за тим дійством з екрана телевізора.

Вперше до зони проведення АТО/ООС Вікторія Поліщук потрапила ще до початку повномасштабного вторгнення. Там отримала звання старшої солдатки. На початку березня 2022-го мала їхати на схід вдруге, але почала велика війна. Дівчину відправили на Житомирщину, де 23 березня вона загинула.

Разом із побратимами вінничанка потрапила під ворожий артилерійський обстріл. Наталія каже, що позиції, що на них була донька, росіяни почали бомбардувати з повітря, потім почався артобстріл. Вогонь вівся з території недружньої білорусі. Поховали Героїню у рідному Збаражі.

Анна Ярмуратій

Відомо, що Анна з Жерденівки Гайсинського району. Проходила службу в складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади. Загинула на Миколаївщині разом зі своїми побратимами-вінничанами. У селі Анну пам’ятають як усміхнену, життєрадісну, небайдужу до людського горя та біди людину.

«Низький уклін мамі, що виховала і виростила чудову донечку, мужню захисницю, яка віддала своє життя за Україну!», — написали односельці загиблої у соцмережах. У грудні минулого року Анні мало б виповнитися 30 років.

Яна Рихлицька

До повномасштабного вторгнення Яна працювала в IT-сфері, подорожувала, займалася капоейра, кохала і була коханою. Коли почалася велика війна, дівчина одразу долучилася до волонтерського руху. Щодня їй надходило чимало запитів від знайомих та незнайомих людей: просили знайти або придбати шоломи, форму, дрони та багато іншого.

Друзі вінничанки розповідають, що вона завжди старалася допомогти усім. Говорять, що вона була не лише емпатійною та відповідальною людиною, але й якимось дивом всюди встигала.

До ЗСУ дівчина приєдналася в жовтні 2022 року. Була парамедикинею у складі 93-ї бригади «Холодний Яр». За час служби врятувала не одного бійця. Загинула 3 березня 2023 року під час евакуації пораненого з поля бою під Бахмутом. російський снаряд поцілив в їхній автомобіль «швидкої».

В останню путь Геройку проводили у рідній Вінниці. На похорон Яни приїхало чимало побратимів та посестер. «Вона віддавала себе повністю. Не шкодувала себе. Це велика втрата для усіх нас», — сказав на цвинтарі коханий Яни Олександр, також військовий.