«Хтось каже неправду». Чи отримає мати 15 мільйонів гривень за сина?

«Хтось каже неправду». Чи отримає мати 15 мільйонів гривень за сина?
Олександр Коваль вижив під Бахмутом, а помер на лікарняному ліжку, тільки версії смерті різні
  • Два документи про смерть сина має на руках мати.
  • Вони надані двома державними структурами, але з різним висновком.
  • Одна надає можливість оформити грошову компенсацію за втрату дитини, інша — забороняє.
  • Чому так сталося?

Олександр Коваль захищав Бахмут. Після мобілізації у квітні 2022-го служив навідником у механізованому батальйоні військової частини А0693. Про те, що сталося з солдатом 20 липня минулого року, військові описали у довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва). Така офіційна назва у документа, який підписав командир частини у званні полковника.

Далі про історію солдата можна сказати короткою фразою: «Вижив в окопі під обстрілами — загадково помер на лікарняному ліжку».

Ваш син заснув і не проснувся…

Мати солдата пані Таїсія Миколаївна тримає тремтячими руками довідку військових про травмування сина. Біль за дитину передається її серцю.

Відео дня

У тому бою окупанти обстріляли підрозділ, в якому служив Олександр Коваль, з артилерії і танка. Вони стримували наступ ворога. Так зазначено у згаданій довідці. Солдат зазнав вибухової травми. Далі детально уточнюють ступінь травмування — струс головного мозку у вигляді цефалічного, вестибуло-атактичного, астенічного синдромів, акубаротравма, післятравматичний синдром.

Щоб стало зрозуміліше, про що йдеться, брат солдата, пан Валентин, згадує, що Саша щоразу просив розмовляти з ним тихіше. Казав, у мене зараз голова лопне від твого крику. «Насправді я переходив мало не на шепіт», — пояснює Валентин.

Мати й син згадують розповідь Олександра про те, як його врятували —відкопали в бліндажі після обстрілів. На жаль, не всі тоді залишилися живі. Санітарним автомобілем доставили у найближчу лікарню. Там надали першу медичну допомогу. Звідти переправили в лікарняний заклад Краматорська. Потім лікувався у Дніпрі у міській лікарні №16. Наступним медичним закладом, де надавали допомогу військовому, стала Тернопільська обласна клінічна лікарня. Звідти перенаправили до Вінниці у шпиталь на Коріатовичів.

Йому потрібна була спеціалізована допомога. Тому Коваля, за направленням військового шпиталю, перевели до обласної клінічної лікарні імені академіка Ющенка.

Тут він перебував у закритому відділенні. Як каже мати, за двома дверима. Вночі 28 серпня 2022 Коваль помер на лікарняному ліжку.

— Ваш син заснув і не проснувся, — повідомили по телефону вранці з лікарні Ющенка матері Таїсії Миколаївні.

Жінка, почувши такі слова, спершу нічого не розуміла. Напередодні Олександр побував вдома. Мати проживає в одному з сіл Барської громади. До Вінниці повертався увечері на таксі. Розмовляв з нею, з братом. Попрощалися, провели його до машини, а на ранок — телефонний дзвінок.

Вони не хотіли вірити у те страшне повідомлення, аж поки не приїхали у Вінницю і не побачили тіло. На той час воно вже знаходилося у морзі бюро судово-медичної експертизи.

Солдата поховали на сільському кладовищі. Жодної гривні за сина мати не отримала. У жінки мінімальні доходи, їй виплачують соціальну пенсію. У них з молодшим сином Валентином і нині залишається багато запитань до слідства, на які не можуть отримати відповіді. Наприклад, не розуміють, чому слідчий, який фіксував смерть, не вказав, що помер військовий? Що лікувався за направленням шпиталю після травми на війні.

У кримінальному провадженні і в матеріалах слідства Коваль значиться як звичайний громадянин. Ніби чоловік самостійно звернувся по допомогу, лікувався і помер.

Коли журналіст уточнював цей факт у поліції, там відповіли, що це не має значення. Поліцейські ставлять, як кажуть, на одну дошку, тих, хто зі зброєю в руках захищає країну і після поранення лікується, з тими, хто є цивільним пацієнтом.

До речі, на певному етапі розслідування змінили слідчого, але не змінилося ставлення до матері, яка втратила сина. Зараз їй потрібен важливий документ, якого вимагає військово-лікарська комісія (ВЛК). Не може жінка отримати його у поліцейських.

Не надають ні рідним, ні адвокату, ні військкомату

— Нам потрібен документ для військово-лікарської комісії (ВЛК), — розповідає брат солдата пан Валентин. — Але ми ніяк не можемо його витребувати. Слідчий не відповідає ні на письмові запити, ні на телефонні дзвінки. Повідомили про це письмово начальнику поліції області. Листа зареєстрували ще 17 березня. Дотепер ніхто не відповів.

ВЛК вимагає результати токсикологічної експертизи. Це одне із досліджень при встановленні причин смерті солдата. Загальний висновок судово-медичного експерта потерпілі мають. Лікарська комісія потребує його уточнення. Без такого дослідження вважають документ не повним. Потрібні розширені дані, зокрема, токсикологічна експертиза.

Співрозмовники журналіста, мати і син солдата, припускають, що такої експертизи слідчий не призначав. Інакше, чому б не надавали документ?

