«Ми як прозорий офіс, але з питань полонених»: у Вінниці відкрили Консультаційний центр для сімей бранців

Михайло КУРДЮКОВ

У Вінниці відкрили Консультаційний центр Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. У ньому родинам полонених та безвісти зниклих допомагають розв'язувати юридичні та соціальні питання, надають консультаційну та психологічну допомогу.
Ми побували у цьому центрі та дізналися, з якими питаннями й кому туди можна звертатися.

Штаб розгорнули на першому поверсі у будівлі на вулиці Театральній. У приймальній зустрічаємо адміністраторку Єлизавету. Її завдання — після телефонної розмови чи очної зустрічі з родичами військовополонених, чи безвісти зниклих людей, пояснити їм, що саме потрібно робити далі, аби розв’язати ту чи іншу їхню проблему.

Консультаційний центр у Вінниці працює на п’ять областей: крім Вінницької ще Житомирська, Черкаська, Чернівецька та Хмельницька. Однак Єлизавета каже, що рідні військовополонених та безвісти зниклих телефонують до них з усієї країни. У допомозі не відмовляють нікому.

— Нам часто телефонують люди, які не знають ані статусу, ні місця перебування своїх близьких. Їхні рідні можуть бути вже загиблими, але вони ще про це не знають, бо, наприклад, не отримали відповідного повідомлення від військової частини, — пояснює Єлизавета. — Нашою задачею є якраз з’ясування усієї інформації, щоб мати можливість якомога компетентніше допомогти людям.

Відео дня

Єлизавета

Вінницьке представництво складається з різних відділів, які можуть надавати допомогу: консультаційний — консультують відвідувачів та скеровують до вузьких фахівців. Юридичний відділ — допомагають з супроводом справ у судах, пишуть запити, клопотання, шукають юристів та адвокатів, які надалі супроводжуватимуть справу. Є психологи, які, за потреби, надають психологічні консультації сім’ям.

Крім того, у центрі працюють представники Національної поліції, територіального центру комплектування (військкомат), територіальної оборони, уповноваженого з питань зниклих безвісти, прикордонної служби тощо. Усі ці фахівці підтримують постійний зв’язок зі своїми управліннями та штабами й можуть оперативно отримувати від них інформацію стосовно тієї чи іншої справи.

— На практиці це виглядає так, що людина може зателефонувати й сказати, що у поліції загубили справу про її зниклого безвісти родича, просять допомогти знайти. У такому разі ми залучаємо фахівця з Нацполу. Або ж приходять і кажуть, що у «військкоматі» не приймають те чи інше звернення, тоді справою починає займатися наш представник з терцентру, — пояснює Тетяна з відділу консультацій. — Першочергово ми приймаємо людей, як психологи. Ми надаємо допомогу так, щоб людина знала, що її почули, а її проблемне питання буде вирішене, наскільки це можливо з нашого боку.

Тетяна

У новоствореному центрі займаються справами не лише військовослужбовців, але й цивільних. Після початку повномасштабного вторгнення зафіксовано чимало випадків, коли російські військові брали в полон жителів окупованих територій та медиків, хоча так робити заборонено міжнародним законодавством. Родичі таких людей можуть звертатися до Консультаційного центру та розраховувати та допомогу.

— Ми як прозорий офіс, але з питань полонених. Насправді немає питань, з якими до нас не потрібно звертатися, тому що першочергово ми маємо підтримати людину. І якщо, наприклад, вона скаже, що хоче передати синові на фронт теплі шкарпетки, але не знає, як це зробити, думаю, ми зможемо допомогти їй і з цим також, — говорить координаторка Консультаційного центру Юлія Приймак. — Часто люди телефонують і кажуть: «Я зверталася з такого-то питання туди, туди й ось сюди. Підкажіть, куди мені ще можна звернутися?» І ми підказуємо, тому що це і є нашою роботою.

Юлія Приймак