Молдова голосує: чому результати виборів у сусідів важливі для нас, репортаж з Кишинева

• Виборці сусідньої Молдови обирають сьогодні, 28 вересня, парламент країни.
• Напередодні журналіст «20 хвилин» перебував у Молдові. Що вдалося побачити у столиці і почути під час розмов з молдовськими виборцями?

 

Результати нинішніх виборів дуже непередбачувані. Хто переможе: проєвропейські, чи проросійські сили? Співрозмовники журналіста «20 хвилин», з якими спілкувався у Кишиневі, не мають одностайної думки у прогнозах.

 Молодь у своїй переважній більшості прагне європейського майбутнього для своєї країни. У людей старшого покоління погляди спрямовані у бік росії. Показовою у цьому плані була моя розмова з мешканцем міста Сороки, третього за величиною у республіці. Чим саме показовою, дізнаєтеся далі, так само, як і про те, що почув від інших співрозмовників.

Потяг йде дуже повільно

У Молдові автор публікації був проїздом. Поїздка відбувалася за два дні до виборів. Як журналісту не скористатися можливістю дізнатися від місцевих, за яку політичну силу віддадуть голоси? Це не просто цікавість, аби задовольнити інтерес.

Якщо перемогу здобудуть проросійські депутати, у нас виникнуть проблеми: доведеться зміцнювати кордон з сусідами. Особливо на його Придністровському відрізку, де уже стоять російські війська. Територія сусідів може стати плацдармом для нападу на Одесу, про що весь час мріють російські окупанти.  Тому, повторюю, результати голосування у Молдові важливі ще й для нас.

Зустрічає Ленін на постаменті

Поїзд Київ-Кишинів прямує до Молдови через день. До прикордонного Могилів-Подільського прибуває за декілька хвилин до 12-й ночі. Тут пасажири проходять митний і прикордонний контроль. Перевірка нашого плацкартного вагону тривала півтори години. Її здійснювали загалом приблизно десять людей. Першим по вагону пройшов прикордонник із собакою. Далі працювали митники, вибірково перевіряли сумки пасажирів, більшість з яких відповідала, що прямує до аеропорту Кишинева. Цікавилися у пасажирів, чи знають, скільки коштів мають право вивозити без декларації.  

Після того, як залізничний состав пройшов міст через Дністер, — ще одна перевірка, уже на території Молдови. До вагону зайшла єдина жінка у формі митниці. Перевірила паспорти з допомогою сканера. На це витратила приблизно пів години і поїзд рушив далі. Ніхто з прикордонників до вагону не заходив.

До речі, ті, хто вдень перетинає кордон з Молдовою у Могилів-Подільську, особливо якщо їдуть автобусом, чи на маршрутці, звертають увагу на пам’ятник, що на протилежному березі Дністра.

Тут, у селищі Отач, у всій красі можна побачити Леніна з піднятою рукою На деяких будинках дотепер збереглася радянська символіка. Попри те, що в Молдові, як і у нас, вона заборонена.  

Про це згадую неспроста. Цей пам’ятник є одним із свідчень проросійських настроїв частини громадян сусідньої держави.

З Вінниці до Кишинева трохи менше 400 км. Подорож поїздом тривала 16,5 години. Мабуть, це найповільніший потяг, яким раніше доводилося їздити.

Побачив мало агітаційних матеріалів

Після виходу із залізничного вокзалу у Кишиневі, мимоволі звертаєш увагу на дві речі. Вони абсолютно різняться між собою, але запам’ятовуються. Неподалік вокзалу продавці пропонують прямо на землі розклали свої товари. Згадалася наша торгівля із землі, особливо популярною вона була уздовж проспекту Коцюбинського. Тільки коли це було?

Друге — дуже мало передвиборчих агітаційних матеріалів. На вокзалі взагалі нічого не інформувало про те, що через день у країні вибори. Один зі стендів з агітаційними фото побачив на бульварі Дачія, біля будинку з написом «Казино Європа». Ця магістраль одна з найдовших у столиці Молдови. Кажуть, раніше бульвар мав іншу назву бульвар Миру. Чому перейменували. Не вдалося дізнатися від місцевих. Ті, в кого запитував, не знають відповіді. Значну частину цієї гомінкої магістралі (чотири ряду для авто в одному напрямку), пройшов пішки, але згадку про вибори побачив лише в одному місці.

