Монополія обленерго, РРО і держнагляд. Про проблеми бізнесу говорили з нардепом Іриною Борзовою

На минулому тижні, 28 листопада, підприємці зі спілки «СТІНА» зустрілися з народним депутатом України Іриною Борзовою, яка пройшла до Верховної Ради з мажоритарного округу №14 і стала членом фракції «Слуга народу».

Мета зустрічі, що проходила в приміщенні «Галереї ХХІ», обговорити проблеми бізнесу.

— У нас є прагнення — налагодити співпрацю, завдяки якій вдасться знизити адміністративний тиск на бізнес і як результат, зменшити часові та фінансові витрати для ведення підприємництва, — каже голова спілки «СТІНА» Олександр Печалін.

Занотували найголовніше з діалогу, який тривав понад дві години.

Законотворці з народу

Почали розмову з того, що громадські організації повинні отримати право вносити законопроекти. Детально про це говорив експерт з питань бізнесу Євген Зільберт:

— Законодавча діяльність громадських організацій має базуватися на таких принципах: зрозумілий текст законопроекту з обґрунтуванням; простий механізм подання проектів до Верховної Ради; відбір тих організацій, що можуть вносити законопроекти, аби Рада не загрузнула у тисячах ініціатив. А ще доступ ГО до обговорень законопроектів та їх представлення на засіданнях Верховної Ради. У разі відмови в розгляді законопроекту, народні депутати мають публічно роз'яснити чому було заперечення, — каже Зільберт.

На це Ірина Борзова розказала, що президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради вже таку ініціативу: законодавче право громадських організацій ухвалене в першому читанні нардепами.

— Нині проект є на розгляді у Конституційному суді, а механізму, як будуть вносити законопроекти громадськість до Верховної Ради немає. Цей алгоритм буде важким, — каже Борзова. — Громадських організацій тільки у Вінницькій області біля двох тисяч. Зазвичай, частина з цих ГО заполітизована. Як відібрати громадські організації, що матимуть законодавчу ініціативу?

— ГО повинна мати не менше двох років публічної діяльності за профілем законопроекту. Тобто, організація повинна мати сайт, де висвітлюватиме свою діяльність та публікуватиме про ту проблему, яку вони хочуть вирішити новим законом, — пропонує експерт з питань бізнесу. Натомість, нардеп сказала, що «це може бути одним з пунктів механізму», а сама система відбору ГО-законотворців має бути ширшою.

Обленерго-монополісти

На зустрічі зачепили проблеми, які виникли через реформу ринку електроенергії: підприємцям дозволили продавати електроенергію, але цього недостатньо, вважає підприємець Юрій Захарчук.

— На ринку електроенергетики чітко закріплена монополія обленерго. Яскравий приклад: за нестандартне приєднання до електромереж австрійський інвестор HEAD має заплатити 1,6 мільйона євро на рахунок обленерго. Жодна з компаній у Вінницькій області та Україні загалом не може надавати послуги розподілу електроенергії, видавати технічні умови на приєднання, крім обленерго. Тому потрібно дати можливість будь-якому суб'єкту господарювання побудувати підстанцію й стати розподільчою компанією з повноваженнями, які мають обленерго, — каже Захарчук.

Ірина Борзова на це каже, що потрібно перш за все «працювати над монополією обленерго», на що підприємці кажуть — «аби подолати монополію треба створити конкуренцію».

— Аби був конкурентний ринок — потрібно створити умови для бізнесу, який зможе легко приєднатися до мереж і передавати електричну енергію не тільки собі, а ще й іншим суб'єктам господарювання та навіть населенню. Потрібен новий закон, — каже Юрій Захарчук.

— На це піде дуже багато часу: щоб його написати, подати, розглянули на комітетах Верховної Ради, проголосувати, розглянути правки тощо. Краще, аби ви сформували зміни до чинного законодавства, яким зможете усунути нинішні проблеми на ринку електроенергії, — відповідає Ірина Борзова.

Тож підприємці домовилися передати текст пропозицій по зміні законодавства нардепу вже після зустрічі.

