«Пацієнтів вкриваємо ковдрами, а роботу скорочуємо»: як вінницькі підприємці адаптуються до відключень світла
- Графіки відключень електроенергії стали непередбачуваними, але бізнес не зупиняється.
- Виробництва, ресторани, перукарні та продуктові магазини адаптують роботу, інвестують у генератори та шукають способи підтримати колектив і клієнтів навіть у найхолодніші дні цієї зими.
- Ми поспілкувалися з вінницькими підприємцями та дізналися про труднощі, альтернативні джерела енергії та те, як працювати, коли світло зникає на кілька годин щодня.
Українці вже не перший місяць живуть у режимі постійних відключень електроенергії, спричинених російськими атаками на критичну інфраструктуру. Разом із домівками світло зникає й у бізнесі. Підприємці змушені переглядати графіки роботи, рахувати втрати та щодня шукати способи втримати свою справу.
З настанням морозів вінничани понад місяць пристосовуються до життя без електрики по 4–8 годин на добу, а інколи й довше. Відключення світла паралізують роботу десятків підприємств — від невеликих кав’ярень і салонів краси до виробництв та сервісних компаній. Якщо об’єкти критичної інфраструктури та лікарні намагаються не знеструмлювати, то решта бізнесу щодня залишається сам на сам зі збитками.
Подекуди підприємці зізнаються, що відчай бере гору. Для когось простіше тимчасово призупинити роботу, ніж брати черговий кредит на потужний генератор, витрачатися на пальне та його обслуговування, не маючи впевненості у завтрашньому дні. Наслідки таких рішень уже відчутні у місті. Раніше ми розповідали, що у Вінниці через складну енергетичну ситуацію припинили роботу окремі заклади громадського харчування — зокрема Pasta e Vino, Numo Cad, «Біла Сова», «Шпігель» та інші.
Водночас у Вінниці є й ті, хто, попри ризики та зростання витрат, не зупиняється й продовжує працювати. Журналістка поспілкувалася з керівниками, менеджерами та власниками місцевих бізнесів, аби дізнатися, як вони адаптуються до відключень електроенергії. Втім, під час спілкування з’ясувалося, що не всі підприємці готові говорити про свою роботу відкрито, зокрема з безпекових міркувань.
Так, керівник вінницької компанії, яка понад десять років займається виробництвом дерев’яних меблів і має виробничі потужності у Вінниці та районі, погодився на розмову лише на умовах анонімності. Назву підприємства він просив не розголошувати, пояснюючи це ризиками.
— Масштаби виробництва у нас великі, а гарантій безпеки немає. Ворог прицільно знищує українських виробників, тому ми намагаємося не привертати зайвої уваги, — зазначає директор.
Попри складну енергетичну ситуацію, виробництво компанія не зупиняла. Підприємство працює на потужному дизельному генераторі зі стабільною трифазною напругою 380 В, що є критично важливим для безперебійної роботи верстатів і чутливого виробничого обладнання. Щоб уникнути збоїв та пошкодження техніки, систему додатково захистили стабілізаторами напруги та автоматикою контролю навантаження.
Контракти укладені не лише з українськими партнерами, а й із замовниками з Польщі та інших країн Європи, тож виробничі зобов’язання потрібно виконувати в чітко визначені строки — навіть в умовах відключень електроенергії.
— Ми змушені працювати, інакше зірвемо контракти. Витрати, звісно, суттєво зросли. Генератор за день споживає до 400 літрів пального, це дуже великі суми. Однак іншого виходу немає — для нас головне зберегти виробництво, колектив і репутацію на європейському ринку, — каже керівник підприємства
Водночас підприємство, як і багато інших, гостро відчуває кадровий дефіцит. Найбільше бракує фахівців робітничих професій — операторів деревообробних верстатів, столярів, фрезерувальників, складальників меблів. За словами директора, знайти кваліфіковані кадри стає дедалі складніше, навіть попри стабільну роботу та оплату праці.
Скорочують графік і гріються пледами
Не лише великі виробництва змушені адаптуватися до відключень електроенергії. У таких самих умовах сьогодні працює й сфера послуг.
— Ми щодня відчиняємося о 9.00, але останнім часом саме в цей період світла часто немає. Тому перше, що робимо зранку, — запускаємо генератор, — розповідає адміністраторка медично-лікувального центру «Супермед» Світлана.
Далі — обігрів приміщення. У центрі працює котел і кондиціонери в режимі тепла, однак через велику площу швидко нагріти всі кабінети вдається не завжди. Заклад охолоджується так само стрімко, як і прогрівається.
