«Курники» на кордоні. Коли будуть сучасні пункти на Дністрі і де нині можна переправитися у Молдову?

Перекошений вагончик на переправі у Цекинівці один з пасажирів неспроста назвав "курником"

—Приберіть Державний прапор з курника! — ця промовиста фраза була сказала на пункті пропуску у селі Цекинівка Ямпілського району одним з пасажирів, який переправлявся через Дністер на правий молдовський берег. Було це до карантинних обмежень. Пункт пропуску не працює уже рік.

Схоже, до таких зауважень дослухалися. Принаймні на знімках жовто-блакитних полотнищ не видно. Не майорять вони ні у Цекинівці, ні у Кісниці. Світлини, на прохання RIA, надіслала керівник прес-служби Могилів-Подільського прикордонного загону Діана Кондратюк. Вона ж розповіла про пропозицію керівництва прикордонного загону до обласної влади. Йдеться про перерозподіл коштів на облаштування пунктів пропуску.

На 200 кілометрів кордону з Молдовою 16 пунктів пропуску

Територією області проходить приблизно 200 кілометрів кордону з сусідньою Молдовою. Переважна більшість рубежу розділяє дві держави по річці Дністер. Решта — по суходолу. Причому, ця ділянка межує з невизнаною Придністровською Молдовською Республікою (ПМР). Тією самою республікою, де стоїть російська армія.

У 2017 році обласна влада прийняла програму розбудови, облаштування та утримання місцевих пунктів пропуску через україно-молдовський корон. Дія документу закінчується у нинішньому році, але не все передбачене в ньому виконано. Так і не вдалося збудувати стаціонарні пункти у селах Велика Кісниця і Цекинівка.  

Прикордонники запропонували пере направити кошти з одних об’єктів на інші.

За словами Діани Кондратюк, вартові звернули увагу, що два місцеві пункти пропуску не працюють. Хоча кошти на їх облаштування передбачено у програмі. Не налагоджено переправи між українським і молдовським берегами у селах Михайлівка і Оксанівка того ж Ямпільського району. Внесли пропозицію передбачені для них кошти передати на діючі пункти у Великій Кісниці та Цекинівці.

У цих селах давно муляють очі металеві вагончики. Замість них збудувати капітальні стаціонарні будівлі. Поліпшаться умови роботи для вартових, а також для тих, хто переправляється через кордон.та й «обличчя» кордону стане кращим.

Як на це зреагувала обласна влада?

Пропозицію керівництва прикордонного загону розглянули на засіданні постійної комісії облради. Про ситуацію депутатів інформував Юрій Мельник, заступник начальника відділу з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами. Мельник один з тих, хто працював над програмою у 2017 році. Він знайомився з пунктами пропуску безпосередньо на місці. Підтвердив, що існуючі пункти у двох згаданих селах  створюють незручності для вартових кордону, там нема елементарних умов для роботи,  і псують імідж держави.

Під час розмови з журналістом RIA Юрій Мельник повідомив, що в державі розроблено проекти типових місцевих пунктів пропуску через кордон. Кошторисна вартість будівництва такого об’єкта становить 1,7 мільйона гривень. Саме такі суми мають затвердити депутати на сесії для сіл Велика Кісниця і Цекинівка. На комісії схвалили пропозицію про перенаправлення коштів. У додатку до документа зазначено джерела фінансування — левову частку грошей передбачають взяти  обласного бюджету, свій внесок мають зробити Могилів-Подільська райдержадміністрація та Ямпільська територіальна громада.

Підготовлені зміни мають схвалити на сесії облради. Кошти плануватимуть уже на наступний рік.

У молдован на митниці магазин Duty Free

Чекають змін також в обох населених пунктах, мешканці яких користуються  переправами. Для чого їм переправа?

Між жителями українського і молдавського берегів давні зв’язки. Наприклад, частина мешканців Цекинівки працювала у молдовському  місті Сорока, воно якраз навпроти їхнього населеного пункту. Сільські учні відвідували заняття у спортивній та музичній школах у молдовському місті. Дехто навчався у технікумі. Переправлялися на правий берег, аби скупитися у магазинах, на ринку, а також продати свою молочну продукцію. Молдовани цінували її за гарну якість. Сусіди з правого берега охоче купували в українців м'ясо і м’ясні вироби.

