«Коли почалася війна, ми прибули у частину з дитиною на руках»: історія подружжя гвардійців
- Подружжя військових Нацгвардії Юрія і Вікторію не ставлять разом у добове чергування: хтось має залишитися вдома доглядати за двома малими дітьми.
- У тривожний ранок 24 лютого 2022 –го, коли почалася війна, вони не мали на кого залишити дитину, прибули у частину з донечкою на руках.
- Про подружжя гвардійців можна знімати фільм — так кажуть про них у військовій частині 3008 Національної гвардії України.
Юрій і Вікторія познайомилися на службі. Юрій перший зверну увагу на новеньку у їхньому підрозділі. «Хто це?» — запитав у побратима. — «Наша нова медикиня, фельдшерка», — почув у відповідь.
З часом він зізнається про іскру, яка спалахнула у серці у той момент, коли уперше побачив її.
На побачення їздив за сто кілометрів
Вікторія після приходу в частину зосередилася на службі. Спершу не звертала уваги на те, що Юрій частіше інших потрапляє їй на очі. Не знала, що хлопець спеціально шукає нагоду, аби з’явитися у тому місці, де й вона. Як же він радів, коли їх разом ставили на добове чергування! По його закінченні можна було разом випити каву, поспілкуватися.
—Юра для мене був другом, — ділиться спогадами Вікторія. — Друг, та й друг, не більше. Звісно, звертала увагу, що він поводився як справжній джентльмен. Був спокійний, уважний. Але у той період не планувала нічого серйозного.
Одного разу Вікторія не з’явилася на службі.
— Фельдшерка у відпустці, — сказали йому. — А для чого вона тобі?
Дочекатися повернення дівчини з відпочинку він не міг. Не знаходив собі місця. Йому просто хотілося побачити її. Бодай на хвилину.
Але як побачиш, якщо до неї понад сто кілометрів?
Якось після служби він зібрався і поїхав. Вікторію не попередив, що поспішає до неї. «Я біля якогось мосту, не знаю, куди їхати далі», — ці слова Вікторія почула у телефонній слухавці і усміхнулася, мовляв, жартуй-жартуй. А він продовжував: «А де у вас тут каву продають?».
Така несподіванка не могла не вразити дівчину.
Після того він через день долав відстань у понад сто кілометрів, аби добратися на побачення. Робив це доти, поки дівчина не повернулася з відпустки.
Через чотири місяці після знайомства вони подали заяву на одруження.
День весілля пропонувала Вікторія.
—Я спеціально обрала дату нашого одруження 14 лютого, — каже Вікторія. — Щоб завжди пам’ятати цей день — день закоханих. Одружилися ми у 2018 році.
«Давали дві клятви вірності»
Якщо дружина і чоловік військові, у таких сім’ях більше випробувань, ніж у цивільних подружніх пар. Неспроста співрозмовники кажуть, що вони давали дві клятви вірності: спершу українському народу, а під час одруження — одне одному.
Вікторія і Юрій нині продовжують служити у тій само частині, де знайшли одне одного. Він у званні старшого лейтенанта на посаді заступника командира роти по роботі з особовим складом. Вікторія — санінструктор, у неї військове звання старшого сержанта. У подружжя двоє дітей: донечці сім років, синочок ще зовсім малий, він з’явився на світ два роки тому.
У Юрія батько колишній десантник. З його розповідей хлопець з дитинства знав, що таке армія. Коли підріс, вирішив теж стати у стрій. Тільки зробив це у тривожний час — у 2014 році, коли росіяни уже вдерлися на Донбас. Знайомі відмовляли йти у військо. Казали, дивись, що робиться, війна розгорається все більше й більше. А він все одно йшов до своєї мети — стати військовим.
Через пів року навчання він пройшов бойове випробування. Юрія направили у Маріуполь на захист міста. Там у бою загинув його побратим. Дотепер згадує про це з гіркотою і болем.
У Вікторії свій шлях до війська. Дівчина після навчання у медичному коледжі рік працювала медсестрою у лікарні. Каже, відчувала, що хочеться робити щось більш важливе. Її вабила армія. Інтуїція підказувала, що там вона більше потрібна, ніж у цивільному лікарняному закладі. Так Вікторія стала інструктором з тактичної медицини, навчала гвардійців надавати допомогу у складних ситуаціях, рятувати життя.
У район виконання бойових завдань вона поїхала у 2021 році. Те відрядження стало одним з перших випробувань подружжя. Вдома залишилася маленька донечка, на той час її було тільки три рочки. Юрій опинився у двох іпостасях: став для дитини і татом, і мамою. Але не тільки за це тривожився. Знав, що дружині ще важче. Розумів, куди вона поїхала.
Попереду на них чекали нові випробування. Після повернення Вікторії у військову частину, через тиждень почалася війна.
З самого ранку 24 лютого 2022-го їх підняли по тривозі. У частину вони прибули не удвох, а утрьох. То був страшний ранок.
Дитину на той час не було на кого залишити, тому взяли з собою. Підняли сонну крихітку з теплого ліжечка, закутали тепліше і поспішили на виклик. Донечці на той час виповнилося трохи більше трьох рочків. Згодом дівчинку передали батькам, аби вони доглядали за нею.
Мріють про мир і власне житло
—Невже справді у цій сім’ї все так ідеально? — може запитати дехто з читачів.
—Звісно, у нас інколи виникають якісь суперечки, чи негаразди, — говорить Вікторія. — Але ми не кричимо одне на одного, не вдаємося до образ. Не тримаємо зла. Вірю, що це кохання допомагає долати будь-які негаразди.
Кожну хвилину, не кажучи про годину, вони проводять разом. Якщо вдається, звичайно. Особливо цінують такий час. Кажуть, у них не буває, що один поїхав на відпочинок, а інший залишається вдома з дітьми. Якщо можливості для відпочинку не співпадають, вони обоє залишаються вдома. Їм добре разом. А діти як тішать!..
—У нас, як і у всіх в Україні, найбільша мрія про те, щоб війна закінчилася, — каже Юрій. — Щоб діти не чули вибухів, щоб росли під чистим небом, раділи кожному дню. Звичайно, є ще одна мрія — хочеться мати власне житло. Але важливіше все-таки мир.
Про подружжя військових Національної гвардії дізналися із розповіді на Фейсбук-сторінці військової частини 3008. Там зазначають, що історія гвардійців Юрія і Вікторії є прикладом вірності присязі й одне одному, символом стійкості нашої нації. Тільки разом ми вистоїмо і здолаємо ворога.
Всі фото з Фейсбук-сторінки вч 3008.
Читайте також:
«Ти той чувак, що бігає на протезі?» Роман Кашпур присвятив сім марафонів пам’яті свого командира
Подякуй журналісту гривнею
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
