Місто дивних людей і постійних клієнтів 102. Як журналіст чергувала з поліцією протидії домашньому насилля

• Щодня, з восьмої до восьмої, два екіпажі поліції з сектору протидії домашньому насильству (в народі «Поліна») пильнують спокій в оселях вінничан.
• Подивитись, який має вигляд зсередини робота поліцейських, що виїздять на такі специфічні виклики, запропонував керівник сектору Валерій Кравчук.
• Ось що з того вийшло.

— Я вам скажу, коли на зміні будуть говорущі хлопці, щоб було про що писати, адже як чергування в нас бувають різні, так і екіпажі — є спокійні і тихі, є емоційні і безпосередні, — каже Валерій Кравчук, і згодом запрошує поїздити з екіпажем, в складі якого двоє поліцейських — Євген Татунько і Ярослав Остапенко.

Познайомились ми в центрі міста, трохи нижче Собору, туди надійшов виклик 102. Біля зазначеного будинку стояла патрульна машина, і якраз під’їхала швидка. За кілька хвилин з хати вивели невисокого, худорлявого хлопчину, років 14-ть на вигляд. Згодом вияснилось, за цією адресою поліцію викликають регулярно, суть виклику — «неповнолітній кошмарить сім’ю». Хлопчика черговий раз везуть в лікарню ім. Ющенка. 

Досить часто, за словами капітана поліції Ярослава Остапенка, їм доводиться супроводжувати людей в психлікарню.

— Коли в домі є психічно нестабільна, або хвора людина, там зазвичай будуть випадки домашнього насилля і це вважаються виклики підвищеного рівня небезпеки, — говорить капітан. — Раніше були спеціальні бригади швидкої, які їздили на таке, сьогодні їх немає, тому поліція тут постійно. А за цією адресою, особисто я вже два рази приїздив, і мій напарник теж, хоч були в різних екіпажах. Тут неповнолітній, періодично впадає в різні стани, або цілковитого ступору, чим лякає маму, або агресії, тоді мама може отримати стусанів. Його вкотре везуть на Ющенка, кладуть в дитяче відділення, лікують, потім випускають і так до наступного разу.

Бачачи цього худенького хлопчика, який приречено сідав в швидку, мовчки чекав на матір, котра збирала йому речі, мовчки оформлявся в лікарню, виникали питання — а тут насправді було насилля?

— Цей хлопчина просто навчений з нами спілкуватись, — говорить Євген Татунько. — В лютому я особисто возив його на Ющенка, а перед тим, вдвох з напарником не могли відірвати його від столу, думали так разом з ним занесемо. До речі з цією сім’єю я часто бачився, ще коли працював в Немирівському районі, вони мешкали в Ковалівці, щоб ви розуміли, в хаті жили мама, бабуся, цей хлопчина і кози. Там вони всі дивні.

Поліцейські додають, що якби на цей виклик приїхав екіпаж «новачків», то просто опитали б усіх, поговорили з хлопцем і мамою, і все. А потім, наступних декілька годин, ще не раз мусили б приїхати за цією адресою. Тому що мама, доки не відвезе сина до лікарні, не заспокоїться, буде постійно телефонувати і скаржитись, і викликати екіпаж.

— В нас вже глаз набитий ми бачимо, з людиною досить просто поговорити, чи потрібно складати протокол, чи одразу везти на Ющенка, — говорять хлопці. — І додають, що насправді близько 70 % викликів це постійні клієнти. І поліція протидії домашнього насилля, і соціальні служби знають всіх поіменно, знають суть проблеми, знають коли буде загострення.

До речі, висновок про «дивні» підтвердив ще один поліцейський, який супроводжував хлопчика до лікарні. Коли він повернувся і сказав — «Бідний малєц», на запитання: «Чому», відповів — «Важко залишатись нормальним, коли мати вважає тебе схибленим, і періодично наполягає на лікуванні, тому що ти відмовляєшся грати на трубі».

— Це не жарт?

— Ні, вона сама так каже, а коли хлопець стає дибки — викликає поліцію, потім лікує свою дитину на «псішці», хоча напевне не він один потребує лікування.

Симптоми для Ющенка

— Максимально психіатрична лікарня може затримати людину, яку поклали через виклик на 102, до ранку, — говорять хлопці. — Немає для цього загальних симптомів, є постійні клієнти, яких ми знаємо, тож на Ющенка нас «люблять».