Ще один вимушений крок — коригування робочого графіка. Записи, заплановані на вечір, інколи переносять на денний час, попередньо погоджуючи це з клієнтами. У такому разі заклад може завершити роботу на 1–2 години раніше.
— Для працівників це навіть плюс — вони мають змогу швидше дістатися додому. У нас, наприклад, медсестри працюють із погодинною оплатою, тож за скорочений день отримують трохи менше. Але, попри це, радіють, що робота є і вона стабільна, — пояснює адміністраторка.
У «Супермеді» визнають, що в умовах постійних відключень електроенергії доводиться імпровізувати щодня. Але навіть у холодних кабінетах тут намагаються зберегти тепло. Йдеться не лише про температуру в приміщеннях, а й про людське ставлення та підтримку.
Працюють, бо є для кого
Пані Тамара, власниця невеликої перукарні на вулиці Київській, розповідає, що заклад не зачинявся навіть під час тривалих відключень. У перукарні постійно працюють два майстри, адже клієнти є.
— До нас ходять переважно постійні люди. Як приходили до зими, так і зараз ходять. Тому ми працюємо у звичному режимі, просто уважно слідкуємо за графіками відключень, — каже жінка.
За її словами, у разі знеструмлення майстри самостійно запускають генератор. Його потужності вистачає, аби забезпечити роботу всього необхідного обладнання — фенів, бойлера, машинок для стрижки та вирівнювачів для волосся. Завдяки цьому всі послуги надають без обмежень.
— Більшість наших клієнтів — чоловіки, які приходять на стандартні стрижки. Тож працюємо і ножицями, і машинками. Електроенергії від генератора вистачає, проблем із цим немає, — додає жінка.
Подібна ситуація і в косметичних салонах. Там генератори використовують для освітлення, роботи косметологічних апаратів, стерилізації інструментів та підігріву води. Майстри зізнаються: частину процедур під час відключень доводиться коригувати за часом, однак загалом клієнтів не втрачають — люди готові підлаштовуватися під нові реалії.
Адаптувалися до енергетичних обмежень і міні-виробництва харчових продуктів. Зокрема, у Вінниці працює невеликий цех із виготовлення напівфабрикатів — млинців із різними начинками, пельменів, вареників, голубців та інших страв.
Майстриня Світлана розповідає, що працює тут із моменту відкриття. Виробництво запрацювало у серпні минулого року, і з того часу колектив уже призвичаївся до відключень електроенергії.
— До генератора ми звикли, без нього вже ніяк. Але найбільша проблема — це графіки. Часто вони не відповідають реальності. Наприклад, у суботу майже весь день було світло, хоча за графіком обіцяли лише три години. А в неділю — навпаки, майже весь день без електроенергії, — каже жінка.
Через це, за її словами, складно планувати витрати пального для генератора та обсяги виробництва. Втім, попри всі труднощі, роботу не зупиняють і не планують.
До ресторану сучасної грузинської кухні на Замості Georgian Factory журналістка завітала в обідню пору. На відміну від багатьох закладів міста, при вході не було звичного генератора. Приємний адміністратор пояснив, що їм пощастило — вони майже не відчувають відключень електроенергії.
За його словами, великі духові шафи потужністю 300 кВт майже неможливо було б забезпечити генераторами, тож безперебійна електрика для закладу критично важлива.
Журналістка поцікавилася, чи змінилася кількість відвідувачів через відключення. У відповідь почула, що гостей приходить стабільно, а доставка активно працює — багато людей замовляють страви додому, тож робота ресторану не зупиняється.
Ще один заклад, який відвідала авторка, — італійський ресторан La Cucina. Керівника на місці не було, а адміністратор відмовилася давати коментар без його дозволу. Втім, зал був наполовину заповнений відвідувачами, а біля входу стояв потужний генератор, який забезпечує роботу кухні та освітлення у разі відключень електроенергії.
Торгівля на резервному живленні
Попри постійні відключення електроенергії, продуктові магазини у Вінниці намагаються залишатися відкритими та забезпечувати містян товарами першої необхідності. Якщо до ресторанів більшість вінничан заходять не щодня, то супермаркети та локальні торгові точки — це життєво важлива інфраструктура.
Ми звернулися до пресслужби мережі «Сільпо», аби дізнатися, як магазини працюють під час відключень світла. У компанії повідомили, що у Вінниці торговельна мережа продовжує роботу та оперативно підлаштовується під складні умови.
Наразі у місті відкриті та працюють вісім магазинів «Сільпо». Усі вони оснащені генераторами потужністю від 3 до 6 кВт, які дозволяють підтримувати повноцінну роботу торгових залів, кас і холодильного обладнання навіть за тривалої відсутності електропостачання.
