Життя у прірві війни: чому варто подивитися фільм «Життя на межі» від ветеранів та номінантів «Оскара»

Наталія КОРПАН

Перший і єдиний фільм, який охоплює весь період російсько-української війни, презентували у Вінниці.
З 16 березня стрічка виходить у прокат. Розповідаємо, чому вам варто її побачити.

Створення цього фільму почалось у 2020 році одразу після звільнення з лав ЗСУ ідейних творців стрічки Юрка Іванишина та Павла Пелешка. У фільмі зрозумілою мовою показують хронологію усіх подій: що трапилось в Україні від моменту Революції Гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року) до повномасштабного вторгнення росії (24 лютого 2022 року).

Фільм створювали три роки. В роботі було 648 годин архівного відеоматеріалу. Продюсер фільму Юрко Іванишин презентував цю стрічку у Вінниці, ми відвідали показ та розповідаємо про неї.

Відео дня

Творці фільму — ветерани війни

Юрка Іванишина та Павла Пелешка ви можете знати за їхнім попереднім фільмом «Зима у вогні», який розповідає про Майдан та Революцію гідності. Його було номіновано на «Оскар», як найкращий документальний повнометражний фільм.

Режисер Павло Пелешок та продюсер Юрко Іванишин — ветерани та найліпші друзі, які до подій Майдану займалися продюсуванням. А з початку Революції Гідності чоловіки запустили свій проєкт УКР.СТРІМ. Першочергова ідея була такою: взяти камери та вести онлайн-трансляції з Майдану.

Вони ніяк не коментували, що відбувається у кадрі, а давали людям змогу самим робити висновки. Павло говорить у фільмі: «Нам стало важливим робити щось справжнє, ми адаптували вчинки відповідно до обставин».

Далі після російської окупації Криму у 2014 році вони приймають рішення покинути все і йдуть добровольцями на війну на Сході України. Там вони паралельно зі службою продовжували знімати. А тоді на другому році російсько-української війни їхня стрічка «Зима у вогні» стає номінантом на Оскар, й їх відпускають у Лос-Анджелес на церемонію у недовготривалу відпустку.

Після міжнародного успіху їхнього фільму Павло та Юрко повертаються назад в окопи, й вирішують зробити стрічку з документальним свідченням нашої боротьби. Вони захотіли показати світу єдину правду про те, за що ми боремось і які цінності відстоює Україна весь цей час.

— Там немає жодної спеціально знятої сцени, ми не відправляли жодних операторських груп навмисно. Це все робилося впродовж нашого життя. Ми ще не розуміли: чи будемо щось з цього робити, чи ні. Але, коли ми повернулися з Лос-Анджелесу назад в окопи, то ми зрозуміли: «Блін, світ не доганяє, що відбувається», — говорить Юрко Іванишин.

Знімати стрічку розпочали у 2020, коли звільнилися з лав ЗСУ. Вони з уламків спогадів і власного відеоархіву показати, вирішили показати людям, чому російсько-українська війна стала можливою у 21 столітті.

«Ми вирішили, що по закінченню військової служби маємо розказати про російську агресію в Україні від самого початку. За кордоном нас втомлювало кожен раз це переказувати і все пояснювати. Хотілося просто сказати — подивіться фільм і вам все буде зрозуміло. Я думаю, нам це вдалося. Принаймні, після перегляду саме іноземцями у них вже не виникає якихось питань», — розповідає режисер Павло Пелешок.

Фільм про кожного з нас

Це перший і єдиний фільм, який охоплює весь період російсько-української війни — від 2014 року до сьогоднішніх днів. Автори завершували роботу над стрічкою невдовзі до початку повномасштабного вторгнення. Після 24 лютого, попри всі технічні складнощі, вони зробили важливі зміни до монтажу і додали частину про життя українців після 24 лютого.

— У цій стрічці ми не хотіли давати настільки багато жахливих кадрів, як у фільмі «Зимі у вогні». Тут ми більше хотіли пропустити це через нашу душу. Через українську душу. Однак один з наших критеріїв: ми робимо це кіно для іноземного глядача насамперед, — пояснює продюсер фільму. — Це важко. Інколи українцям важко розказати, що тут відбувається… А як показати іноземному глядачу, що відбувалося в Україні? Хотілося показати, які ми зсередини. За що ми боремося. Чому ми це робимо. Я не хочу ходити з простягнутою рукою і казати: «Дайте мені». А хочу, щоб вони прийшли й сказали: «Вау, ви такі сильні, тримайте». Я хочу, щоб була така реакція. Намагалися пазл у цьому фільмі скласти, щоб люди не забували з чого починалося.

У стрічці ми бачимо вставки з промов путіна, який, як зазвичай, бреше. У ній кадри з мирної подорожі на церемонію вручення «Оскара» в Лос-Анджелесі переплітаються з війною. Це наштовхує тебе на роздуми про те, що війна стала новою нормальністю.

— Щоб воно чіпляло, ми багато разів переробляли монтаж. Коли робили все по законах кінематографії, то воно чомусь не працювало. Тому доводилося знову все перероблювати, — пояснює Юрко Іванишин. — Під час процесу створення ми поміняли дуже багато людей, бо люди не витримували. Павло декілька разів нервово зривався, бо, окрім відео, він ще переслуховував тонни радіоперехоплень від росіян. Ми не знали, як це все скомпонувати для іноземного глядача. Не хотілося, щоб він три хвилини поплакав від жахливих речей і нічого не зрозумів. Хотілося саме показати нас зсередини. Мені здається, нам вдалося створити фільм, щоб він нас трохи об'єднував. А також надавав сили і сенсу нашій боротьбі.

Новини Вінниці - фото з Життя у прірві війни: чому варто подивитися фільм «Життя на межі» від ветеранів та номінантів «Оскара» — Продюсер Юрко Іванишин

У цьому фільмі можна почути шість треків п'яти неймовірних українських гуртів: KOZAK SYSTEM, KARNA, MOTANKA, THE HARDKISS, dakhabrakha. А також відомий композитор Оскар Сенен написав свою нову роботу для фільму «Життя на межі». Серед його попередніх фільмів: «Корона», «Лего», «Бетмен», «Термінатор: Генезис» та інші.

Реакції іноземних глядачів

Світова прем'єра фільму «Життя на межі» відбулася 15 грудня у Берліні. Команда уже підписала контракт із французькою дистриб’юторською компанією SHK Distribution, яка поширює продукт на європейському телебаченні. Також фільм демонструватимуть у Таїланді, Японії, Австралії, Туреччині.

— Я був на показі у Берліні, й я можу сказати, що цей фільм «працює». Я побачив саме той ефект, на який ми розраховували. До початку фільму, я ходив і розмовляв з різними політиками, й там були ще такі розмови: «А в яких об'ємах треба давати Україні допомогу? А може дипломатичним способом все вирішиться?», — пригадує продюсер. — А після фільму у нас була дуже велика дискусія з поважними політиками, і дискурс був однозначний: давати допомогу Україні — це те, що потрібно робити обов'язково.

За словами Юрка Іванишина, з політичної точки зору — це та мета, яку вони хотіли досягнути. Бо для нас дуже важливо, щоб нам допомагали з озброєнням.

— А друга мета, яку я хотів вкласти у їхні голови: українці — поважна нація, яка давно має свою культуру. Ми є ті, хто можуть бути вашим кращим сусідом. Коли у Берліні говорили про те, чому Україна повинна виграти, я відповів: «Бо від цього залежить хто буде вашим сусідом: добрим чи поганим».

В українських кінотеатрах стрічку можна буде глянути з 16 березня.