З таким само запитом звертався Жмеринський військкомат. Щоправда, до безпосереднього виконавця — Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи.

«Експерт не зобов’язаний розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв’язку з виконанням обов’язків, і не повідомляти їх, крім особи, яка залучила, чи суду» , — таку відповідь надав військкомату начальник обласного бюро судмедекспертизи В’ячеслав Жук. Тобто, без поліції довідку для ВЛК потерпілій жінці не отримати.

Після цього військкомат звернувся до керівника Вінницького районного управління поліції (06.10.2022 року). Слідчий цього управління проводив розслідування. До речі, до райуправління поліції було повторне звернення уже в нинішньому році, 9 березня. Однак відповіді не отримали. Коло замкнулося.

«Вважати смерть солдата такою, що настала під час бойових дій»

Історія зі смертю солдата Олександра Коваля таїть у собі певну загадку. Розслідування займалися дві структури. Незважаючи на те, що поліцейські не повідомляли про смерть солдата ні Військовій прокуратурі, ні Військовій службі правопорядку, у вч А 0693 дізналися про втрату побратима.

Командир видав наказ про розслідування причин смерті, до складу комісії включили, зокрема, начальника медичної служби.

Акт розслідування передали до Жмеринського військкомату, аби ті скерували документи до Військово-лікарської комісії. Тільки тоді рідні солдата дізналися, що розслідуванням займалися військові. Саме у військкоматі їм надали копії документів про висновки комісії.

«Солдат Олександр Коваль помер від раніше отриманого поранення, — цитуємо запис з акту розслідування військових. — Ознаки насильницької смерті та алкогольного сп’яніння відсутні»

Ще один фрагмент з того ж документа: «...встановлено, що смерть солдата Олександра Коваля не пов’язана з вчиненням злочину чи адміністративного правопорушення та не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження».

Висновок комісії: «Вважати смерть солдата такою, що настала під час бойових дій із здійснення заходів національної безпеки та оборони Батьківщини, її територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії збройних сил рф на території Донецької області (населений пункт Верхньокам’янське). Причина втрат: тромбоемболія».

У поліції своя версія

Поліцейські вважають, що солдат помер від того, що захлинувся блювотними масами внаслідок алкогольного сп’яніння.

— Ми просили, вимагали показати сліди блювотних мас на ліжку, дослідити їх, але нічого не добилися, — розповів журналісту брат солдата пан Валентин. — Сліди мали б бути на одязі. Нам одяг не повернули. На запитання, чому не віддаєте, сказали, що він знаходиться у пральні. Дивно, бо ж мало бути все навпаки — сліди могли б служити доказами, а кажуть, що віддали прати… Нема у матеріалах слідства таких доказів.

Тим часом експерти стверджують, що у крові, сечі та нирках померлого виявлено етиловий спирт у тих кількостях, які можуть відповідати середньому ступеню алкогольного сп’яніння.

Можна боротися за грошову допомогу

Адвокат, який раніше захищала матір солдата Коваля, відмовилася від подальшої участі у справі. Тепер у жінки нова захисниця — Оксана Чубар з центру безоплатної правової допомоги. Вона працює з військовими, добре обізнана з їхніми справами.

— Можна боротися за виплату мамі солдата одноразової грошової допомоги, що становить 15 мільйонів гривень, — розповіла RIA адвокат. — Підстави для цього є. Про це чітко зазначено в акті військових: «помер від раніше отриманого поранення». Важливим є ще один запис — «смерть не пов’язана з алкогольним сп’янінням».

Надання допомоги перекреслюють ігнорування солдатом засобами захисту і алкогольне сп’яніння. Записано, що солдат не був п’яний. Та й загалом про нього дуже позитивні відгуки від побратимів.

На запитання, для чого ВЛК додатковий елемент експертизи, адвокат висловила своє припущення. Каже, можливо, комісія дійшла висновку, що хтось у цій справі каже неправду, чи говорить не всю правду. А це серйозно, адже зіткнулися два відомства — поліція і Міноборони.

Чому не відповідає поліція?

У відділі комунікації обласної поліції пообіцяли відповісти на запитання, чому не надають рідним солдата Олександра Коваля документ, якого вимагає від них ВЛК. Сказали, що зроблять це тоді, коли зберуть необхідні матеріали.

Адвокат Оксана Чубар повідомила, що обласна поліція також не відповіла на її електронне звернення з цього приводу. Тепер жінка планує особисто занести у поліцію адвокатський запит.

 

Читайте також:

«Майкл, ти фантастичний!». 1200 українців евакуював власним бусом до Німеччини

Зрадники серед нас. Вінничанин фотографував підрозділи Нацгвардії та Повітряних сил

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (10)
  • Читач34

    На саме оце розслідування спишуть стільки, що дешевше зразу дати тій жіночці 15 млн, все в кращих традиціях. А жіночка, до речі, може, так нічого і не зрозуміла, чому вона отримує тисячу грн соціальної пенсії і чому померла її дитина.
  • Rootshena Marchishina

    Ось так..як ловити,забирати чоловіків,простих..то можуть...а тіло нормально повернути..чи як стосується виплат,то голови в пісок...нікому нічия біда не потрібна.
  • Наташа Дейнега.

    Нет не заплатят
  • Костенко Таиса

    Ми дякуємо журналістів ріа 20 хвилин за захист військовослужбовців.

keyboard_arrow_up