Незадовго до пандемії молдовська грошова одиниця, лей, суттєво зміцніла у порівнянні з нашою гривнею. Сусідам стало вигідно скуповуватися у нас. У прикордонних містах Ямпіль та Могилів-Подільський вони брали побутову техніку, електроніку.  До речі, лей і тепер сильніший від гривні. Ось так молдовани втерли нам носа. Так, станом на 16.04 молдовани могли купити долар за 17,85 лей, а євро за 21,4 лей.

Треба уточнити, що у Цекинівці два пункти переправи: поромна для автотранспорту  і човнова для пасажирів. Так ось, на поромній збудовано капітальне приміщення. Мова йде про будівництво такої само споруди на човновій переправі. Вона знаходиться на відстані приблизно два кілометри від поромної.

У Великій Кісниці через річку переправляються тільки човном.

Журналіст RIA спілкувався зі старостою Великої Кісниці Миколою Ганзюком. Їхнє  село межує з сусідньою державою і по воді, і по суші. По Дністру кордон з Молдовою, по суходолу — з невизнаним Придністров’ям.

Тут плавзасіб має свою особливість. Він прикріплений до троса, перекинутого між берегами, до якого прикріплений човен пристроєм з коліщам. Під тиском течії човен рухається від берега до берега. Плин води у Дністрі швидший, ніж у Південному Бузі. За один раз човен забирає 20 пасажирів.

—Вагончик, який стоїть недалеко від берега, ми забрали з поля, пофарбували його і так він служить вартовим кордону уже багато років, — говорить староста села. — Звичайно, хотілося б мати кращу споруду. Бо все, що на кордоні, створює думку не тільки про село, а й державу.

Чиї плавзасоби на Дністрі?

Підприємець з Сорок Валерій Марченко є власником поромної переправи, що з’єднує молдовський берег з українським селом Цекинівка. Чолові родом з України, хоча більшу частину життя проживає у сусідній державі. Уже понад рік пором не працює через карантин. Така само ситуація у Ямполі на поромній переправі. Там власником плавзасобу також є молдованин. І човни у Цекинівці та Кісниці теж молдовські.

 —Цей бізнес малоприбутковий, а тепер взагалі збитковий, — ділиться думками співрозмовник. — Українці теж пробували ним зайнятися, але швидко відмовилися. Я про катер у Ямполі. Ним перевозили пасажирів. Якщо дивитися зі сторони, у декого складається враження, що хтось черпає гроші з Дністра. Якби це так, катер і далі ходив би між берегами. Насправді у Ямполі залишився тільки пором. Ним переправляють і автомобілі, і пасажирів. Точніше, переправляли, бо після запровадження карантину переправи завмерли Для пасажирів на порому ніяких умов..

Запитую у співрозмовника, як облаштовані пункти пропуску на молдовському березі.

Каже, на поромній переправі у місті Сорока у 2-поверхоовій будівлі розташовані митниця і прикордонники, Поруч, на одному подвір’ї, будівля магазину безмитних товарів Duty Free. У селах умови для роботи, звичайно, не такі.

Такий вигляд мають типові проекти

На кордоні з Молдовою нині в області працює тільки три пункти пропуску з 16-ти. Це — Могилів-Подільський — Отач (для автомобільного сполучення), Могилів-Подільський — Волчинець (для залізничного сполучення, здійснюється оформлення лише вантажів), а також Вінниця аеропорт.  

Причина закриття інших — пандемія.

Про це повідомила керівник прес-служби Могилів-Подільського прикордонного загону Діана Кондратюк. За її інформацією, у нас створено сім пунктів зі статусом міжнародних, два міждержавних і сім місцевих.

У вартових кордону є вимоги до місцевих пунктів пропуску. Приміщення мають будуватися на відстані не більше як 100 метрів від лінії кордону. Загальна площа території не менше 625 кв. метрів, будівля не менше 40 кв.м. Територія огороджується прозорим парканом висотою 1,7м. Дві смуги руху для  автотранспорту: одна на в’їзд, друга на виїзд. Встановлюються шлагбауми із засобами примусової зупинки, а також державні символи з написом «країна», флагшток для Державного прапора, режим роботи пункту.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google