Водночас у мережі визнають, що труднощі виникають не лише безпосередньо в магазинах, а й у логістиці. Через знеструмлення складів, затримки транспорту та погодні умови постачання окремих товарів може зсуватися в часі. Наприклад, у дні сильних морозів або пікових відключень світла доставку швидкопсувної продукції інколи доводиться переносити, аби зберегти якість товару та холодовий ланцюг.
— На вихідних через сильний мороз ми не змогли швидко запустити роботу магазину на площі Гагаріна. Проте відвідувачі з розумінням поставилися до ситуації. Ми зробили все можливе, аби якнайшвидше підключити мережі та продовжити роботу, — зазначили у пресслужбі «Сільпо».
Подібні рішення нині впроваджують і інші продуктові магазини у Вінниці. Мережі АТБ, «Фора» та локальні супермаркети встановлюють невеликі генератори або альтернативні джерела живлення, щоб підтримувати роботу холодильників, не допустити псування продукції та залишатися відкритими для клієнтів навіть у періоди відключень електроенергії.
Ті, кого неможливо поставити на паузу
У Вінниці є бізнеси, які неможливо закрити за жодних обставин. Вони не можуть «почекати кращих часів», адже відповідають за живі істоти. Один із таких прикладів — зоопарк і притулок для тварин ZooWorlds.
Подружжя власників Христина Нестеренко та Едуард Парфентьєв релокували свій бізнес із Запоріжжя до Вінниці на початку повномасштабного вторгнення. Ще близько десяти років тому вони викупили контактний зоопарк, хоча тоді й не уявляли, що робота з тваринами стане справою їхнього життя.
Після початку повномасштабної війни подружжя ще вісім місяців залишалося у Запоріжжі. За цей час центр став прихистком для десятків тварин. Люди приносили котів, морських свинок, екзотичних улюбленців, яких не могли вивезти.
— Якось за раз нам принесли 34 морські свинки. Заводчики виїжджали і просто не мали куди їх подіти. Ми працювали, приймали, лікували, прилаштовували. А потім у 50 метрах від нас прилетіла ракета. Вона влучила прямо в будинок навпроти і зруйнувала всі поверхи, — розповідає жінка.
Нині центр працює у Вінниці. Тварин утримують у приміщенні універмагу на четвертому поверсі. Їхня кількість — значна, а витрати на утримання колосальні. Це оренда, комунальні послуги, корм, лікування, ветеринарна допомога. Найбільшим фінансовим навантаженням, зізнаються власники, залишаються саме комунальні платежі. Нещодавно зросла й орендна плата.
Щоб утримувати центр, власники постійно шукають додаткові можливості. Проводять благодійні акції, продають календарі власного виробництва, організовують збори. Втім, наголошують, ніколи не зачиняють двері перед тими, хто справді потребує допомоги.
— Минулого тижня нам принесли цаплю. Я ніколи раніше не мала справи з цими птахами. Але ми її взяли. Вона замерзала на вулиці й мала пошкоджене крило. Зараз облаштовуємо для неї окреме місце та привозимо свіжу рибу, — ділиться Христина.
Під час відключень електроенергії у центрі запускають два генератори. Тепло для тварин підтримують за будь-яких умов, бо по-іншому просто не можна.
— Генератори «з’їдають» наші гроші просто з колосальною швидкістю. Паливо, обслуговування — усе це неабиякі витрати. Але що ж робити? — каже Христина. — Ми змушені триматися, бо відповідаємо за всіх тварин. Кожен єнотик, мавпочка, крокодил чи навіть кіт — це життя, яке ми не можемо поставити на паузу. Якщо не буде тепла і світла, вони просто не виживуть.
Щоб підтримати центр, власники запрошують переходити на їхню сторінку в Instagram. Крістіна та Едуард наголошують, що кожен куплений квиток важливий для життя тварин.
Таким чином, генератори та альтернативні джерела енергії стали справжнім порятунком для вінницького бізнесу. Вони дозволяють підприємствам не зупиняти виробництво, надавати послуги та забезпечувати стабільний доступ до товарів для містян навіть під час тривалих відключень електрики.
Водночас важливо пам’ятати, що робота з генераторами потребує обережності. Нещодавно генеральний директор Вінницького обласного центру контролю і профілактики хвороб Ігор Матковський розповів, що неправильне використання таких приладів може створювати серйозні ризики — від отруєння чадним газом до пожеж.
Читайте також:
«Борщ, у якому ложка стоїть»: як дегустатори з ЮНЕСКО просили добавки вінницького борщику
«Цей поїзд мав їхати без нас»: продовження історії про 13 хвилин людяності у Жмеринці на вокзалі
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