Якщо затриманий відмовляється від госпіталізації, пише про це заяву, або поліцейські залучають когось з представників, які пишуть заяву. На ранок викликають суддю, той приходить і розглядає справу просто в лікарні. І вирішує питання чи законно продовжувати лікувати затриманого чи ні. Якщо ні — людину випускають, якщо так — лікують.

— Одного разу ми привезли на Ющенка жінку з Харкова, вона ходила по пятам за своєю дочкою і всюди розповідала, що та привезла з собою двох ухилянтів від армії, що вона їх переховує, — розповідають поліцейські. — По дорозі в лікарню вона три рази набрала 102, розповідаючи що її незаконно везуть на лікування, що вона знає закон про психіатрію, і що дочка її не слухає. Жінка виявилась психіатром. До речі на своїй практиці ми неодноразово возили туди і психіатрів, і психологів.

— Ніхто нікого примусово не лікує, ми лише привозимо, і людина під наглядом хоч якийсь проміжок часу, тим самим ми може попереджаємо стрибок з вікна, — говорить Ярослав Остапенко. — Якось ми приїхали на виклик, тоді ще не було сектору протидії домашньому насильству. Зі мною був дільничний і хлопець з ювенальної превенції, який раптом закричав: «Ярослав біжи сюди». Прибігаю, а там хлопчина вже з сьомого поверху сягнув, а цей поліцейський його за руку тримає. Я швидко хапаю його за шкірку, в квартиру, а потім на Ющенка. Тому що крім стрибка з сьомого поверху, цей хлопчина змісив ногами власну бабусю так, що на неї живого місця не було. І що ви думаєте, звечора ми його привезли, зранку бабка прийшла написала заяву і забрала його додому.

Заявити може дитина

Є вінничани, які не знають свого дільничного. А дільничні і поліцейські, які тривалий час працюють у місті області, на одному місті — знають весь контингент, і 70 % людей, до яких вони періодично їздять на виклики — це вже гарні знайомі.

—Люди вже не соромляться говорити про те, що відбувається за зачиненими дверима, — говорять в поліції, — Раніше вважалося, не гідним виносити так би мовити споднє на загал, тепер все по іншому — люди звертаються по допомогу.

В поліції кажуть, що і молодь зовсім інша пішла, в школах постійно проводять різні інформативні заходи, просвітницька робота ведеться як працівниками Денного центру так і поліції. Дітям говорять про нетерпимість щодо насилля, про необхідність говорити, якщо дитина стала свідком насилля, чи не дай боже насилля проводиться щодо неї самої. Тому до Денного центру часто приходять листи з шкільних закладів, про те, що ось є ситуація, яка потребує втручання.

— Якщо дитина напряму зателефонує в поліцію і заявить про домашнє насилля, до неї теж прислухаються, — кажуть поліцейські. — Ми реагуємо на всі повідомлення. До речі був випадок, коли школяр, заявив на батька, бо той дуже кричить. Але виклик виявився хибним, батько занадто емоційно розмірковував про війну в Україні, про те що відбувається в головах окупантів.

Виклик про домашнє насилля — що, де, коли?

За словами поліцейських на виклик потрібно приїхати за 15 хвилин, це оптимально, але останнім часом, є колапс на дорогах, і це потрібно враховувати. А ще є класифікація таких викликів — альфа, бета, гамма.

— Альфа, це коли є загроза життю людини, в домі є зброя, або агресор хапається за ніж, — говорять поліцейські. — Бета, це наприклад ситуація «ми з чоловіком посварилися, побилися, приїдьте допоможіть». Гама — загрози життю немає.

Зокрема можуть бути завідомо неправдиві виклики. Наприклад, історія переселенців з Харкова. Вони майже розлучені, але живуть разом — до речі найрозповсюдженіша ситуація, коли мова про вчинення домашнього насилля, це коли люди або в процесі або вже розлучені, але через життєві умови вимушені проживати під одним дахом.