Зате, коли їхав з вокзалу на таксі, з вікна автомобіля було добре видно пам’ятник Котовському, тому самому командиру, якого тиран сталін називав одним з найхоробріших.

Таксист на питання про прогнози виборів, відповів, що він до політики не має відношення. Каже, у мене свою політика — "баранка", тобто кермо.

«Студенти хочуть, щоб нас швидше прийняли в ЄС»

Крім згаданого таксиста, розмовляв з лікаркою, студенткою, психологинею, викладачкою медичного університету, заробітчанином-дальнебійником, який повернувся з Європи, бо закінчилася віза.

—У нас своя клініка, — каже пані Антоніна. — Створили її разом з чоловіком, він доктор медичних наук, тепер з нами працює ще донька, вона психолог за фахом. Надаємо пацієнтам психіатричні і психологічні послуги.

Жінка багато розповідає про те, як у них стало більше пацієнтів з психологічними розладами, особливо це стосується молодих людей. Ще додає інформації про роботу клініки. Коли запитую про вибори, каже, буде так, як проголосують люди. Натяк на підтримку проросійських сил уловлюю після того, як негативно відгукується про чинну владу.

—Ну, нічого їм не вдалося зробити доброго для людей, ні життя не покращилося, ні корупцію не побороли, не вмієте, йдіть геть, поступіться іншим, — висловлює свою думку моя співрозмовниця.

Про європейський вибір президентки Санду і її політичної сили, не говорить нічого.

На вулицях у магазинах багато чути молдовської мови. Таке враження, що нею  розмовляє більше людей, ніж російською. Особливо це стосується малих дітей, підлітків.

У медичному університеті є групи, які навчаються російською. Частина студентів опановує знання англійською. Але найбільше тих, хто вчиться на румунській.

Про це розповіла молода викладачка пані Олександра. Вона тільки недавно закінчила навчання у цьому виші. Їй запропонували залишитися викладачем і вона прийняла пропозицію.

— Наші студенти майже всі за Європу, — каже із захватом співрозмовниця. — Знаєте, чого вони ще хочуть? Щоб зближення з ЄС відбулося швидше, щоб нас скоріше прийняли у європейську сім’ю. Студенти не дивляться телевізор, тому їм не можна промити мізки російській пропаганді. Це старші люди втупляться в екран і слухають, що їм брешуть з москви, тільки вони не усвідомлюють, що це не проста брехня, а це отрута, ще й дуже страшна.

Втім, пані Олександра на вибори не піде. Чому?

—Я прописана у батьків, тому голосувати маю право за місцем прописки, а поїхати нема можливості, тим паче, що дорога не близька, — з нотками розчарування говорить дівчина. — Знаю, що такі само проблеми мають інші молоді люди. Принаймні про це мені говорив дехто із студентів. Виходить так, що молодь підтримує європейський вибір, але бюлетенем це не підтвердить. Маю на увазі, частину молоді. Хоча це загальна тенденція: молоді люди не охоче ходять голосувати. Знаю, що так було раніше. Можливо, зараз щось зміниться, побачимо.

Пані Олександра поділилася ще однією інформацією.

—Мене батьки запитували по телефону, за кого ж їм віддати свій бюлетень, —каже співрозмовниця. То я їм на весь голос сказала: тільки за партію президентки. — Вважайте, що це ви за мене голосуєте.

—Це буде повний провал, якщо молдовани підтримають російські сили, — каже чоловік на ім’я Іон.  — А такі перспективи я не виключаю. Якщо це станеться, хоч додому не повертайся. Але що про мене говорити, за державу буде образливо. Бо що доброго можна чекати від росії? Ми це бачимо нині по війні в Україні.

Мізки «промиає» телевізор

У Молдові, як мені розповіли, заборонені деякі російські телевізійні канали. Однак не всі. Ті, що працюють, надзвичайно впливають на мізки глядачів. Особливо це стосується старшого покоління. 

Психологиня Ауріка, випускниця Кишинівського університету, навела приклад, коли в них гостювала бабуся з Одеської області. Бабуся щира патріотка України.

На прикладі рідної людини психологиня побачила вплив телевізора.

—Діти, я їду додому, бо ще трохи подивлюся цю росію і зненавиджу рідну державу, а путін стане для мене героєм, — ці слова бабусі навела психологиня пані Ауріка у розмові з журналістом «20 хвилин».

