Катастрофи, теракти та вибухи: найрезонансніші трагедії в історії Вінниці

Катастрофи, теракти та вибухи: найрезонансніші трагедії в історії Вінниці
  • Минає чергова річниця терактів у Нью-Йорку, які забрали тисячі життів. За свою історію наше місто також пережило чимало резонансних трагедій та катастроф. Розповідаємо про наймасштабніші з них.

Чверть століття тому, 11 вересня 2001 року світ змінився назавжди. Цього дня терористи «Аль-Каїди» захопили чотири пасажирські літаки. Два з них врізалися у вежі Всесвітнього торгового центру в Нью-Йорку, ще один атакував будівлю Пентагону, а четвертий упав у Пенсильванії. Жертвами терактів стали 2 977 мирних людей. 

На жаль, великі трагедії траплялися і у Вінниці та області. Протягом останніх десятиліть місто пережило катастрофи і теракти, що забирали людські життя та залишали після себе значні руйнування.

Згадуємо найрезонансніші трагедії, які увійшли в історію Вінниччини.

Трамвай, що впав у річку

У травні 1938 року Вінниця пережила одну з найгучніших транспортних трагедій свого часу. Трамвай №13 рухався вулицею Леніна, яка сьогодні має назву Соборна, коли під час спуску вагоновод не впорався з великою швидкістю. Вагон зійшов з рейок та впав із мосту у Південний Буг. Тогочасна преса називала подію «Трамвайною катастрофою».

Розслідування показало, що проблема була не лише в діях вагоновода. Вінницьке трамвайне управління випускало на маршрути несправні вагони, хоча їх позначали відремонтованими. Поза тим, до керування допускали людей, які не знали всіх правил роботи з вагонами.

Катастрофа коштувала життя двом вінничанам. Керівництво управління та вагоновода притягнули до відповідальності.

Літак, який впав у Вінниці

У листопаді 1971 року трагедія сталася в небі над Вінницею. Пасажирський АН-24 виконував рейс із Києва до нашого міста та заходив на посадку.

Під час заходу на друге коло літак врізався в землю. Після удару машина вибухнула та загорілася. На борту перебували 43 пасажири та п’ятеро членів екіпажу — ніхто з них не вижив.

Масштаб трагедії згодом описував тодішній директор вінницького аеропорту Віталій Коларж: «Поруч з палаючою машиною сидів хлопець — голова його безсило опустились на оголені груди — від сильного удару з нього зірвало весь одяг.

Більшість пасажирів разом із відірваними кріслами лежали один на одному під палаючим крилом літака. Багато з них сильно обгоріли. “Навряд чи хто залишився живий”, — пам'ятаю, подумав».

Точну причину катастрофи слідство встановити так і не змогло.

Наймасштабніша залізнична аварія області

Чергову трагедію Вінниччина пережила у вересні 1973 року. Неподалік Козятина зіткнулися електропоїзд та вантажний потяг. Обидва потяги рухалися на великій швидкості, а зіткнення стало настільки масштабним, що цю аварію вважають найбільшою залізничною катастрофою в історії області.

Точна кількість загиблих досі залишається предметом суперечок. У різних джерелах фігурують цифри від кількох десятків до двох сотень жертв.

Радянська влада не оприлюднила чіткої причини трагедії. Серед версій, які згодом поширювалися, була помилка машиніста вантажного потяга, який нібито проїхав на червоне світло та врізався у головний вагон електрички. Інша версія покладає відповідальність на диспетчерку, яка могла направити два потяги назустріч один одному.

Денб, коли «зник» Південний Буг

Улітку 1984 року містяни одного ранку побачили картину, яку важко було пояснити: Південний Буг майже повністю спорожнів.

Ще напередодні річка була повноводною, а вранці на її місці залишилися лише окремі калюжі. Для частини людей це стало причиною переляку, інші ж сприйняли ситуацію як можливість назбирати риби або просто погуляти оголеним дном.

Причина виявилася техногенною. На Сабарівській ГЕС зламалося старе кріплення, яке утримувало один із восьми щитів. Через це з водосховища витекло близько двох мільйонів кубометрів води.

За обсягом це було приблизно як 15 кілометрів річки. Пробоїну вдалося закрити того ж дня, а після цього Південний Буг поступово повернувся до звичного рівня.

Винним у аварії визнали одного з майстрів.

Вибухи у вінницьких маршрутках

Початок 2000-х років також залишив у пам’яті вінничан серію трагічних подій. Упродовж 2002-2003 років у міських маршрутках пролунали три вибухи. Внаслідок цих інцидентів загинули дві жінки. Ще понад 20 людей зазнали травм різного ступеня тяжкості.

Правоохоронці відкрили кримінальну справу за статтею про терористичний акт. Однак попри розслідування, винних у вибухах досі не притягнули до відповідальності.

Вибухи під Калинівкою

У ніч на 26 вересня 2017 року Вінниччину сколихнули вибухи на території 48-го арсеналу боєприпасів поблизу Калинівки.

Все почалося з пожежі на складах. Вогонь дістався боєприпасів, після чого почалися масштабні вибухи. Перший потужний вибух пролунав близько десятої вечора.

Наслідки відчули навіть у Вінниці, яка розташована приблизно за 20 кілометрів від арсеналу. У місті хиталися багатоповерхівки, а люди серед ночі залишали свої домівки.

Вибухами було зруйновано 13 будинків, ще 1 437 отримали пошкодження. Також постраждали три заклади охорони здоров’я, вісім закладів освіти та вісім адміністративних будівель.

Тисячі мешканців довелося тимчасово евакуювати. Попри величезні масштаби вибухів та руйнувань, людських жертв не було.

Найстрашніший день новітньої історії Вінниці

Найбільш трагічною подією сучасної історії міста став російський ракетний удар 14 липня 2022 року.

Того дня російські військові атакували Вінницю трьома ракетами «Калібр». Вони влучили у цивільну інфраструктуру в центральній частині міста, зокрема в район Будинку офіцерів, а також пошкодили медичні та офісні приміщення.

Російська атака забрала життя 29 цивільних людей. Серед загиблих були діти. Сотні вінничан отримали поранення.

Цей удар став найтрагічнішим епізодом новітньої історії Вінниці. Він назавжди залишився в пам’яті міста як один із найтяжчих наслідків повномасштабної російської агресії.

Читайте також:

«Я цю війну не починав»: ми побували у таборі для російських військовополонених

Росія пересадила «Шахеди» на реактивні двигуни. Тепер їх набагато важче збивати

Подякуй журналісту гривнею icon Подякуй журналісту гривнею
...
Михайло КУРДЮКОВ - автор цього матеріалу. Ви можете подякувати йому та надихнути на нові корисні матеріали
Закинути на Банку

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google

keyboard_arrow_up