РРО «виштовхне» людей з бізнесу

Чимало часу говорили і про РРО — державний контроль обігу коштів через касовий апарат, який збираються запровадити абсолютно для всіх підприємців, незалежно від розміру їхнього бізнесу.

Учасниця ради підприємців при Вінницькій ОДА Маргарита Кіракасян каже, що підприємства не проти касових апаратів, а проти надмірного рівня адміністрування:

— Кодування товару, внесення запасів у електронну базу тощо — це все потребує від малого бізнесу наймання ще одного співробітника, і як правило, додаткових витрат. Це не полегшення ведення бізнесу. Розумію, що Верховна Рада хоче обмежити надходження контрабанди. Але потрібно боротися з цим на митницях, які є в кожній області, а не душити малий та середній бізнес.

Малому бізнесу буде достатньо невеликого апарату, в який можна внести суму і видати чек. Не потрібно кодування, бо, зокрема, в канцелярії є тисячі найменувань, на кожне з яких свій код і всі неможливо вивчити. Помилки неминучі, а штрафи за це дуже великі, — каже Кіракасян.

Ірина Борзова відповіла, що для роботи над покращенням законів у Києві створили Координаційну раду з підприємцями. На ній працюватимуть щодо вдосконалення законодавства до ФОПів 1,2,3-ої груп:

— На мою думку, треба підняти ліміти, спростити кодування і дати більше повноважень підприємцям: аби люди розвивали свій бізнес, а держава це не заважала робити.

Буде реалізовано мораторій на перевірки щодо використання РРО фізичними особами-підприємцями до 2021 року. І запровадять безкоштовне користування програмами РРО, що підприємці зможуть спробувати вже з 2020 року.

Я вам пропоную плідно попрацювати по пропозиціях для ФОПів 1,2,3-ої групи, передати їх своїм колегам в Києві, які у складі координаційної ради, — каже Ірина Борзова.

Спрощені правила для малих виробництв

Завершальну частину зустрічі присвятили обговоренню системи НАССР. Її головна мета полягає в здійсненні контролю за безпекою харчових продуктів і виявлення потенційної небезпеки (біологічної, хімічної, фізичної).

Втім, на думку підприємців спілки «СТІНА», в тому вигляді, якою система є зараз — її не можна застосовувати для підприємств з малими потужностями:

— Проблема в тому, що незалежно від розміру бізнесу, підприємці збирають однакову кількість документації та мають однаковий контроль, — каже підприємниця Лариса Тєлєга. — Наголошую, я не проти системи ХАСП. Але для малих потужностей має бути спрощений механізм з чітко визначеними окремими пунктами, які людина немає права порушувати. Необхідно ввести мораторій на запровадження ХАСП для малих потужностей, щоб розробити механізм як має регулюватися ця система на малих підприємствах-виробниках.

Ірина Борзова розповіла, що нині зареєстрований законопроект від партії «Слуга народу», який скасовує обов’язкове застосовування деяких процедур, заснованих на принципах цієї системи до підприємств з малими потужностями. Проте, скасовувати не можна, каже Євген Зільберт.

— Якщо ми скасуємо цю систему, то це обмежить експортні можливості малих фермерів до країн ЄС. Потрібно внести зміни до наказу №590 Мінагрополітики, в якому прописати спрощену процедуру системи НАССР і зобов'язати виробників вести звітність про походження, якість та безпеку необроблених харчових продуктів, — пояснив чому цього не варто робити експерт з питань бізнесу.

Підсумки

За результатами зустрічі підприємці спілки «СТІНА» і нардеп «Слуги народу» Ірина Борзова домовилися про подальшу співпрацю.

Учасники бізнесової ГО розказали, що заради зниження адміністративного тиску на підприємців та спрощення ведення бізнесу, готові до діалогу й з іншими народними депутатами, які пройшли від округів Вінницької області.

Читайте також:

• Австрійці шоковані. Чому заводу HEAD за підключення до електрики потрібно 1,6 мільйона євро
• Мій бізнес. Як молоде подружжя відкрило кав’ярню на гроші з весілля. «Було відчуття ніби ми випили»
• АТОвцям допоможуть відкрити бізнес за гроші для безробітних

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.