Співрозмовниця наголошує, що пропаганда здатна зруйнувати у нашій голові найсильніші переконання. Це доведено науково. Тому не дивно, що росія так багато грошей витрачає на пропаганду. За словами психологині, такому впливу піддаються люди різного віку.

А ще Ауріка розповіла, як багато ЄС допомагає їхній країні. Порадила пройтися тротуаром уздовж двох вулиць Кишинева — Дачія і Тейлор, що переходять одна в оджну. Здавалося б, що особливого може бути у тротуарі. Але ця пішохідна ділянка справляє гарне враження широка, гарно вимощена.

На її пропозицію зупинилися біля спортивного коледжу. Тротуар і коледж відновлені за кошти ЄС. Схожих проектів у місті багато.

Російського нема нічого, крім думок у голові

Автор публікації має ще один приклад промивання мізків пропагандою Розповім про своє спілкування з молодим чоловіком з міста Сороки. Йому нема ще й сорока років. Його мама українка, батько молдованин. Щоправда, чоловік проживає окремо. Знаю його з тих часів, коли він школярем приїжджав до бабусі в гості у Могилів-Подільський район.

Дотепер час від часу спілкуємося по телефону. Він за росію, як кажуть, двома руками. Одного разу я задав йому запитання з натяком. Щоправда, спершу він  не зрозумів про що йдеться.

Запитав його, який у нього автомобіль, він сказав, що німецький «Фольксваген», телефон корейський, телевізор японський, інша побутова техніка також іноземного виробництва. Російського нема нічого, крім думок в голові.

—Чому ж ти тягнешся не до кращого, що вже є у світі, а так хочеш росії? запитав його.

—Ти нічого не розумієш, — так відповів мені співрозмовник. — не хочу, щоб Молдовою керували американці, так само, як вони керують вами. Та й при росії газ був дешевший.

Молдова може стати плацдармом для нападу на українців

Незадовго до виборів прозвучала тривожна заява. Її озвучила президентка країни Санду. У разі перемоги проросійських сил територія Молдови може стати плацдармом для нападу на Одеську область.

—З усією серйозністю заявляю, що наш суверенітет, незалежність, цілісність і європейське майбутнє під загрозою, — це цитата президентки Молдови.

Нагадаємо, Молдова парламентська країна, політичну погоду визначає Верховна рада та уряд.

Раніше партія президентки у парламенті «Дія і солідарність» мала монобільшість. Однак тепер вона значно втратила довіру. Їм не вдалося поліпшити життя простих людей, побороти корупцію, вирішити інші проблеми. Шукати партнера особливо нема з ким. Адже інші політичні партії, які, за прогнозами, можуть набрати прохідну кількість голосів, є відкрито або приховано проросійськими. Експерти висловлюють припущення, що додати голосів партії Санду можуть виборці за кордоном.

Передбачити, як проголосує Молдова, непросто. Саме тому ці вибори важливі не тільки для сусідів, а й для нас. Адже прихід у парламент проросійських сил означатиме різки розворот вектору держави. Вони не приховують, що змінять курс у бік росії. А це значить, що нам треба буде посилити військом ділянку кордону з Молдовою.

У нашої держави з Молдовою приблизно 500 км кордону, з них 200 проходить територією Вінниччини, щоправда, переважна більшість по Дністру. Але 50 км суходолу межує з невизнаною Придністровською республікою, де стоять російські війська.

Оберуть 101 депутата

Громадяни Молдови обиратимуть 101 депутата на 4 роки. У виборах беруть участь 14 партій, 4 виборчих блоки і 4 незалежних кандидати. Прохідний бар’єр для партій становить 5%, для блоків – 7%, для незалежних кандидатів – 2%. 

На цих виборах вперше діє опція поштового голосування для громадян Молдови у 10 країнах. Загалом за кордоном – 301 дільниця у 41 країнах. Зазначимо, попередні вибори засвідчили, що переважна більшість молдовської діаспори підтримує прозахідний курс країни, тому голоси цих виборців вкрай важливі для партії влади "Дія і солідарність".  

Для громадян з Придністров’я, які здебільшого підтримують проросійські сили, відкрились 12 дільниць на правобережжі Дністра.

Голосування триватиме до 21:00. Саме тоді закриють виборчі дільниці.

Читайте також:

«А ви, злослівні, не чіпайте нас»: волонтерка різко відповіла тим, хто каламутить воду

«Клієнтка наставила на Гошу пістолет»: як чоловік з інвалідністю шукав захисту у поліції?

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.