—Чоловік викликав поліцію на дружину, бо вона не хоче ділитися предметами побуту, — розповідає Ярослав Остапенко. — Ми роз’яснили йому, що жінка не вчиняє протиправні дії, коли не дає йому мило і зубну пасту, на які заробила особисто. Це не вважається економічним насиллям, адже їжу в нього не відібрали. І взагалі чоловік здоровий, ніде не працює, лише безпідставні виклики поліції робить. Ми провели з ним бесіду, що завжди є вибір, щось не влаштовує — йди, в гуртожиток, на роботу. А щоб людина наступного разу врахувала наслідки своїх дій, виписали протокол про хибний виклик. Відправимо на адмінкомісію, а там хай вирішують — санкції статті передбачають від 850 грн до 3400 грн штрафу за завідомо неправдивий виклик спеціальних служб.

А от протокол про фізичне і економічне насилля на цьому чергуванні все таки виписали. Суть: жінка і чоловік розлучені з 1993, вже майже 30 років. Після розлучення чоловік пішов до іншої, жив з нею 10 років. Там не склалося і він повернувся в хату, яку вони побудували ще з першою дружиною. І останні 20 років ці двоє живуть разом, як кішка з собакою. Жінка викликала поліцію, тому що чоловік не пускав ї до хати з дровами, бо вважав що палити ще не час. Вона викликала поліцію від сусідів. Коли чоловік дізнався про штрафи, які йому світять (170 грн. штраф, 490 грн. судовий збір) просив колишню дружину не писати заяву, бо з чого платити, з пенсії?

— Але якщо жінка не пише заяву про вчинення насильницьких дій, ми складаємо на неї протокол за хибний виклик, а це штраф — 800 грн., то обирайте, хто буде платити ви, чи вона.

Чоловіків більше?

Статистика свідчить, що жертвами домашнього насилля, в більшості випадків є жінки. Але на думку поліцейських, які їздять на такі виклики, ця статистика не зовсім коректна. Тому що бути жертвою домашнього насилля чоловікові соромно і вони як правило про це не заявляють. Це не про меншу кількість жертв — жінок, лише про більшу кількість чоловіків — жертв.

— Бувало ми приїжджаємо на виклик, бачимо кремезну жінку, яка сидить верхи на худенькому чоловікові, і каже: «я його вже потушила, тепер ви приймате, складайте протокол, хай платить штраф», — розповідають хлопці. — А буває, що парочка агресор — жертва, виглядає не так стереотипно, наприклад виклик: вона маленька тендітна, він кремезний чолов’яга, але насильницькі дії в сім’ї спричиняє вона.

Райони Вінниці де «пороблено»…

В кожному місті є вулиці, цілі мікрорайони, де наче з потойбіччя виходять демони і спонукають людину — пити, вживати, байдикувати і вчиняти насильство. Одним словом — щось там пороблено. У Вінниці теж є такі місця, зокрема поліцейські патрулі знають про такі за частотою та густотою викликів.

— Першою на думку спадає вулиця Станіславського — це алковулиця, район Водоканалу, на Старому місті є місця, в Тяжилові, — розповідають поліцейські. — Хоча бувають прострілюють і такі начебто заможні райони, як Поділля наприклад.

Просто, коли люди перебирають градус, або починають ділити майно, дітей, то все відбувається за прописаним сценарієм незалежно від місця. А 90 % викликів через алкоголь. Шкода що зараз немає витверезників.

Так як більшість випадків домашнього насильства відбувається під дією алкоголю, картина наступного дня, від дзвінка на 102, виглядає наступною — вони тризвіють, і розуміють, що виклик і похід до суду, гарно б’є по сімейному бюджету. Або це буде сім діб адмінарешту, чи 40 годин громадських робіт.

— В основному в нас суди дають штрафи, бо якщо дати адмін арешт, цю людину треба кормити, утримувати на балансі — а це гроші. Та насправді адмін арешт більш ефективний в плані подумати на тему — «що ти робиш?», — кажуть в поліції. — Хоча людину потрібно завести в лікарню на обстеження — терапевт, рентген. В процесі складається протокол, повідомляється правозахисник, потім ізолятор тимчасового тримання, відбитки пальців… А якщо штраф, він приносить квитанцію про сплату, про судовий збір і все. А бувають такі, що приходять на суд і кажуть — «в мене немає грошей платити». В суді йому — «то підеш на громадських роботах попрацюєш», а у відповідь чують — «не можу працювати, я інвалід».

Читайте також:

Рік без автівки і 17 тисяч штрафу призначили прокурору, який надув 1,19 проміле. Але це не точно…

«Який адекватний суддя прийме рішення на користь батька, щоб повернути дітей до воюючої країни?»

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.