Фото з архіву "20хвилин"

На порталі «Тексти» зробили масштабне дослідження води в найбільших річках України. Для цього журналісти зібрали дані з 400 пунктів контролю від Держагентства водних ресурсів. У результаті склали докупи 16 параметрів забрудненості річок за останні п’ять років.

Журналісти нанесли на мапу України найбільші річкові басейни. На кожному з них позначені місця, де співробітники Держагентства збирають воду на аналіз — «квітки». Якщо у позначки багато рожевих «пелюсток» — значить забруднення перевищує норму, «блакитних» — вода в межах норми.

Для прикладу, якість води Південного Бугу в місцях навколо Вінниці.

У водозаборі «Водоканалу» вище норми:

• перманганатна окислюваність (вміст токсичних речовин);
• хімічне споживання кисню;
• біохімічне споживання кисню.

За очисними спорудами на Сабарові (1,5 кілометри нижче греблі Сабарівського водосховища) до вище перерахованих показників, які перевищують норму, додаються:

• висока концентрація нітрит-іонів та іонів амонію (органічних речовин зі стічних вод і каналізації).

Це все є сигналом, що за останні п’ять років в Буг скинули багато забрудненої води. Дослідження за цим посиланням

А ще на мапі є кнопка «Хто забруднює річки в твоїй області»: список підприємств, які, за офіційними даними Держводагентства, забруднюють ріки. Підприємства відповідальні за значну частину забруднення рік у Вінницькій області:

• Тульчинське ДП КП «Вінницяоблводоканал» м. Тульчин 0,444 млн. куб
• ДП «Іллінціводоканал» 0,234 млн. куб
• Крижопільська філія ТОВ «Фуд Девелопмент» 0,103 млн. куб
• Немирівський КПП м. Немирів 0,021 млн. куб
• ПП «Михалич і КО» смт. Вороновиця 0,018 млн. куб
• КП «Надія» смт. Вороновиця 0, 013 млн. куб

А чому вони продовжують забруднювати воду? У «Текстах» дають таку відповідь на це питання:

«Підприємства повинні очищувати усю воду, яку скидають у річки. Але часом вони не можуть цього зробити, оскільки мають застарілі технології, а модернізація коштує надто дорого. Іноді необхідне обладнання взагалі відсутнє. В той же час деякі підприємства свідомо економлять на очисних спорудах, щоб отримати додатковий прибуток.

У таких випадках держава може надати підприємству право скидати в річки забруднену воду. Проте, кількість речовин, які вони можуть скинути, обмежують. Вона встановлює «гранично допустимі скиди», скорочено — ГДС.

ГДС потрібні для того, аби поступово зменшувати рівень забруднення. За право забруднювати довкілля підприємства платять екологічний податок. Якщо вони перевищують встановлені норми — то зобов’язані сплатити штраф.

Одна з функцій ГДС — зробити невигідним забруднення річок. В Україні діє державна стратегія екологічної політики. У ній закріплено, що до 2020 року кількість речовин-забруднювачів має зменшитись на 15%. Тому підприємства повинні модернізувати свої очисні споруди, щоб відповідати новим вимогам», — йдеться на сайті.

Нагадаємо, в районі «Водоканалу» почали чистити Південний Буг.

Читайте також:

• На Вінниччині гине риба. Збитки перевищили 200 тисяч гривень
• Як «Водоканал» збирається боротися зі смородом води з кранів?
• Реконструкція очисних на Сабарові: що зроблять за 25 мільйонів гривень?

Фото у матеріалі: скріншоти з матеріалу texty.org.ua